:: LEX :: ЗАКОНОДАВЧЕ ВРЕГУЛЮВАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ У СФЕРІ СТРАХОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 60)

Термін подання матеріалів

16 квітня 2024

До початку конференції залишилось днів 19


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ЗАКОНОДАВЧЕ ВРЕГУЛЮВАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ У СФЕРІ СТРАХОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
 
07.06.2013 21:27
Автор: Літвінова Оксана Володимирівна, кандидат юридичних наук, провідний науковий співробітник, Харківський національний університет внутрішніх справ
[Секція 5. Адміністративне право. Адміністративне процесуальне право. Митне та податкове право. Муніципальне право]

Сучасний стан розвитку страхування дозволяє розглядати його принаймні у двох аспектах – як вид економічної (господарської) діяльності та як вид послуг, що надаються споживачам. У порівняння з іншими видами економічної діяльності, страхова діяльність, як різновид діяльності у сфері фінансів, підлягає підвищеному впливу та контролю з боку держави. 

У відповідності до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» діяльність з надання професійних послуг у сфері страхування віднесена до ринку фінансових послуг. Слід відзначити, що страховій діяльності, як різновиду діяльності на ринку фінансових послуг, властивий підвищений рівень державного впливу. Вплив держави на ринок фінансових послуг проявляється у визначенні умов та порядку надання фінансових послуг, встановленні вимог, яким повинні відповідати учасники відносин на ринку фінансових послуг, та у визначенні форм та методів контролю за дотриманням законодавства при наданні фінансових послуг. 

Підвищений у порівнянні з деякими іншими галузями діяльності вплив держави на відносини у сфері фінансових послуг (в тому числі і у сфері страхової діяльності) пояснюється необхідністю проведення єдиної та ефективної державної політики у сфері фінансових послуг, необхідністю захисту інтересів споживачів фінансових послуг, створенням сприятливих умов для розвитку та функціонування ринків фінансових послуг; дотриманням учасниками ринків фінансових послуг вимог законодавства; запобіганням монополізації та необхідністю створення умов розвитку добросовісної конкуренції на ринках фінансових послуг; необхідністю контролю за прозорістю та відкритістю ринків фінансових послуг [1] та багатьма іншими чинниками. 

Призначення контролю полягає в тому, що він допомагає виявити неправомірні дії та протистояти можливим відхиленням від виробленого курсу чи прийнятого рішення. Контроль «покликаний виявляти відхилення, можливі порушення, давати аналіз ситуації, що виникає, та запобігати небажаним наслідкам» [2, с. 23].

Згідно Великого тлумачного словника української мови контроль тлумачиться як перевірка відповідності контрольованого об’єкта встановленим вимогам та розглядається як складова частина управління економічними об’єктами та процесами з метою перевірки відповідності спостережуваного стану об’єкта бажаному та необхідному положенню, передбаченому нормативними актами та програмами, договорами планами тощо [3, с. 569]. 

У 2007 році в українському законодавстві з’явилось нормативне визначення поняття державного контролю стосовно господарської діяльності. Так, у відповідності до ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища [4]. 

У нормативному визначенні поняття контролю ототожнено із наглядом, що не в повній мірі відповідає позиціям науковців з цього приводу. Існують різні точки зору щодо співвідношення цих категорій, серед яких поширеною є позиція, що різниця між наглядом у контролем полягає, перш за все, у неможливості суб’єкта нагляду здійснювати оперативне втручання у професійну діяльність піднаглядового об’єкта [5, с. 246].       

Ми цілком згодні з авторами, які зазначають, що контроль та нагляд – це взаємопов’язані поняття, при цьому нагляд у широкому його розумінні розглядається як окрема форма чи метод контролю, його стадія, оскільки суб’єкт його здійснення не втручається у професійну діяльність того органу, за яким він наглядає [6, с. 80-81].

Якщо звернутись до положень нормативних актів, які регулюють питання контролю та нагляду за страховою діяльністю, можна відмітити, що законодавець взагалі не використовує термін «державний контроль» у сфері страхової діяльності, замінюючи його терміном «державний нагляд», «державне регулювання».   

Спеціальними нормативними актами, які визначають порядок провадження страхової діяльності, порядок та умови надання страхових послуг та порядок забезпечення відповідності страхової діяльності визначеним законом умовам, правилам та укладеним договорам (фактично – порядок здійснення державного контролю) є Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та Закон України «Про страхування». Аналіз змісту наведених документів в частині здійснення державного регулювання та державного нагляду у сфері страхової діяльності, дає нам підстави стверджувати, що наведені документи фактично визначають, порядок, умови та форми здійснення державного контролю за діяльністю страховиків.  

Так, в Законі України «Про страхування», міститься ст. 35 «Державний нагляд за страховою діяльністю». У відповідності до наведеної статті метою державного нагляду за страховою діяльністю є дотримання вимог законодавства України про страхування, ефективного розвитку страхових послуг, запобігання неплатоспроможності страховиків та захисту інтересів страхувальників. 

Суб’єктом здійснення державного нагляду на ринку страхових послуг визначено Уповноважений орган та його органи на місцях, на виконання функцій якого на сьогоднішній день уповноважена Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. 

Наведені у ст. 36 та ст. 37 Закону України «Про страхування» функції та права Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, дозволяють дійти висновку, що Комісія здійснює від імені держави саме державний контроль у сфері страхової діяльності. Повноваження Національної комісії за своєю природою та призначенням можуть бути віднесені саме до контрольних повноважень. Серед них зокрема такі, як видача ліцензій страховикам на здійснення страхової діяльності та проведення перевірок їх відповідності виданій ліцензії; проведення перевірок щодо правильності застосування страховиками (перестраховиками) та страховими посередниками законодавства про страхову діяльність і достовірності їх звітності; розроблення нормативних та методичних документів з питань страхової діяльності, встановлення правил формування, обліку і розміщення страхових резервів та показників звітності; прийняття у межах своєї компетенції нормативно-правових актів з питань страхової і посередницької діяльності у страхуванні та перестрахуванні; здійснення контролю за платоспроможністю страховиків відповідно до взятих ними страхових зобов'язань перед страхувальниками; одержання в установленому порядку від страховиків звітності про страхову діяльність, інформації про їх фінансове становище; проведення перевірки правильності застосування страховиками законодавства України про страхову діяльність і достовірності їх звітності за показниками, що характеризують виконання договорів страхування; видача приписів страховикам про усунення виявлених порушень вимог законодавства про страхову діяльність, а у разі їх невиконання зупинення чи обмеження дії ліцензії таких страховиків до усунення виявлених порушень або прийняття рішення про відкликання ліцензій та виключення з державного реєстру страховиків (перестраховиків); проведення  тематичних перевірки діяльності страховика у випадках необхідності перевірки фактів, викладених у скаргах, заявах, зверненнях страхувальників, достовірності показників звітності, виконання вимог раніше наданих приписів, перевірки достовірності і правильності укладених договорів страхування та перестрахування та у разі надходження інформації від страхувальників про порушення; здійснення контролю за достовірністю та повнотою інформації, що надається учасниками страхового ринку та інші. Реалізовуючи наведені права, Національна комісія, з одного боку здійснює формування та реалізацію державної політики у сфері страхової діяльності, а з виявляє відповідність діяльності страховиків встановленим законом вимогам та правилам. У випадку виявлення невідповідності страхової діяльності правилам її здійснення, умовам надання страхових послуг, Національна комісія вчиняє вплив на порушника шляхом видання обов’язкових до виконання приписів, призупинення чи відкликання ліцензії [7]. 

Як бачимо, повноваження державних органів, які законодавець вклав у зміст державного регулювання діяльності на ринку страхових послуг та державного нагляду при здійсненні страхової діяльності, за своєю сутністю та призначенням відносяться до повноважень суб’єкта, що здійснює державний контроль у тій чи іншій сфері. 




Література: 

1. Про фінансові послуги : Закон України від 12.07.2001 № 2664-III : [Електронний ресурс] – Ліга : Закон Юрист. Версія 9.1.5. – К.: ІАЦ «Ліга» Бізнес Інформ, 2013

2. Андрійко О. Ф. Організаційно-правові проблеми державного контролю у сфері ви-конавчої влади: дис. ... доктора юрид. наук : 12.00.07 / Андрійко Ольга Федорівна. – К., 1999. – 390 с.

3. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К. ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2009. – 1736 с.

4. Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльно-сті : Закон України від 05.04.2007 № 877-V : [Електронний ресурс] – Ліга : Закон Юрист. Ве-рсія 9.1.5. – К.: ІАЦ «Ліга» Бізнес Інформ, 2013  5. Адміністративне право України. Академічний курс : підручник : у 2 т. / ред. колегія: В. Б. Авер’янов (голова). – К. : Вид-во «Юридична думка», 2004. – Т. 1. Загальна частина. – 2004. – 584 с.

6. Музичук О.М Контроль за діяльністю правоохоронних органів в Україні: адмініст-ративно-правові засади організації та функціонування дис. ... доктора юрид. наук : 12.00.07 / Олександр Миколайович Музичук – Харків,  2010. – 481 с. 

7. Про страхування : Закон України від 07.03.1996 № 85/96-ВР : [Електронний ресурс] – Ліга : Закон Юрист. Версія 9.1.5. – К.: ІАЦ «Ліга» Бізнес Інформ, 2013



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
АДМІНІСТРАТИВНІ ПРОЦЕДУРИ ЯК ІНСТИТУТ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА: ЗАГАЛЬНО-ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ
31.05.2013 22:32
АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ РЕЖИМИ В СФЕРІ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ В УКРАЇНІ
31.05.2013 22:28
ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО ДЕРЖАВНУ СЛУЖБУ» – ПЕРСПЕКТИВИ ВИРІШЕННЯ «КАДРОВОГО ГОЛОДУ»
08.06.2013 19:51
ДЕРЖАВНА ГАРАНТІЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВОВОГО СТАТУСУ ДИПЛОМАТИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ
06.06.2013 12:56
ПЕРСПЕКТИВИ ВДОСКОНАЛЕННЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ МИТНОГО РЕЖИМУ ЗНИЩЕННЯ АБО РУЙНУВАННЯ
05.06.2013 19:53
СТРОК ЗВЕРНЕННЯ ДО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ: ОКРЕМІ ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ І ПРАКТИКИ
05.06.2013 19:44
ОСОБЛИВОСТІ ОБ’ЄКТУ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ СУДОВО-ЕКСПЕРТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ
05.06.2013 12:20
ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ АДМІНІСТРАТИВНИХ СУДІВ (НА ПРИКЛАДІ НІМЕЧЧИНИ)
05.06.2013 12:17
ДО ПИТАННЯ ПОНЯТТЯ “АГЕНТ З МИТНОГО ОФОРМЛЕННЯ»
04.06.2013 21:18
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЧИННОСТІ АКТІВ УПРАВЛІННЯ
04.06.2013 21:10




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше