:: LEX :: ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ ОБВИНУВАЧЕНОГО ТА ПІДСУДНОГО У НОВОМУ КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСУАЛЬНОМУ КОДЕКСІ УКРАЇНИ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 36)

Термін подання матеріалів

13 жовтня 2021

До початку конференції залишилось днів 18


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ ОБВИНУВАЧЕНОГО ТА ПІДСУДНОГО У НОВОМУ КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСУАЛЬНОМУ КОДЕКСІ УКРАЇНИ
 
03.06.2013 21:10
Автор: Власова Ганна Петрівна, кандидат юридичних наук, доцент, Завідувач кафедри кримінального процесу Національної академії прокуратури України
[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право]

З набуттям чинності Кримінального процесуального кодексу України на окремий розгляд заслуговує проблема існування інституту «підсудного» як сторони кримінального провадження.

Для з’ясування суті вказаного інституту необхідно звернутися до визначення поняття «підсудний», яке міститься у великому енциклопедичному юридичному словнику та сучасній правовій енциклопедії.

Так, підсудний – особа, щодо якої в розпорядчому засіданні суд виніс ухвалу або суддя одноособово виніс постанову про відання її до суду. Не менше як за 3 дні до розгляду кримінальної справи в суді підсудному під розписку вручаються копія обвинувального висновку і повістка про виклик. Якщо підсудний неповнолітній, то копія цього документа вручається його законному представникові в суді [1, с. 645-646].

Підсудний – особа, яка була притягнута до участі в кримінальній справі як обвинувачений після віддання її до суду [2, с. 221].

Протягом дії Кримінально-процесуального кодексу України, у редакції 1960 року із змінами і доповненнями, інститут «підсудного» широко застосовувався кримінальним процесуальним законодавством України.

Серед них, наприклад, стаття 21 КПК, якою підозрюваному, обвинуваченому і підсудному забезпечується право на захист, а статтею 319 КПК передбачено останнє слово підсудного [6, с.16, 137 ].

При цьому, чинний Кримінальний процесуальний кодекс не містить визначення правового статусу «підсудного» та не виділяє його як окремого учасника кримінального провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 42 КПК України обвинуваченим (підсудним) є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому статтею 291 цього Кодексу, а останнє слово, відповідно до статті 365 КПК  надається обвинуваченому [3, с. 22].

У цьому контексті варто відзначити коментар вказаної статті, де звернуто увагу на те, що законодавець використовує терміни «обвинувачений» та «підсудний» як синоніми, що дозволяє констатувати їх рівнозначність, можливість використання у право застосовній практиці як однакових. Набуття особою статусу обвинуваченого лише після кримінального провадження остаточно формулюється обвинувачення, яке в подальшому підтримується державним обвинувачем в суді. Тому логічною є позиція законодавця щодо визнання за особою статусу обвинуваченого тільки після формалізації обвинувачення у відповідному процессуальному рішенні слідчого, затвердженого прокурором, - обвинувальному акті.

Фізична особа перебуває у статусі обвинуваченого з моменту передання обвинувального акта щодо неї до суду до набуття вироком суду законної сили, після чого вона стає засудженим або виправданим [5, с. 147].

Однак, проблематику питання підкреслює частина 2 статті 63 Конституції України в якій зазначено, що підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист [4, с. 24]. Тобто, Основний Закон розмежовує учасників кримінального процесу відповідно до етапів досудового розслідування та судового провадження.

Підтримуючи позицію вказану у науково - практичному коментарі до Кримінального процесуального кодексу України 2012 року слід зазначити, що у юридичній літературі розрізняють поняття обвинуваченого у вузькому розумінні – власне обвинувачений, і широкому – підсудний, засуджений, виправданий [7, с.5].

Таким чином, можна зробити висновок, що Конституція України проводить розмежування між обвинуваченим та підсудним, однак, Кримінальним процесуальним кодексом України роль підсудного в кримінальному провадженні знівельована. Так і незрозуміло, навіщо змішувати терміни і вживати їх як синоніми, коли процесуальний статус кожного різниться, а головне, що існують вони як суб'єкти процесу також на різних стадіях. Вживання в якості обвинуваченого: обвинуваченого, підсудного, виправданого та засудженого призведе лише до плутанини та, як наслідок, непрозорості і неоднозначності процесу, що, на нашу думку, неприпустимо в кримінальному процесі.




Література:

1.Великий енциклопедичний юридичний словник. Редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін.- К., 2012. – 1020 с.

2.Сучасна правова енциклопедія / О.В. Зайчук, О.Л. Копиленко, Н.М. Оніщенко та ін.; за заг. ред. О.В. Зайчука; Ін-т законодавства Верховної Ради України.- К., 2010. – 384 с.

3.Кримінальний процесуальний кодекс України. – К. :Алерта,  2012. – 304 с.

4.Конституція України. – К. :Алерта, 2012. – 96 с.

5.Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар : у 2 т. Т.1 ; за заг. ред. В.Я. Тація, В.П. Пшонки, А.В. Портнова. – Х., 2012. – 768 с.

6.Кримінально – процесуальний кодекс України в редакції 1960 року. – К.: Алерта, 2011. – 212 с.

7.Бордовська Н.Б. Засуджений: проблеми забезпечення його статусу: Монографія. – Івано-Франківськ, 2008. – 145 с. 



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
СУБ`ЄКТ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ, ПЕРЕДБАЧЕНОГО СТ. 305 КК УКРАЇНИ
30.05.2013 16:26
КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ І КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОСТУПОК: ДЕЯКІ ПРОБЛЕМИ ЗАПРОВАДЖЕННЯ У КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС
24.05.2013 21:26
ПРОБЛЕМИ ОХОРОНИ ТА ЗАХИСТУ ОСОБИ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ
12.06.2013 13:44
ПОШУК ЗЛОЧИНЦЯ ЗА СПОСОБОМ ВЧИНЕННЯ ЗЛОЧИНУ
11.06.2013 13:48
ПОЧАТОК КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ ПРО СЕКСУАЛЬНІ ВБИВСТВА
11.06.2013 13:45
ДОВІДКОВО-ДОПОМІЖНІ ОБЛІКИ ЕКСПЕРТНОЇ СЛУЖБИ МВС УКРАЇНИ
11.06.2013 13:42
ОСОБЛИВОСТІ ОГЛЯДУ МІСЦЯ ПОДІЇ ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ СЕРІЙНИХ УБИВСТВ
11.06.2013 13:40
ДО ПОНЯТТЯ «СЕРІЙНІСТЬ ВБИВСТВ»
11.06.2013 13:38
ОСОБЛИВОСТІ НАСТУПНОГО ЕТАПУ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ ШАХРАЙСТВ, ВЧИНЕНИХ ПІД ВИГЛЯДОМ РЕЛІГІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
11.06.2013 13:02
ОРГАНІЗАЦІЯ І ТАКТИКА ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ ШАХРАЙСТВ, ВЧИНЕНИХ ПІД ВИГЛЯДОМ РЕЛІГІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
11.06.2013 12:56




© 2006-2021 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше