:: LEX :: ЩОДО ПРАВ ПОТЕРПІЛОГО У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 43)

Термін подання матеріалів

21 вересня 2022

До початку конференції залишилось днів 35


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ЩОДО ПРАВ ПОТЕРПІЛОГО У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ
 
27.08.2013 08:56
Автор: Цвігун Таїсія Станіславівна, здобувач кафедри кримінального процесу Національної академії внутрішніх справ
[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право]

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і, у зв’язку з цим, вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

У ст. 56 КПК України йдеться про права потерпілого. Їх можна поділити на три групи : 1) права, які він має протягом всього кримінального провадження (ч.ч. 1, 4 ст. 56 КПК України); 2) права, які він має під час досудового розслідування (ч. 2 ст. 56 КПК України); 3) права, які він має під час судового провадження (ч. 3 ст. 56 КПК України).

Права, якими потерпілий наділяється протягом всього кримінального провадження, мають загальний характер і можуть бути реалізовані на всіх його етапах. Права, які має потерпілий під час досудового та судового провадження, можуть бути реалізовані лише на відповідних стадіях провадження і визначаються їх специфікою [1, с. 185].

Протягом кримінального провадження потерпілий має право : 1) бути повідомленим про свої права та обов’язки, передбачені КПК України; 2) знати сутність підозри та обвинувачення, бути повідомленим про обрання, зміну чи скасування щодо підозрюваного, обвинуваченого заходів забезпечення кримінального провадження та закінчення досудового розслідування; 3) подавати докази слідчому, прокурору, слідчому судді, суду; 4) заявляти відводи та клопотання; 5) за наявності відповідних підстав – на забезпечення безпеки щодо себе, близьких родичів чи членів своєї сім’ї, майна та житла; 6) давати пояснення, показання або відмовитися їх давати; 7) оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України; 8) мати представника та в будь-який момент кримінального провадження відмовитися від його послуг; 9) давати пояснення, показання рідною або іншою мовою, якою він вільно володіє, безоплатно за рахунок держави користуватися послугами перекладача в разі, якщо він не володіє державною мовою чи мовою, якою ведеться кримінальне провадження; 10) на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом; 11) знайомитися з матеріалами, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, у порядку, передбаченому КПК України, у тому числі після відкриття матеріалів згідно зі ст. 290 цього Кодексу, а також знайомитися з матеріалами кримінального провадження, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, у випадку закриття цього провадження; 12) застосовувати з додержанням вимог КПК України технічні засоби при проведенні процесуальних дій, у яких він бере участь; 13) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення у випадках, передбачених КПК України; 14) користуватися іншими правами, передбаченими КПК України.

Також на всіх стадіях кримінального провадження потерпілий має право примиритися з підозрюваним, обвинуваченим і укласти угоду про примирення. У передбачених законом України про кримінальну відповідальність та КПК України випадках примирення є підставою для закриття кримінального провадження.

Під час досудового розслідування потерпілий має право : 1) на негайне прийняття й реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення, визнання його потерпілим; 2) отримувати від уповноваженого органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття й реєстрацію; 3) подавати докази на підтвердження своєї заяви; 4) брати участь у слідчих (розшукових) та інших процесуальних діях, під час проведення яких ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дії, що заносяться до протоколу, а також знайомитися з протоколами слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, виконаних за його участі; 5) отримувати копії матеріалів, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, після закінчення досудового розслідування.

Під час судового провадження в будь-якій інстанції потерпілий має право : 1) бути завчасно поінформованим про час і місце судового розгляду; 2) брати участь у судовому провадженні; 3) брати участь у безпосередній перевірці доказів; 4) підтримувати обвинувачення в суді у випадку відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення; 5) висловлювати свою думку під час вирішення питання про призначення покарання обвинуваченому, а також висловлювати свою думку при вирішенні питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру; 6) знайомитися з судовими рішеннями, журналом судового засідання й технічним записом кримінального провадження в суді; 7) оскаржувати судові рішення в порядку, передбаченому КПК України.

Потрібно звернути увагу на те, що у ст. 56 КПК України не наведений вичерпний перелік прав потерпілого. У п. 14 ч. 1 цієї статті зазначено, що протягом кримінального провадження потерпілий має право користуватися іншими правами, передбаченими цим Кодексом. На наш погляд, регулювання даного питання має бути іншим. Потерпілому, права та законні інтереси якого не представляє адвокат, досить складно з’ясувати, якими правами, крім вказаних у ст. 56 КПК України, він має право користуватися. Тому вважаємо, що у ст. 56 КПК України потрібно навести повний перелік його прав.

Необхідно зазначити, що деякі з прав потерпілого належним чином не забезпечені. Так, наприклад, у п. 2 ч. 1 ст. 56 КПК України йдеться про те, що потерпілий має право знати сутність підозри. У юридичній літературі відмічається, що реалізація потерпілим цього права дозволяє йому зіставити письмове повідомлення про підозру зі змістом своєї заяви про вчинення кримінального правопорушення, з’ясувати, чи всі істотні обставини його вчинення в ньому враховані й заявити клопотання про зміну чи доповнення підозри [2, с. 173].

Отже, зі змісту цього роз’яснення випливає, що слідчий або прокурор має направити потерпілому письмове повідомлення про підозру. Разом з тим у главі 22 КПК України «Повідомлення про підозру» про це не вказано. Проблемою застосування п. 2 ч. 1 ст. 56 КПК України є те, що законодавець не визначив, яким чином слідчий або прокурор мають забезпечити реалізацію права потерпілого знати сутність підозри [3, с. 139]. На наш погляд, главу 22 цього Кодексу доцільно доповнити статтею про обов’язок слідчого, прокурора вручити потерпілому копію письмового повідомлення про підозру.

Уже відмічалося, що відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 56 КПК України потерпілий має право на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом. Згідно зі ст. 127 цього Кодексу, дане право забезпечується : 1) добровільним відшкодуванням шкоди підозрюваним, обвинуваченим або за його згодою будь-якою іншою фізичною чи юридичною особою; 2) стягненням шкоди за рішенням суду, прийнятим за результатами розгляду цивільного позову; 3) компенсуванням шкоди за рахунок Державного бюджету України.

Що стосується останнього положення, то у ст.ст. 1177, 1207 Цивільного кодексу України зазначено про обов’язок держави відшкодувати : 1) майнову шкоду, завдану майну фізичної особи внаслідок злочину; 2) шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю внаслідок злочину. Шкода відшкодовується, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин, або якщо вона є неплатоспроможною.

Однак закон, який визначає умови та порядок її відшкодування, ще не прийнятий. Таким чином, залишається незабезпеченим право потерпілого на компенсацію заподіяної кримінальним правопорушенням шкоди у вказаних випадках. Тому необхідно прийняти даний закон, зміст якого має відповідати міжнародним засадам захисту законних прав та інтересів потерпілих, що визначені Декларацією основних принципів правосуддя для жертв злочинів і зловживань владою та Європейською конвенцією щодо відшкодування збитків жертвам насильницьких злочинів.

Необхідно належним чином забезпечити право потерпілого мати представника. На наш погляд, слід доповнити КПК України нормою про обов’язкове представництво адвокатом прав та законних інтересів потерпілого. Відсутність такої норми ставить у нерівне положення учасників кримінального провадження. Дійсно, на стороні підозрюваного у випадках, передбачених ст.ст. 49, 52 КПК України діє адвокат, а потерпілому не надається обов’язкова правова допомога.

Вважаємо, що адвокат повинен надавати потерпілому таку допомогу у наступних випадках : 1) потерпілий не володіє мовою, якою ведеться кримінальне провадження; 2) у провадженні про кримінальне правопорушення, внаслідок якого сталася смерть потерпілого; 3) адвокат представляє права цивільного відповідача; 4) у неповнолітнього потерпілого немає законних представників; 5) потерпілий має фізичні або психічні вади, через які не може самостійно відстоювати свої права та законні інтереси; 6) прокурор відмовився підтримувати державне обвинувачення, а потерпілий наполягає на продовженні судового розгляду.

Література :

1. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар : у 2 т. Т. 1 / О. М. Бандурка, Є. М. Блажівський, Є. П. Бурдоль та ін. ; за заг. ред. В. Я. Тація, В. П. Пшонки, А. В. Портнова. – Х. : Право, 2012. – 664 с.

2. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар / за загальною редакцією В. Г. Гончаренка, В. Т. Нора, М. Є. Шумила. – К. : Юстініан, 2012. – 1224 с.

3. Мартинов О. М. Актуальні проблеми застосування положень ст. 56 (права потерпілого) Кримінального процесуального кодексу України під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні / О. М. Мартинов // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції «Актуальні питання досудового розслідування слідчими органів внутрішніх справ : проблеми теорії та практики» : тези доповідей всеукраїнської науково-практичної конференції (Дніпропетровськ, 18-19 квітня 2013 року). – К. : «Хай-Тек Прес», 2013. – С. 138-142.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ДЕЯКІ ПРОБЛЕМИ ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ ВІД ПОСЯГАНЬ, ЩО ВЧИНЯЮТЬСЯ СЛУЖБОВИМИ ОСОБАМИ
29.09.2013 14:25
ТРАДИЦІЙНІ ТА НОВИЙ КРИТЕРІЇ КЛАСИФІКАЦІЇ СКЛАДІВ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ
29.09.2013 10:58
ОКРЕМІ ПИТАННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ В СУДІ ПРИСЯЖНИХ
27.08.2013 09:04
ЛЕГАЛІЗАЦІЯ (ВІДМИВАННЯ) ДОХОДІВ, ОДЕРЖАНИХ ЗЛОЧИННИМ ШЛЯХОМ : ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ ПРЕДМЕТУ ДОКАЗУВАННЯ
27.08.2013 09:03
ШЛЯХИ ВИКОРИСТАННЯ МОЖЛИВОСТЕЙ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ У БОРОТЬБІ З ВІДМИВАННЯМ БРУДНИХ ГРОШЕЙ
27.08.2013 09:02
ОКРЕМІ ПИТАННЯ ПРОВЕДЕННЯ СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ
27.08.2013 08:55
ОБ’ЄКТ НЕЗАКОННОГО ВІДТВОРЕННЯ ТА РОЗПОВСЮДЖЕННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ ПРОГРАМ І БАЗ ДАНИХ
13.10.2013 13:42
СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВА ОБУМОВЛЕНІСТЬ ОКРЕМИХ ВИДІВ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ ПРОТИ АВТОРСЬКИХ ПРАВ
13.10.2013 13:39
ПРАВА ГРОМАДЯН НА РЕЄСТРАЦІЮ ЗАЯВИ ПРО КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ
02.10.2013 22:30
ДО ПИТАННЯ ПРО ПРЕДМЕТ ЗАСТАВИ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ
01.10.2013 16:27




© 2006-2022 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше