:: LEX :: СОЦІАЛЬНА АДАПТАЦІЯ ЗВІЛЬНЕНИХ ВІД ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 34)

Термін подання матеріалів

14 липня 2021

До початку конференції залишилось днів 28


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

СОЦІАЛЬНА АДАПТАЦІЯ ЗВІЛЬНЕНИХ ВІД ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ
 
24.11.2014 18:43
Автор: Халімончук Ганна Леонідівна, студентка юридичного факультету Тернопільського національного економічного університету
[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право]

Загальні засади соціальної адаптації звільнених від відбування покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, засади участі у соціальній адаптації цих осіб, підприємств, установ та організацій, об'єднань громадян, а також фізичних осіб, забезпечення правового регулювання відносин, спрямованих на реалізацію такими особами прав і свобод, передбачених Конституцією та законами України визначається ЗУ «Про соціальну адаптацію осіб, які відбувають чи відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк» від 17 березня 2011 року № 3160-VI [2].

Соціальна адаптація - процес засвоєння звільненими особами соціального досвіду з метою повернення їх до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві [2].

Слово «адаптація» у перекладі з латинської означає «пристосування». Його широко застосовують у різних науках на позначення шляху моральної, психологічної та організаційної підготовки до життя на волі.

З метою соціальної адаптації перед звільненням з установи виконання покарань адміністрацією зазначеної установи вживаються заходи з підготовки до звільнення осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, спільно із суб'єктами соціального патронажу, які надають цим особам допомогу щодо трудового і побутового влаштування за обраним ними місцем проживання.

Особливостями соціальної адаптації осіб, звільнених від відбування покарання є:

1. Соціальна адаптація проходить після звільнення від покарань, пов’язаних із позбавленням волі;

2. Такий соціально-психологічний процес починається з моменту звільнення засуджених від покарання і завершується досягненням відповідності між очікуваннями-вимогами суспільства (окремих соціальних груп) і поведінкою раніше судимої особи;

3. Завданням соціальної адаптації осіб, звільнених від покарання, є залучення їх до життя без правообмежень, пов’язаних з покаранням, в новому або такому, що змінилося, соціальному середовищі, що припускає їх добровільне підпорядкування нормативним вимогам середовища;

4. Соціальна адаптація звільнених від покарання залежить від адаптаційних навичок і здібностей, властивих індивідові спочатку і вихованих в умовах виконання покарання;

5. Успіх соціальної адаптації звільнених значною мірою залежить від співвідношення системи особистісних установок і вимог, що пред’являються середовищем (трудовим колективом, найближчим побутовим оточенням, сім'єю);

6. Соціальна адаптація звільнених осіб може бути забезпечена лише за наявності позитивної взаємообумовленої соціальної спрямованості мікросередовища й особи судимого, сумісності соціальних очікувань середовища і моральних позицій, ціннісних орієнтацій особи.

Спеціалізованими установами для звільнених осіб є:

1. Центр соціальної адаптації – соціальна установа, діяльність якої спрямована на поступове повернення звільнених осіб до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві шляхом надання їм соціальних послуг та сприяння в отриманні іншої допомоги з урахуванням індивідуальних потреб.

2. Спеціальний будинок-інтернат – соціально-медична установа, призначена для постійного проживання звільнених осіб – громадян похилого віку, інвалідів Iі II груп, які за станом здоров’я потребують стороннього догляду, побутового і медичного обслуговування [5, 182-187].

Особливо складно соціальна адаптація протікає серед засуджених-інвалідів, неповнолітніх осіб та жінок, які були засуджені не один раз.

На засуджених-інвалідів поширюється загальний комплекс реабілітаційних заходів. Згідно зі ст. 156-157 КВК України адміністрація виправних установ зобов’язана вирішувати питання по надання допомоги засудженим після звільнення в трудовому і побутовому влаштуванні. При підготовці до звільнення засуджених-інвалідів з ними необхідно проводити роз’яснювальні заняття про правила поведінки в будинках інвалідів, розпорядку дня таких будинків; завчасно вирішувати питання про страхові поліси цих осіб; формувати систему професійної освіти у виправних колоніях таким чином, щоб інваліди освоювали спеціальності, які могли б застосувати після звільнення [1].

Однією із найефективніших технологій соціальної роботи у напрямку соціальної адаптації неповнолітніх, які повернулись із місць позбавлення волі, є соціальний супровід, який здійснюється у формі соціального патронажу [4, 51-54]. 

Соціальний патронаж – це надання допомоги звільненим особам шляхом здійснення комплексу правових, економічних, організаційних, психологічних, соціальних та інших заходів, зокрема надання послуг, спрямованих на їх соціальну адаптацію. Виділяють окремі заходи соціального патронажу, а саме, надання медичної та медико-санітарної допомоги, надання чи збереження житла, видача паспортів та реєстрація місця проживання або перебування, надання додаткових гарантій працевлаштування. Визначено спеціалізовані установи для звільнених осіб – центри соціальної адаптації, спеціальні будинки-інтернати, які надають допомогу звільненим особам у їх соціальній адаптації [7, 112].

Процес соціальної адаптації жінок, звільнених із місць позбавлення волі, до законослухняного життя дуже складний і додатково ускладнюється, якщо жінка була засуджена неодноразово та провела в місцях позбавлення волі декілька років. Відомо, що ізоляція від суспільства, особливо на тривалий строк, спричиняє втрату соціально корисних зв’язків і позбавляє самостійності в розв’язанні побутових проблем. Перебуваючи в установах виконання покарань, жінка подеколи здобуває нові для неї навички злочинного життя, крім того, під час відбування покарання деякі деформації особистості можуть поглибитися, що істотно ускладнює ресоціалізацію неодноразово засуджених жінок і їх соціальну адаптацію після звільнення на волю[3, 65-70].

Нині майже 200 тисяч наших співгромадян, які відбувають покарання за вчинені ними кримінальні злочини, перебувають у несприятливих для їхньої позитивної реабілітації умовах: відірваність від звичного середовища, ізольованість від суспільства, примусовий спосіб життя, обмеження в реалізації потреб особистості, тривале співжиття з такими самими злочинцями, як правило, деградованими розумове й морально, що призводить до негативних змін у їхній психіці, зменшує їхню соціальну цінність.

Отже, вироблення наукових основ соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, має важливе значення для боротьби з рецидивною злочинністю.

Доцільно розробити нову концепцію кримінально–виконавчої політики держави, яка передбачала б конкретні заходи щодо приведення умов утримання засуджених до позбавлення волі у відповідність з міжнародними стандартами, а також щодо трудового і побутового влаштування звільнених з місць позбавлення волі; створення дійових форм соціального нагляду за поведінкою таких осіб у побуті і на виробництві. І, головне, така концепція повинна відображати нові підходи до людини, яка вчинила злочин, – адже ст.3 Конституції України прямо проголошує, що “людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю”[8, 121-127].

 Водночас важливо розробити закон про постпенітенціарну систему. Доцільно також впровадити посади спеціалістів–психологів, які безпосередньо займатимуться проблемами соціальної адаптації осіб, що звільнились з місць позбавлення волі.

 

Джерела:

1. Кримінально-Виконавчий Кодекс України від 11 липня 2003 року із змінами та доповненнями станом на 21.01.2010 р. / Відомості Верховної Ради України (ВВР) / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1129-15/conv/page

2. Закон України «Про соціальну адаптацію осіб, які відбувають чи відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк» від 17 березня 2011 року із наступними змінами та доповненнями станом на 09.12.2012 р. / Відомості Верховної Ради України // [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3160-17/conv

3. Богатирьов І. Г. Проблеми соціальної адаптації жінок, звільнених з місць позбавлення волі / І. Г. Богатирьов, О. М. Неживець //  Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ . - 2012. - № 1(3). - С. 65-70.

4. Коваль В. В. Постпенітенціарний соціальний супровід неповнолітніх / В. В. Коваль //  Наукові запискиНіжинського державного університету ім. Миколи Гоголя, Сер. : Психолого-педагогічні науки . - 2012. - № 7. - С. 51-54.

5. Латінова О. К. Соціальна адаптація засуджених-інвалідів після звільнення з виправних установ / О. К. Латінова // Вісник Запорізького національного університету : Юридичні науки. - 2010. - № 2. - С. 182-187.

6. Проблеми забезпечення прав засуджених у кримінально-виконавчій системі України. / В. А. Бадира, О. П. Букалов, А. П. Гель, М. В. Романов, І. С. Яковець ; за заг. ред. Є. Ю. Захарова. Харківська правозахисна група. - Харків : Права людини, 2011. - 368 с.

7. Романов М. В. Звільнення від відбування покарання : навч. посіб. / М. В. Романов. - Харків : Права людини, 2012.  - 112 с.

8. Яцишин М. М. Правовий та соціальний захист осіб, звільнених з місць позбавлення волі, як важлива складова кримінально-виконавчої політики (огляд наукових сентенцій і важливіших правових актів) / М. М. Яцишин // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ : наук.-теорет. журнал. - 2010.- № 2(69). - С. 121-127.


_____________________

Науковий керівник: Жукорська Ярина Михайлівна, кандидат юридичних наук, доцент кафедри публічного права  Тернопільського національного економічного університету 

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
РАСПРОСТРАНЕНИЕ ПОРНОГРАФИЧЕСКИХ МАТЕРИАЛОВ ИЛИ ПРЕДМЕТОВ ПОРНОГРАФИЧЕСКОГО ХАРАКТЕРА В СЕТИ ИНТЕРНЕТ
27.11.2014 23:54
КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВЕ ПОРУШЕННЯ МЕДИЧНИХ ПРАВ ГРОМАДЯН
27.11.2014 18:24
ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ПРАЦІ ЗАСУДЖЕНИХ
27.11.2014 15:57
ПРАВОВИЙ СТАТУС ПЕРСОНАЛУ ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
26.11.2014 22:50
АДАПТАЦІЯ ПРАВОВОГО СТАНОВИЩА ЗАСУДЖЕНОГО ДО ЄВРОПЕЙСЬКИХ СТАНДАРТІВ: ПРАВО НА ПРАЦЮ
26.11.2014 22:45
ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОЦЕСУАЛЬНОГО СТАТУСУ СЛІДЧОГО СУДДІ
26.11.2014 17:10
ПОСТПЕНІТЕНЦІАРНА АДАПТАЦІЯ НЕПОВНОЛІТНІХ ЗАСУДЖЕНИХ
25.11.2014 12:38
КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗЛОЧИНІВ, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ ПЕРЕДАЧЕЮ АБО ЗБИРАННЯМ ВІДОМОСТЕЙ, ЩО СТАНОВЛЯТЬ КОНФІДЕНЦІЙНУ ІНФОРМАЦІЮ, ЯКА ЗНАХОДИТЬСЯ У ВОЛОДІННІ ДЕРЖАВИ ТА ВІДМІННІСТЬ ВІД ШПИГУНСТВА
25.11.2014 12:25
РЕСОЦІАЛІЗАЦІЯ НЕПОВНОЛІТНІХ ЗАСУДЖЕНИХ ЯК НЕОБХІДНА УМОВА ЇХ ВИПРАВЛЕННЯ
22.11.2014 15:45
ПРАВОВИЙ СТАТУС ЗАСУДЖЕНИХ ДО ПОКАРАННЯ У ВИДІ АРЕШТУ
21.11.2014 13:15




© 2006-2021 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше