:: LEX :: ОСОБЛИВОСТІ КВАЛІФІКАЦІЇ ХУЛІГАНСТВА ЯК ЗЛОЧИНУ ТА АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 34)

Термін подання матеріалів

14 липня 2021

До початку конференції залишилось днів 26


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ОСОБЛИВОСТІ КВАЛІФІКАЦІЇ ХУЛІГАНСТВА ЯК ЗЛОЧИНУ ТА АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ
 
23.09.2014 12:08
Автор: Приходько Олена Миколаївна, студентка Чорноморського державного університету імені Петра Могили
[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право]

Конституція України зазначає, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах, права і свободи людини є невідчужуваними і непорушними (ст.21). Тому головним завданням української держави, правоохоронних органів і органів правосуддя є зміцнення і охорона громадського  порядку. 

На думку Жилікова Т.С. успішне виконання завдання щодо охорони порядку багато в чому залежить від ефективності заходів боротьби з хуліганством - найпоширенішим правопорушенням проти громадського порядку, від своєчасності профілактики, запобігання й припинення його конкретних проявів [2; с.219].

Своєчасний і правильний розгляд кримінальних та адміністративних справ про хуліганство є дієвим засобом захисту нормальних умов життя людей, поновлення порушених прав потерпілих [5]. Кваліфікація злочинів пов’язана з необхідністю відмежування правопорушення від злочину. Ці ситуації мають місце, коли різні склади протиправних дій, що закріплені в Кримінальному кодексі України (далі ККУ) та Кодексі України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП)  характеризуються, з одного боку, низкою загальних для них об’єктивних та суб’єктивних ознак, а з іншого, ознаками, якими вони відрізняються між собою.

Однією з найбільш значущих ознак при визначенні практичних питань відмежування такого злочину і правопорушення слід визнати його суспільну небезпечність. Як дрібне хуліганство, так і хуліганство як склад злочину, посягають на громадський порядок – комплекс суспільних відносин, які забезпечують нормальні умови життя людей у різних сферах суспільно корисної діяльності, спокійний відпочинок і дотримання правил поведінки в суспільному житті і побуті [4; с.582].

Крім вищезазначених аспектів суспільної небезпечності, які є спільними, хуліганство, як склад злочину, завдає шкоду здоров’ю людей. Для розмежування дрібного хуліганства і кримінально караного хуліганства необхідно звернути увагу на об’єкт правопорушення та його особливості. 

В обох випадках об’єктом хуліганства є громадський порядок. Дрібне хуліганство завжди пов’язано з порушенням громадського порядку, але на відміну від хуліганства злочину, шкода, що завдається громадському порядку дрібним хуліганством, не є дуже великою і не значною. Саме тому дрібне хуліганство не має такого ступеню суспільної небезпеки, що характерна для злочинного хуліганства [2;с.220].

Об’єктивною стороною будь-якого адміністративного проступку є те діяння, в якому проступок проявляється ззовні, відповідна поведінка особи, наслідки заподіяної шкоди об’єкт посягання. Об’єктивна  сторона дрібного хуліганства проявляється в активних діях осіб, що порушують громадський порядок та виражається в неналежному ставленні до суспільства [2; с.219].

Можна погодитись з Жиліковим Т.С. в тому, що обстановка вчинення хуліганських дій істотно впливає на ступінь суспільної небезпеки. Так, наприклад, нецензурна лайка або образливе чіпляння до громадян може з дрібного хуліганства перейти в хуліганство – злочин, якщо ці дії вчинені в такій обстановці, яка вимагає від усіх членів суспільства виключної поведінки та поваги правил спільного існування [2; с.220].

Хуліганські дії можуть бути вчинені в будь-якому місці. Як правило, такі дії вчиняються у присутності потерпілих та інших осіб. Однак публічність не є обов’язковою ознакою хуліганства. Це означає що місце вчинення злочину, передбаченого ст. 296 Кримінального кодексу України, не обов’язково має бути громадським, чи обов’язково має вчинятись у присутності інших осіб. Головним аспектом є ті наслідки, як настають після вчинення таких дій, та характер їх суспільної небезпечності.  

На сьогодні у законодавстві поняття громадське місце не формулюється, проте наводиться приблизний перелік цих місць: вулиці, площі, парки, вокзали, транспортні магістралі, аеропорти, стадіони та інші присутні місця [1;C.45]

Суб’єктивна сторона хуліганства характеризується прямим умислом і мотивами явної неповаги до суспільства, як і в дрібному хуліганстві, але винний, при вчиненні злочину, усвідомлює, що своїми діями грубо порушує громадський порядок, виражаючи тим самим явну неповагу до суспільства [4; с.584]. 

При характеристиці хуліганства, як складу злочину, законодавець використовує такі формулювання, як «особлива зухвалість» та «винятковий цинізм». Особлива зухвалість – це грубе порушення громадського порядку, поєднане із завданням потерпілій особі побоїв чи іншим насильством, знищенням або пошкодженням майна, тривале порушення спокою громадян, зрив масового заходу, тимчасове порушення нормальної діяльності установи, підприємства, організації. Винятковий цинізм – це демонстративна зневага щодо норм моральності [4; с.583].

Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України (далі ПВСУ) від 22 грудня 2006 року №10 «Про судову практику у справах про хуліганство», якщо таке порушення не супроводжувалося особливою зухвалістю або винятковим цинізмом, його необхідно кваліфікувати як дрібне хуліганство за ст. 173 КУпАП. [5]

При накладанні адміністративних стягнень, передбачених ст. 173 КУпАП, на осіб, які вчинили дрібне хуліганство, суддя повинен у кожному конкретному випадку враховувати характер вчинюваного правопорушення, дані про особу порушника [5]. При вирішенні питання відповідальності особи, яка вчинила дрібне хуліганство може застосовуватись судом інститут малозначності діяння, коли до порушника може бути застосоване менш суворе покарання, що виключено при вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ККУ. 

Оскільки у зазначеній Постанові ПВСУ вказано, що суди мають призначати суворі міри покарання особам, які вчинили хуліганство із заподіянням потерпілим значної фізичної або моральної шкоди [5].

Внаслідок того, що в законі відсутній вичерпний перелік тих протиправних дій, які можна кваліфікувати як дрібне хуліганство, працівники правоохоронних органів мають самостійно визначати обсяг «інших дій». А це вже у свою чергу приводить до труднощів при кваліфікації даного діяння або до зловживань з боку правозастосовників. Звичайно таке формулювання в законі не є випадковим, оскільки прояви цього правопорушення є дуже різноманітними і просто перерахувати їх у нормі закону просто неможливо [2; с.223].




Література:

1. Білоконь М.В. Державне управління у сфері охорони громадського порядку: Монографія.-Харків: Вид-во Нац. Ун-ту внутр.. справ.-2004.-680

2. Жиліков Т.С. Загально – правова характеристика об’єктивної сторони дрібного хуліганства..-Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского, Том. 20(59), №2.-2007.-С. 219-225

3. Конституція України від 28.06.1996 [Електронний ресурс] / - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр

4. Кримінальний кодекс України: науково – практичний коментар: у 2 –х томах/ Т. 2: Особлива частина/ Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, В.І. Тютюгін та ін..-2013.- 1040 с.

5. Постанова Пленуму Верховного Cуду України від 22.12. 2006 №10  «Про практику у справах про хуліганство» [Електронний ресурс] / - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/va010700-06 



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
СИСТЕМА ТА ПРИЗНАЧЕННЯ УСТАНОВ ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ В УКРАЇНІ
29.09.2014 21:21
ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ ПРИЧИН, ЩО ПРИЗВОДЯТЬ ДО АВАРІЙ ТА КАТАСТРОФ НА ЗАЛІЗНИЧНОМУ ТРАНСПОРТІ
27.09.2014 18:33
НАСЛІДКИ НЕПРИБУТТЯ СВІДКА НА ВИКЛИК СЛІДЧОГО ТА ПРОКУРОРА
14.10.2014 13:17
ОБОВ’ЯЗОК ПОНЯТИХ НЕ РОЗГОЛОШУВАТИ ВІДОМОСТІ ЩОДО ПРОВЕДЕНОЇ ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ ДІЇ
14.10.2014 13:13




© 2006-2021 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше