:: LEX :: ПРОБЛЕМИ СТАНОВЛЕННЯ СТРАХУВАННЯ В УКРАЇНІ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 33)

Термін подання матеріалів

10 червня 2021

До початку конференції залишилось днів 0


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ПРОБЛЕМИ СТАНОВЛЕННЯ СТРАХУВАННЯ В УКРАЇНІ
 
18.09.2014 23:39
Автор: Залізняк Віталій Анатолійович, кандидат юридичних наук, викладач кафедри цивільно-правових дисциплін Національної академії внутрішніх справ
[Секція 8. Фінансове право. Банківське право]

Розвиток світової економіки значною мірою відображається на ринках фінансових послуг. Із середини 80-х рр. ХХ ст. у Європі активізувався процес злиття й поглинання фінансових організацій, у який у середині 90-х включилася й Україна. Компанії стали створювати фінансові союзи й об’єднання, зокрема об’єднання банків і страхових компаній, що зумовило виникнення на ринках фінансових послуг такого явища, як консолідація банків і страхових компаній. Банки і страхові компанії, що входять до спільних груп банко-страхування, вирішують проблеми з капіталізацією за рахунок перерозподілу коштів у групах [1; 7]. 

Вивчення зарубіжного досвіду концентрації капіталів страхових компаній і банків, виявлення основних тенденцій цього процесу необхідне для обґрунтування ефективної стратегії взаємодії названих інституцій на ринку фінансових послуг, для законодавчо-нормативного й макроекономічного регулювання такої взаємодії з боку державних органів з метою захисту інтересів споживачів. 

Існує багато наукових досліджень страхового та банківського ринків як окремих суб’єктів. Проте глибина аналізу взаємодії та взаємопроникнення банківського і страхового капіталу не достатня. Одними з перших дослідників цієї теми стали О. Лилик, Н. Тарасова, М. Мних, Л. Ширинян, В. Фурман, В. Зубарєв та інші. Більшість публікацій цих та інших авторів присвячена з’ясуванню суті й класифікації різноманітних ризиків, властивих банківській діяльності, і заходам з їх страхування. 

Взаємопроникнення банківського і страхового капіталу в різних країнах по-різному регулюється законодавством. Так, у ряді країн законодавство передбачає входження банку своїм капіталом у страхову компанію і навпаки. Проте в більшості випадків ці дві фінансові установи не зв’язані між собою статутними зобов’язаннями, а працюють за угодами. Така тенденція простежується на канадському страховому ринку. У 1992 році в Канаді були введені законодавчі норми, які дозволяли банкам купувати страхові компанії і банки, які мали значні фінансові ресурси, сучасне технічне забезпечення, широку мережу філій у всьому світі. Отже, за рахунок банків розширилося конкурентне поле страхових послуг. У європейських країнах законодавство також дозволяє формування фінансових груп за участю банківських і страхових структур [9]. 

Тенденція інтеграції банківського і страхового бізнесу має місце й у трансформаційних економіках країн Східної Європи, і в Україні зокрема. Проте сьогодні практика взаємопроникнення банківського і страхового капіталу випереджає тут наукові уявлення й наукові дослідження причин, форм і закономірностей цього процесу.

Формування фінансового ринку здійснюється в умовах консолідації сектору банківської і страхової діяльності, сучасний стан якого досліджено за даними НБУ та Ліги страхових організацій Порівняльний аналіз банків і страхових компаній в Україні свідчить, що кількість страхових компаній на сьогодні є достатньою та перевищує кількість банків майже у 2,5 рази. 

Більшість банків створюються як відкриті акціонерні товариства, тоді як практично 60 % усіх страхових компаній створені у вигляді закритих акціонерних товариств і здійснюють свою діяльність в інтересах засновників, що не сприяє розвитку страхового ринку, тому в наш час банківський сектор в Україні більш розвинений [8]. 

За даними таблиці видно, що активи банків у 2007 році зросли більш ніж у 5 разів порівняно з 2004 роком. Активи страхових компаній за цей же період збільшилися в 1,5 рази. Це пов’язано зі специфікою українського фінансового ринку послуг, із нерівністю ринкового та державного механізмів регулювання цих сфер, з особливостями організації роботи обох ринків. 

Аналізуючи видатки банків і страхових компаній, можна прийти до висновку, що в цьому випадку має місце тенденція росту видатків як банків, так і страхових компаній. Тільки темпи росту банківських видатків значно більші від страхових через більшу розвиненість банківського сектора та «кредитного буму» в останній час.

Проведення порівняльного аналізу страхового та банківського ринків фінансових послуг в Україні дало змогу побачити, що, незважаючи на кількісну перевагу страхових компаній, стан банківських установ набагато кращий. Окрім того, сучасна економічна ситуація ускладнює процес консолідації обох ринків. 

Чинниками ускладнення процесу консолідації є зокрема слабкий розвиток в Україні фінансових інститутів, куди могли б інвестувати кошти страхові компанії, низький платоспроможний попит, нерозвинута фінансова культура, бідність населення та інші [5].

Співпраця страхової компанії з банком вигідна обом учасникам, оскільки знижується собівартість трансакцій та інформаційних витрат усередині групи і, як наслідок, зменшуються тарифи, надається можливість вести більш гнучку цінову політику, зростає надійність усіх фінансових операцій, що проводяться страховою компанією і банком, також раціонально інвестуються кошти страхових резервів, зібраних страховою компанією. Крім того, у банку виникає додаткове джерело доходів – комісійна винагорода за реалізацію страхових полісів [2]. 

Проте, крім зазначених переваг, інтеграція банків і страхових компаній має й недоліки, головним із яких є монополізація фінансової галузі. Наприклад, підприємство бере в банку в лізинг обладнання, при цьому банк зобов’язує його застрахувати лізингове майно й пропонує ряд страхових компаній, поліси яких він прийме. Із цими страховими компаніями він має договір про співпрацю, або вони входять в одну банківсько-страхову групу. Підприємство, яке бере у лізинг обладнання, не має права вибрати іншу страхову компанію, умови страхування якої можуть бути більш привабливими, а вартість послуг – нижчою, що обмежує права споживача фінансових послуг. Таким чином, відбувається прихована монополізація ринку фінансових послуг [2]. 

Для ефективної взаємодії банків в умовах розвитку страхових відносин необхідно створити систему державного регулювання функціонування й розвитку банківсько-страхових структур, визначити вимоги до функціонування таких структур згідно з нормами й стандартами Європейського Союзу [5]. 

Світові тенденції до подальшої інтеграції страхового і банківського капіталу, а також європейський досвід примушують Україну формувати законодавчо-нормативну базу із цих питань і розробляти економічну політику, яка б сприяла зрощенню, взаємопроникненню банківського й страхового сегментів фінансового ринку. 




Література:

1. Грищенко Р. Тенденції банківського бізнесу: злиття банків, страхових компаній та пенсійних фондів // Вісник НБУ. – 2004. – Лютий. – С. 15-17. 

2. Зубарєв В. Банк і страхування: «за» і «проти» // Вісник НБУ. – 2004. – Листопад. – С. 32-38. 

3. Інформація про стан і розвиток страхового ринку України за 12 місяців 2006 року. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.uainsur.com 

4. Основні показники діяльності банків України на 1 січня 2007 року // Вісник НБУ. – 2007. – № 2. – С. 50 .

5. Вовчак О.Д. Страхова справа: Підручник. - К.: Знання, 2011. – 390 с.



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




© 2006-2021 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше