:: LEX :: КЛАСИФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ДОВКІЛЛЯ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 32)

Термін подання матеріалів

13 травня 2021

До початку конференції залишилось днів 6


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

КЛАСИФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ДОВКІЛЛЯ
 
16.11.2013 15:55
Автор: Одерій Олексій Володимирович, кандидат юридичних наук, доцент, начальник кафедри криміналістики Донецького юридичного інституту МВС України
[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право]

Встановлення способу злочину становить одне з важливих завдань доказування [1]. У певних випадках він має значення й для правильної кваліфікації злочинної дії (наприклад, ч. 2 ст. 248 КК України та ін.), але завжди знання способу злочину надає можливість слідчому визначити напрям розслідування, побудувати оптимальні слідчі версії та ін.

При наявному різноманітті злочинів проти довкілля способи їх вчинення відрізняються однотиповістю, бо вони всі пов’язані з недотриманням вимог норм кримінального та природоохоронного законодавства [2]. На цьому підґрунті всі способи злочинів проти довкілля певні російські науковці умовно поділяють на декілька груп:

1. Злочини, пов’язані з порушенням правил: а) охорони навколишнього природнього середовища під час проектування, розміщення, будівництва, експлуатації об’єктів; б) обігу екологічно небезпечних агентів чи токсинів; в) ветеринарних правил та правил, встановлених для боротьби з хворобами та шкідниками рослин; г) охорони та використання надр; д) встановлених для законного добування (вилову) водних біологічних ресурсів та полювання; є) охорони водних біологічних ресурсів; ж) встановлених для особливо охоронюваних природних територій та природних об’єктів.

2. Злочини, пов’язані з невиконанням положень екологічної експертизи, що передбачені відповідним законом [3].

3. Злочини, пов’язані із забрудненням вод, атмосфери, морського середовища, землі, що можуть спричинити отруєння чи псування даних компонентів навколишнього середовища.

4. Знищення: а) критичних місць перебування для організмів, що занесені до Червоної книги; б) лісових насаджень та інших насаджень.

5. Злочини, що пов’язані з пошкодженням лісових насаджень і не віднесених до них дерев, чагарників, ліан.

6. Незаконна рубка лісових насаджень, що пов’язана з обманом або відсутністю дозвільної документації [4].

Наведена класифікація способів заслуговує на увагу, проте вона чітко орієнтована на склади злочинів проти довкілля за КК РФ, і не кореспондується з розділом VIII «Злочини проти довкілля» КК України.

Ґрунтуючись на положеннях запропонованої нами криміналістичної класифікації [5], аналізі спеціальної літератури та емпіричних даних можна виділити наступні групи способів злочинів проти довкілля.

1. Способи, пов’язані із заволодінням або знищенням природних ресурсів: ст.ст. 2391 КК «Незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель»; 2392 КК «Незаконне заволодіння землями водного фонду в особливо великих розмірах»; 245 КК «Знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу»; 246 КК «Незаконна порубка лісу»; 248 КК «Незаконне полювання»; 249 «Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом»; 250 КК «Проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів»; 252 КК «Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об’єктів природно-заповідного фонду».

2. Злочини, пов’язані з негативним впливом на природне середовище, погіршенням його стану – ст.ст. 236 «Порушення правил екологічної безпеки»; 237 КК «Невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення»; 241 КК «Забруднення атмосферного повітря»; 242 КК «Порушення правил охорони вод»; 243 КК «Забруднення моря»; 239 КК «Забруднення або псування земель», 240 КК «Порушення правил охорони або використання надр»; 247 КК «Порушення законодавства про захист рослин»; 253 КК «Проектування чи експлуатація споруд без систем захисту довкілля» [6]. Отже, негативний вплив на природне середовище, погіршення його стану має місце через:

3. Способи злочинів проти довкілля, що пов’язані з порушенням правил поводження з небезпечними речовинами, ветеринарних правил і т.п., а також з порушенням режиму охоронюваних природних об’єктів – ст.ст. 238 КК «Приховування або перекручення відомостей про екологічний стан або захворюваність населення»; 244 КК «Порушення законодавства про континентальний шельф України»; 251 КК «Порушення ветеринарних правил»; 254 КК «Безгосподарське використання земель».




Література:

1. Карпов Н. С. О понятии способа совершения преступления / Н. С. Карпов, А. П. Мозоль, С. М. Завьялов // Проблемы противодействия преступности в современных условиях : м-алы междунар. научно-практ конф., 16-17 октября 2003 г. / Министерство образовании и науки Российской Федерации ; Башкирский государственный университет; ред. кол. : З. Д. Еникеев (отв. ред.) и др. – Уфа : РИО БашГУ, 2003. – Ч. 1. – 280 с.

2. Підкреслимо, що поділ способів вчинення злочинів проти довкілля на групи може бути лише умовним, бо заволодіння, забруднення, псування, знищення певних екологічних об’єктів, зазвичай, відбувається внаслідок порушення певних екологічних правил.

3. Об экологической экспертизе : Федеральный закон от 23 ноября 1995 г. № 174-ФЗ. [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://www.ecoguild.ru/docs/expertiselow.htm

4. Петрухина О. А. Способы совершения экологических преступлений / О. А. Петрухина // Вестник криминалистики. – 2012. – № 4 (44). – С. 82-86.

5. Одерій О. В. Криміналістична класифікація злочинів проти довкілля : системно-структурний аналіз / О. В. Одерій // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. – 2013. – № 1 (52). – С. 193-198.

6. На наш погляд, з метою забезпечення внутрішньої узгодженості норм, що встановлюють кримінальну відповідальність за порушення правил екологічної безпеки, доцільно доповнити диспозицію ст. 236 КК України частиною першою, сформулювавши її у наступній редакції: «Порушення порядку проведення екологічної експертизи, правил екологічної безпеки під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції, введення в експлуатацію, експлуатації та ліквідації підприємств, споруд, пересувних засобів та інших об’єктів, якщо це створює небезпеку екологічного забруднення значних територій, або для здоров’я, життя людей» та одночасно декриміналізувати діяння, передбачене ст. 253 «Проектування чи експлуатація споруд без систем захисту довкілля» КК України.



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПРОГРАМНО-ЦІЛЬОВИЙ МЕТОД РОЗСЛІДУВАННЯ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ
22.12.2013 14:11
МЕТОД МИСЛЕННОГО МОДЕЛЮВАННЯ ПОДІЇ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ
22.12.2013 14:10
НАСТУПНИЙ ЕТАП РОЗСЛІДУВАННЯ ШАХРАЙСТВА, ВЧИНЕНОГО ПІД ВИГЛЯДОМ РЕЛІГІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
22.12.2013 14:08
ОСОБЛИВОСТІ ПОЧАТКОВОГО ЕТАПУ РОЗСЛІДУВАННЯ ШАХРАЙСТВ, ВЧИНЕНИХ ПІД ВИГЛЯДОМ РЕЛІГІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
22.12.2013 14:07
ДОПИТИ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ ПРО ШАХРАЙСТВО У СФЕРІ ІПОТЕЧНОГО КРЕДИТУВАННЯ
22.12.2013 13:43
ПРИЗНАЧЕННЯ ЕКСПЕРТИЗИ ДОКУМЕНТІВ ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ ОПЕРАЦІЙ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ ПРО ШАХРАЙСТВО У СФЕРІ ІПОТЕЧНОГО КРЕДИТУВАННЯ
22.12.2013 13:41
МІСЦЕ ВЧИНЕННЯ ЗЛОЧИНУ ЯК ОЗНАКА ОБ'ЄКТИВНОЇ СТОРОНИ СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ, ПЕРЕДБАЧЕНОГО СТ. 250 КК УКРАЇНИ
16.11.2013 15:46
ВИЗНАЧЕННЯ ДОПУСТИМОСТІ ДОКАЗІВ, ЗІБРАНИХ ПРИ ОГЛЯДІ МІСЦЯ ПОДІЇ СЛІДЧО-ОПЕРАТИВНОЮ ГРУПОЮ: ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ
14.12.2013 18:00




© 2006-2021 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше