:: LEX :: ПРО СТАН НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА ЯК ПРАВОВУ ОЗНАКУ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 34)

Термін подання матеріалів

14 липня 2021

До початку конференції залишилось днів 26


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ПРО СТАН НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА ЯК ПРАВОВУ ОЗНАКУ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ
 
01.10.2014 12:50
Автор: Мокрицька Наталія Петрівна, кандидат юридичних наук, Львівський державний університет внутрішніх справ
[Секція 7. Екологічне право. Земельне право. Аграрне право]

У 1991 році в Законі України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.91 №1264-ХІІ (роз. ХІ, ст. 51) було вперше передбачено, що екологічна безпека це стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров'я людей.

В першу чергу доцільно відзначити, що в екологічному законодавстві України відсутнє визначення поняття «стан навколишнього природного середовища», яке вочевидь має важливе значення для науково-практичного юридичного осмислення даної норми.

У ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» зазначено, що навколишнє  природне середовище є об’єктом державної охорони та державного регулювання як сукупність  природних  і  природно-соціальних  умов  та  процесів, природні  ресурси,  як  залучені  в  господарський  обіг, так і невикористовувані  в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне  повітря,  ліс  та  інша  рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Якщо звернутися до тлумачного словника української мови, то під станом можна розуміти «обставини, умови, в яких хто-, що-небудь перебуває, існує; ситуація, зумовлена певними обставинами, умовами, сукупність ознак, рис, що характеризують предмет, явище в даний момент відповідно до певних вимог щодо якості, ступеня готовності тощо».

Оскільки законодавець визначає, зокрема, навколишнє природне середовище як сукупність  природних  і  природно-соціальних  умов  та  процесів, то очевидно не варто розкривати зміст багатозначної категорії «стан» через обставини та умови, в яких хто-, що-небудь перебуває. [1]

Отжестан навколишнього природного середовища на нашу думку, окреслюється екологічними вимогами, які характеризують його якість.

Як слушно зауважує Андрейцев В. «важливим чинником та ознакою безпечного навколишнього природного середовища є така його якість, яка характеризується наявністю хімічних, фізичних, біологічних та інших елементів і сумішей, що не порушують природного балансу фізичного зв'язку людини і довкілля, не знижують його природні можливості до самовідновлення і не перевищують встановлених законодавством нормативів екологічної безпеки».[2]

У екологічному законодавстві багатьох країн, зокрема Таджикистану [3] передбачено, що якість навколишнього середовища – це його стан, який характеризується фізичними, хімічними, біологічними та іншими показниками або їх сукупністю. Разом з тим, йдеться про таку його якість, зазначено у нормах,  яка забезпечує екологічну безпеку, стійке функціонування природних екологічних систем, інших природніх і природно-антропогенних об’єктів.

У відповідності до чинного українського законодавства такими вимогами можуть слугувати екологічні нормативи. Згідно ст. 33 «Про охорону навколишнього природного середовища"вони встановлюють гранично допустимі викиди та  скиди у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин,  рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів. Перевищення їх показників у навколишньому природному середовищі свідчить про те, що якість у тій чи іншій мірі останнього погіршується.

Переконливим свідченням таких міркувань можуть бути дані Національної доповіді про стан навколишнього природного середовища Міністерства екології та природних ресурсів України. Найновіша за станом прийняття датована 2012 роком. [4]  Зокрема, тут передбачено, що у 2012 році у чотирьох містах країни були зафіксовані випадки високого забруднення атмосферного повітря (ВЗ), коли максимальна концентрація забруднювальної речовини була на рівні ≥5 ГДКм.р. (середньо-добова гранична концентрація ). Очевидно за таких умов питання існування екологічної безпеки на даний момент є сумнівним.

Доцільно також зауважити, що у ст. 1 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» передбачено нормативи екологічної безпеки  атмосферного  повітря . Це група нормативів,  дотримання  яких  запобігає  виникненню небезпеки для здоров'я людини та стану навколишнього природного  середовища  від впливу шкідливих чинників атмосферного повітря.

Основними серед них є норматив якості  атмосферного  повітря та гранично  допустимі рівні впливу акустичного, електромагнітного,  іонізуючого  та  інших  фізичних  факторів і біологічного впливу на  стан  атмосферного  повітря  населених пунктів.

Наведені дані Національної доповіді про стан навколишнього природного середовища свідчать про порушення нормативу якості. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» - це  критерій якості атмосферного повітря, який відображає гранично  допустимий максимальний вміст забруднюючих речовин в атмосферному  повітрі  і при  якому  відсутній  негативний вплив на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища.

У зв’язку з його порушенням відбулося забруднення атмосферного повітря як основного незамінного компонента навколишнього природного середовища, тобто відбулося змінення складу і властивостей  атмосферного  повітря в результаті надходження або утворення в ньому фізичних,  біологічних факторів і (або) хімічних сполук, що можуть несприятливо впливати на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища (ст. 1 цього ж закону).

З огляду на проведений аналіз досліджених понять можна зробити висновок, що поняття «стан навколишнього природного середовища» та «екологічні вимоги, нормативи» перебувають між собою у змістовному зв’язку.

Екологічні нормативи є критерієм, які характеризують стан навколишнього природного середовища відповідно до його кількісних та якісних характеристик і встановлюють по суті гранично-допустимі межі, визначені законодавством скидів та викидів в навколишнє природне середовище забруднюючих речовин. Екологічна безпека вимірюється і показником рівня впливу акустичного, електромагнітного, іонізуючого та інших фізичних факторів і біологічного   впливу.

Отже стан навколишнього природного середовища є важливою юридичною ознакою, яка характеризує законодавче визначення «екологічна безпека». Власне в такий спосіб, як видається, законодавець вказує на необхідність розробки, затвердження та удосконалення нормативів, які будуть визначати якісні показники навколишнього природного середовища.




Література:

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.)/Уклад і голов.ред. В. Т. Бусел.- К; Ірпінь:ВТФ «Перун», 2005.- 1728 с.

2. Андрейцев В. Право громадян на екологічну безпеку: проблеми конституційне - правового забезпечення / В. Андрейцев[Електронний ресурс] - Режим доступу : http://www.lawyer.org.ua/?w=r&i=8&d=487

3. Про охорону навколишнього середовища: Закон Республіки Таджикістан від 02.09.2011 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://mmk.tj/ru/legislation/legislation-base/

4. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища у 2012 році [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.menr.gov.ua/index.php/dopovidi/infooglyad



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




© 2006-2021 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше