:: LEX :: ФОРМИ ПРАВОВОГО ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 59)

Термін подання матеріалів

14 березня 2024

До початку конференції залишилось днів 0


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ФОРМИ ПРАВОВОГО ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ
 
26.09.2007 21:00
Автор: Узунова Оксана Василівна, викладач кафедри кримінального права та правосуддя Запорізького національного університету
[Кримінальне право. Кримінальний процес. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право]
Верховенство закону розуміє не тільки пріоритет закону, як різновиду нормативно-правового акта у відношенні підзаконних актів, скільки широкий аспект прав і свобод, закріплених за членами суспільства чинним законодавством. У правовій державі будь-яке обмеження прав людини неприпустиме. Більш того, вона зобов'язана послідовно і точно забезпечити реалізацію цих прав і захищати їх. У цьому зв'язку принципове значення набуває проблема правової рівності в різноманітних сферах життя суспільства і держави. Її вирішення припускає створення державою надійних гарантій, що забезпечують таку рівність. Перелік прав і свобод людини і громадянина, властивий правовій державі, міститься в міжнародних актах. Це насамперед, Загальна декларація прав людини (далі – Декларація 1948 р.), прийнята Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй (далі – ГА ООН) 10.12.1948 р., Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права та Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, прийняті ГА ООН 16.12.1966 р. Перелік прав і свобод, проголошених у зазначених актах закріплений і гарантований у конституціях правових держав. Особливе значення в них надається юридичній захищеності особистості, що немислима без презумпції невинуватості. Презумпція ж невинуватості означає, що справді демократична держава визнає, що всі питання, пов'язані з винуватістю або невинуватістю громадян у вчиненні того або іншого злочину, варто вирішувати тільки в судовому порядку. Більш того, при розгляді кримінальних справ по яким може бути винесений смертний вирок, громадянин вправі потребувати, щоб його судив суд присяжних. Декларація 1948 р. проголошує, що ніхто не може бути підданий довільному арешту та кожна людина має право на рівний захист закону, на гласний, справедливий і безсторонній суд. Виходячи з наявності практично необмеженого переліку засобів забезпечення захисту прав і свобод людини в Україні, Конституція України (далі - Конституція) відзначає, що кожний має право будь-якими, не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Такі засоби захисту прав і свобод людини поділяються на судові, адміністративні і державні. Розглянемо особливості кожної із вказаних форм. Перш за все, звертаємо увагу на загальносудову форма захисту. Право громадян на судовий захист закріплене в ст. 10 Декларації 1948 р., відповідно до якої воно було відображено в ст. 55 Конституції. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. При зверненні в суд людина може спиратися на положення Конституції і відповідних законів, тому що її норми є нормами прямої дії. Після використання всіх національних засобів юридичного захисту громадянин може звернутися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ - Європейський суд з прав людини, або до відповідних органів міжнародних організацій - Комісію ООН з прав людини, членом або учасником яких є Україна. Судовий захист - необхідна і найефективніша гарантія забезпечення прав і свобод людини і громадянина. Суд є пріоритетним, але далеко не єдиним органом захисту прав і свобод людини і громадянина, на що прямо вказує Конституція. Зокрема, відзначається, що кожний може звернутися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (далі - Омбудсмен), до відповідної міжнародної судової установи або до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, якщо використані всі національні засоби правового захисту. Що стосується адміністративної форми захисту, то вона передбачає розгляд звернень громадян до вищих органів державної влади, органів місцевого самоврядування. Відповідно до ст. 40 Конституції, кожна людина має право направляти індивідуальне або письмове звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, до посадових і службових осіб. Порядок звернень визначається Законом України “Про звернення громадян”. Громадянин може вибирати будь-який засіб захисту права у випадку незадоволеності результатами розгляду його справи органами влади, підприємствами і т.д. Адміністративний засіб може бути першим (але не обов'язковим) кроком до відновлення порушених прав. Судовий засіб захисту при наявності незалежної судової системи є більш об'єктивним, кваліфікованим, ніж адміністративний. Остання форма захисту - державна. Державний захист прав людини забезпечується через інститут Омбудсмена. Він є інститутом позасудового захисту прав людини і громадянина, організація діяльності, якого визначена в Законі України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" від 13.11.1997 р. (далі - Закон). Метою парламентського контролю над дотриманням конституційних прав і свобод людини і громадянина, що здійснює Омбудсмен, є: 1) захист прав і свобод людини і громадянина, проголошених Конституцією, законами України і міжнародними договорами України; 2) дотримання і повага прав людини і громадянина з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій і їх посадових і службових осіб; 3) сприяння приведенню законодавства України з права і свободи людини і громадянина у відповідність із міжнародними стандартами в цій галузі; 4) поліпшення і подальший розвиток міжнародного співробітництва в галузі захисту прав і свобод людини і громадянина; 5) сприяння правовому інформуванню населення і захист конфіденційної інформації про особу. Омбудсмен здійснює свою діяльність на підставі відомостей про порушення прав і свобод людини і громадянина, які одержує зі звернень громадян України, осіб без громадянства або їх представників, народних депутатів України, а також за власною ініціативою. Омбудсмен приймає і розглядає такі звернення протягом року після порушення прав і свобод людини і громадянина (при виняткових обставинах цей термін може бути продовжений, але не більш, ніж до двох років). При розгляді звернення Омбудсмен порушує провадження у справі про порушення прав і свобод людини і громадянина; роз'ясняє заходи, які повинна вчинити особа, направляє її в органи, до компетенції яких відноситься розгляд справи, і контролює розгляд цього звернення; а в деяких випадках - відмовляє у розгляді звернення. Відповідно до Закону, Омбудсмен повинен відреагувати на порушення положень Конституції, законів України, міжнародних договорів України щодо прав і свобод людини і громадянина. Актами такого реагування є звернення Омбудсмена (конституційне подання та подання до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, їх посадовим і службовим особам) - це акт, що вноситься ним для прийняття відповідних заходів у місячний строк по усуненню виявлених порушень прав і свобод людини і громадянина. Резюмуючи все вищесказане, потрібно відзначити що права людини - це цілісний орієнтир, що дозволяє застосовувати “людський вимір” до держави, права, етики, моралі. Права і свободи людини є деяким нормативним виміром її соціально-культурної діяльності. Більш того, вони виступають як найвища цінність, їх повага і дотримання - обов'язок держави. Забезпечення прав і свобод несумісне з дискримінацією і не повинно порушувати права і свободи інших осіб. Нині ми стоїмо біля витоків процесу створення правової держави, для якої головним є захист прав людини, який здійснюється у розглянутих вище формах. Це означає, що характер держави, в якій є такі форми захисту прав і свобод людини і громадянина мають визначати такі принципи, як верховенство закону в усіх сферах соціального життя; обов’язковість закону для всіх державних органів, громадських організацій, офіційних осіб і громадян; захист і гарантії свободи особи, її прав, інтересів, честі та гідності; взаємна відповідальність особи і держави; контроль і ефективний нагляд держави за додержанням законів та інших нормативних актів. Здійснення усіх накреслених заходів, спрямованих на побудову правової держави, стане для цивілізованого світу ще одним доказом прагнення України до втілення в життя принципів гуманізму і демократії, найвищою метою якої є забезпечення прав і свобод людини.

e-mail: chornenkaya@ukr.net

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ЗАКРІПЛЕНІ У МІЖНАРОДНО-ПРАВОВИХ АКТАХ ТРУДОВІ ПРАВА ОСІБ ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ У ЗАКЛАДАХ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ
29.09.2007 18:56
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВ ЛЮДИНИ
29.09.2007 10:37
ДЕЯКІ ПРОБЛЕМИ ВСТУПУ АДВОКАТА У ЗАХИСТ ПІДОЗРЮВАНОГО У ЗЛОЧИНАХ ПОВ’ЯЗАНИХ З НЕЗАКОННИМ ОБІГОМ НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ: ПРАВОВИЙ ТА ТАКТИЧНИЙ АСПЕКТИ
26.09.2007 20:55
ПОНЯТТЯ ТА СУТНІСТЬ ВІДМОВИ ПРОКУРОРА ВІД ДЕРЖАВНОГО ОБВИНУВАЧЕННЯ
01.10.2007 13:54




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше