:: LEX :: ДЕЯКІ ПИТАННЯ ПРОЦЕДУРИ ДОПИТУ МАЛОЛІТНЬОЇ ЧИ НЕПОВНОЛІТНЬОЇ ОСОБИ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 42)

Термін подання матеріалів

29 червня 2022

До початку конференції залишилось днів 0


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ДЕЯКІ ПИТАННЯ ПРОЦЕДУРИ ДОПИТУ МАЛОЛІТНЬОЇ ЧИ НЕПОВНОЛІТНЬОЇ ОСОБИ
 
23.04.2014 11:12
Автор: Кукуруз Олександра Віталіївна, курсант Академії митної служби України
[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право]

У зв’язку із запровадженням нового Кримінального процесуального кодексу України істотно змінилась ціла низка підходів щодо здійснення слідчих дій протягом досудового розслідування. Зокрема, це стосується і питання допиту малолітньої чи неповнолітньої особи.

Різноманітні аспекти допиту неповнолітньої особи досліджені в Україні досить детально. Цими питаннями займались Т. Шмиголь, В. Баранчук, І. Басиста та інші. Досліджуючи тактику слідчих дій, Є.М. Лівшиць та Р.С. Бєлкін виз¬начають поняття допиту як процес передачі слідчому допитуваним інформації про подію, яка розслідується, або про пов’язані з нею обставини і про причетних осіб. [4]

У процесі розслідування кримінальних справ слідчому необхідний якомога ширший обсяг інформації про обставини злочину чи інші факти, що мають значення для справи. Тож для цього і проводиться така слідча дія як допит потерпілого, підозрюваного, свідка, обвинуваченого. Зазвичай, саме з цих осіб і починається процес збирання доказів, що допомагає встановити мотив, мету злочину, та обставини, що сприяли вчиненню злочину.

Відповідно до ст. 226 Кримінального процесуального кодексу України [1], допит малолітньої або неповнолітньої особи проводиться у присутності законного представника, педагога або психолога, а за необхідності  - лікаря. 

До початку допиту педагогу, лікарю, законним представникам роз'яснюється їх обов'язок бути присутніми при допиті, а також право викладати свої зауваження і з дозволу слідчого задавати свідкові чи потерпілому запитання. Питання, поставлені свідкові чи потерпілому законними представниками, педагогом або лікарем, і їх зауваження заносяться до протоколу. 

Свідок та потерпілий, який не досяг шістнадцятирічного віку, про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та за завідомо неправдиві показання за статтями 384 – 385 Кримінального Кодексу України [2] не попереджається. Йому лише роз'яснюється обов'язок говорити на допиті тільки правду.

Проте, участь у процесі батьків, як законних представників неповнолітнього не завжди є доцільною, адже саме батьки інколи і заважають дитині зосередитися та відчути себе спокійною, врівноваженою, та захищеною. У неблагополучних сім’ях, зазвичай так і буває. Дитина не знаходить контакту  і з своїми біологічними батьками чи опікунами. Саме тому, слідчому необхідно перш за все порадитися із педагогами та лікарями про те, чи варто запрошувати на допит батьків чи законних представників. 

Як вважають Л.М. Карнєєва та С.С. Ординський, обізнаність слідчого з умовами життя, особливостями виховання, інтересами, соціальними зв’язками неповнолітніх сприяє встановленню комунікативного та психологічного контактів із ними під час допиту [3]. Саме тому центральне місце при підготовці до допиту малолітньої чи неповнолітньої потерпілої особи, займає вивчення її особистості, яке слід починати із ознайомлення з біографічними та іншими даними, що є у матеріалах справи. 

Присутність під час допиту психолога та педагога, на мою думку, є обов’язковим, адже саме ці особи можуть встановити з неповнолітнім психологічний контакт, а саме: зосередити його, заспокоїти,  привернути увагу, поговорити на будь яку іншу тему, що не стосується злочину, наприклад про спорт, навчання, нові фільми, ігри тощо. При допиті неповнолітнього підозрюваного або обвинуваченого слідчий повинен триматись спокійно, доброзичливо, але й достатньо твердо. Така манера поведінки сприяє встановленню необхідного контакту з підлітком, налаштовує його на відверту бесіду. Саме психолог та педагог мають право аналізувати процес допиту та давати свої рекомендації слідчому щодо тактики проведення допиту. Тактичні прийоми, що слід застосовувати в процесі допиту залежать від особистості підлітка. У випадку допиту розбещених і недисциплінованих неповнолітніх, необхідно проявляти серйозність і суворість і, навпаки, якщо допитуваний є сором'язливим, невпевненим – слід підбадьорити та заохотити його.

Неповнолітньому допитуваному слід допомогти у формуванні правдивих показань. Слідчий не повинен використовувати постановку запитань, що мають елементи навіювання . Дуже обережно слід застосовувати оголошення показань інших осіб. Постановка навідних запитань часто є причиною виникнення добросовісних помилок у показаннях. 

Специфічними тактичними прийомами при допитах неповнолітніх є: роз’яснення важливості повідомлення правдивих показань; демонстрація поінформованості про обставини життя допитуваного, його потреби, інтереси; роз’яснення сутності і значення пред’явлених і оголошених матеріалів; роз’яснення неправильно зайнятої позиції.

При підготовці до допиту слід звернути увагу на те, де саме він буде проводитися. Адже, слід пам’ятати, що для того, щоб допит був ефективним, неповнолітній має почувати себе комфортно, та налаштованим давати свідчення. Саме тому, недоцільним буде проведення допиту, наприклад на місці вчинення злочину чи вдома. Для проведення допиту повинна бути виділена окрема кімната із спокійною обстановкою.

Допит підлітка потребує глибокого знання особливостей його психіки, виняткового вміння проводити цю слідчу дію, тактовності і стриманості, культури спілкування [5]. Для успішного проведення допиту неповнолітнього необхідне вміле використання слідчим не тільки тактичних і психологічних прийомів, які розроблені криміналістикою, а й знань педагогіки. Крім того, для належного проведення допиту неповнолітнього потерпілого доцільно детально вивчити наявні матеріали кримінальної справи для з’ясування низки обставин, а саме: встановлення обставин події злочину, всіх можливих даних про особистість потерпілої, її родинних зв’язків з обвинуваченим, встановлення осіб, котрі можуть бути зацікавленими у зміні чи відмові потерпілої від своїх попередніх показань, визначення напрямів подальших досліджень особистості потерпілої тощо.

Узагальнюючи дане дослідження можна виокремити проблеми проведення допиту малолітньої чи неповнолітньої особи. Неповнолітні чи малолітні, враховуючи їх психологічну чи психічну не сформованість та низьку адаптивність до негативних зовнішніх факторів, можуть давати неправдиві чи перекручені свідчення у зв’язку з низкою зовнішніх факторів: місцем, учасниками та порядком проведення їх допиту. Так, не завжди доцільним є участь батьків дітей у зв’язку з можливим їх негативним впливом. Також під час підготовки до цього виду  допиту потрібно створити максимально комфортні умови для дитини, зокрема: вибрати спокійне місце проведення допиту залучити кваліфікаційних і бажано знайомих для дитини педагога чи лікаря. Крім того, задля ефективного проведення допиту неповнолітнього слідчі мають володіти не лише криміналістичними прийомами здійснення допиту, а й мати достатній обсяг знань дитячої психології та педагогіки. Саме тому, доцільним буде проведення спеціальних семінарів та занять для слідчих щодо даних питань.




Література:

1. Кримінальний процесуальний кодекс України, Верховна Рада України; Кодекс України, Закон, Кодекс від 13.04.2012 № 4651-VI

2. Кримінальний кодекс України, Верховна Рада України; Кодекс України, Кодекс, Закон від 05.04.2001 № 2341-III

3. Басиста І.В, Пришляк С.О. Особливості допиту неповнолітніх потерпілих від злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості.

4. Лившиц Е.М., Белкин Р.С. Тактика следственных действий. – М., 1997.

5. Лукьянов Е. Особенности допроса несовершеннолетнего свидетеля и потерпевшего // Закон и жизнь. – 2005. – № 1. – С. 15–18



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПРИЧИНИ ТА УМОВИ РЕЦИДИВНОЇ ЗЛОЧИННОСТІ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ
25.04.2014 23:34
МОТИВИ ЗЛОЧИНІВ, ВЧИНЕНИХ НЕПОВНОЛІТНІМИ
23.04.2014 11:31
ОСОБЛИВОСТІ ВИЗНАЧЕННЯ БЕЗПОСЕРЕДНЬОГО ОБ’ЄКТА ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ВИБОРЧИХ ПРАВ ГРОМАДЯН
23.04.2014 11:26
ПРАВО НА ЕВТАНАЗІЮ – СКЛАДОВА ПРАВА НА ЖИТТЯ
23.04.2014 11:18
ЛІКАРСЬКІ ПРЕПАРАТИ ТА ПРИСТРОЇ МЕДИЧНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ЯК ПРЕДМЕТ ЗЛОЧИНУ В УКРАЇНІ
22.04.2014 19:17
ПРОБЛЕМИ РОЗМЕЖУВАННЯ БАНДИТИЗМУ І РОЗБОЮ
22.04.2014 17:52
ФОРМИ СПІВУЧАСТІ ТА ПРОБЛЕМИ ЇХ РОЗМЕЖУВАННЯ
22.04.2014 15:11
КРИМІНАЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ОЗНАКИ ЗАПАХОВИХ СЛІДІВ
16.04.2014 12:33
КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ОЦІНКА ТЕРОРИСТИЧНОГО АКТУ ТА ЗАХОДИ ЩОДО ПОДОЛАННЯ ЦЬОГО ЯВИЩА
11.04.2014 13:54
ПРОБЛЕМИ ВПРОВАДЖЕННЯ ІНСТИТУТУ КРИМІНАЛЬНИХ ПРОСТУПКІВ ДО КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ
11.04.2014 13:47




© 2006-2022 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше