Проблематика використання досягнень науково-технічного прогресу у кримінальному судочинстві, інформатизації судово-експертної діяльності міститься у розробках зарубіжних та вітчизняних науковців Т. В. Аверьянової, Л. Є. Ароцкера, А. Ф. Аубакірова, В. П. Бахіна, Р. С. Бєлкіна, К. І. Белякова, П. Д. Біленчука, С. Ф. Бичкової, В. В. Бірюкова, А. І. Вінберга, М. С. Вертузаєва, Г І. Грамовича, Г. Л. Грановського, Л. Г. Еджубова, О. О. Ейсмана, Н. І. Клименко, В. К. Лисиченка, Є. Д. Лук’янчикова, Ю. О. Мазніченка, В. С. Митричева, З. С. Меленевської, Ю. О. Пілюкова, М. С. Польового, О. Р. Росинської, О. О. Садченка, М. В. Салтевського, М. Я. Сегая, І. Я. Фридмана та інших вчених. Однак, зміни законодавства, науково-технічний прогрес, реорганізації судово-експертної системи породжують нові проблеми, розв’язання яких потребує нових зусиль науковців [1-7 та ін.].
Незважаючи на різноплановість визначень, слід зауважити спільний підхід авторів, які розглядають інформаційне забезпечення як діяльність з отримання певної інформації з подальшим її використанням при проведенні судових експертиз [1-7].
На нашу думку, інформаційно-довідкове забезпечення судових експертиз необхідно розглядати у двох аспектах: як діяльність з отримання інформації, вагомої для використання під час проведення судової експертизи, та як сукупність матеріальних об’єктів, яка містить інформацію, що може бути використана в ході здійснення судово-експертної діяльності.
До змісту структури інформаційного забезпечення судових експертиз, поряд з іншими, слід віднести: вихідну інформацію, тобто, відомості які необхідні для виконання судових експертиз, що містяться у наведених джерелах інформації, яку можна розглядати як експертну інформацію, а саме як джерела експертної інформації; методичні питання створення системи інформаційно-довідкового забезпечення; цілі і принципи.
Інформаційно-довідкове забезпечення судово-експертної діяльності – це комплекс організаційних, управлінських, правових заходів щодо відбору, зосередження і систематизації необхідних відомостей з різних галузей знань і джерел експертної практики, і формування на цій основі інформаційних ресурсів, які є змістом інформаційних систем, результатом функціонування яких являється видача суб’єктом судово-експертної діяльності відомостей необхідних для виконання експертних завдань.
Література :
1. Белкин Р. С. Понятие, виды и процессуальная природа исходной информации при производстве криминалистических экспертиз / Р. С. Белкин // Проблемы информационного и математического обеспечения экспертных исследований в целях решения задач судебной экспертизы : матер. всесоюзн. науч.-практ. конф. – М., 1983. – Ч. 1. – С. 10-23.
2. Бірюков В. В. Аналіз інформації баз даних сучасних інформаційних систем – реальний резерв удосконалення розкриття злочинів / В. В. Бірюков // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка. – 2011. – № 3. – С. 6-9.
3. Грановский Г. Л. О теоретических основах экспертной информатики / Г. Л. Грановский // Проблемы информационного и математического обеспечения экспертных исследований в целях решения задач судебной экспертизы : мат. всесоюзн. науч.-практ. конф. – М., 1983. – Ч. 1. – С. 19-23.
4. Клименко Н. І. Судова експертологія : курс лекц. / Клименко Н. І. – К. : ІнЮре, 2007.
5. Лук’янчиков Є. Д. Методологічні засади інформаційного забезпечення розслідування злочинів : монограф. / Є. Д. Лук’янчиков. – К. : Нац. акад. внутр. справ України, 2005. – 323 с.
6. Сегай М. Я. Типология экспертных задач / М. Я. Сегай // Криминалистика и судебная экспертиза. – К., 1988. – Вип. 37. – С. 9-18
7. Эйсман А. А. Информационное обеспечение и автоматизация судебной экспертизы / А. А. Эйсман, Л. Г. Эджубов // Вопросы судебной экспертизы : сб. науч. труд. ВНИИСЭ. – М., 1980. – Вып. 43. – С. 50-57.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
