В сучасних політичних та економічних умовах розвитку України питання ефективної протидії корупційним проявам набувають особливої актуальності. Проте, ефективна боротьба з цим негативними явищами неможлива без глибокого розуміння їх природи. При відсутності наукового обґрунтування походження та значення терміну «корупція» неможливо повністю розкрити зміст корупційних правопорушень та вести повноцінну боротьбу проти них.
Проблемами вивчення історії розвитку терміну «корупція» займалися такі вчені: А.А. Аслаханов, В.С. Лукомський, П. С. Матишевський, О.І. Мізерій, С. І. Ожегов, М.Ю. Панченко, П.М. Тихомиров та інші.
Можна виділити кілька варіантів походження терміну «корупція». Перший варіант передбачає походження від сполучення латинських слів «correi» (кілька учасників зобов’язальних відносин з приводу одного предмета) і «rumpere» (ламати, пошкоджувати, порушувати, скасовувати). В результаті утворився самостійний термін «corrumpere», який передбачає участь у діяльності кількох осіб, метою яких є «гальмування» нормального ходу судового процесу або процесу управління справами суспільства. Також цей термін також пов’язують з латинським словом, але вже дещо іншим - «corruptio», яке тлумачиться як «підкуп, продажність громадських і політичних діячів, посадових осіб».
С. І. Ожегов тлумачить це поняття по-своєму : «Корупція, - зазначає він, - підкуп хабарами, продажність посадових осіб, політичних діячів». Крім підкупу і продажності, енциклопедичні словники тлумачать латинське слово corruptio ще й як псування і розбещування. Останнє, як вже зазначалось, підкреслює глибинний аспект корупції як соціального явища, яке свідчить про розбещення певних посадових осіб державних органів владою і розкладання системи державної влади.
В енциклопедичних виданнях корупція пояснюється як процес, пов’язаний з прямим використанням посадовою особою прав (повноважень), наданих їй посадою, з метою особистого збагачення, включаючи в цей процес підкуп чиновників і громадсько-політичних діячів, дачу хабарів і т. п.
Деякі науковці розглядати корупцію як одну з форм зловживання владою, пов’язаною з підкупом посадових осіб. Як злочинну діяльність у сфері політики або державного управління, що полягає у використанні посадовими особами наданих їм прав і владних можливостей з метою особистого збагачення, пропонує розглядати корупцію М. Ю. Тихомиров. В окремих енциклопедичних виданнях корупція відверто називається конкретним злочином, який полягає у прямому використанні посадовою особою прав, пов’язаних з її посадою, з метою особистого збагачення.
Таким чином, енциклопедичні визначення, які повинні характеризуватися чіткістю, точністю, лаконічністю і одно¬значністю дефініцій, не дають виразної і однозначної уяви про корупцію з юридичної точки зору.
Отже, питання вивчення походження корупції як явища, та питання походження терміну «корупція» нерозривно пов’язані і на можуть розглядатись окремо одне від одного.
Література:
1. Мельник М. І. Корупція - корозія влади (соціальна сутність, тенденції та наслідки, заходи протидії). – К. : Юридична думка, 2004. – 400 с.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
