Задля належної розробки відповідних заходів протидії злочинності, в тому числі кіберзлочинності, необхідна належна організація діяльності, як правоохоронних органів, так і вищих органів держави, яка відповідає вимогам, що ставляться до правової, незалежної та демократичної держави. Крім того, необхідне встановлення та усунення факторів, що позитивно впливають на існування та розвиток кіберзлочинності.
Необхідно зауважити, що незважаючи на прийняття на національному рівні нормативно-правових актів у сфері боротьбі з кіберзлочинністю, її «уніфікований» склад до цих пір чітко не визначений, оскільки як можливості технічних засобів, програмного забезпечення, засобів телекомунікації, так і кримінальні хитрування самих кіберзлочинців, безперервно зростають з розвитком науково-технічного прогресу і відсталістю правових норм протидії .
Серед проблемних питань боротьби із злочинами в сфері комп’ютерних та Інтернет технологій в Україні виділяються наступні:
- недосконалість законодавства і пов’язані з цим питання кваліфікації й актуальності боротьби з комп’ютерною злочинністю;
- труднощі організації і проведення комп’ютерних експертиз;
- труднощі проведення заходів оперативно-технічного документування злочинних дій осіб;
- відсутність практики й механізмів розкриття «транснаціональних» комп’ютерних злочинів з територіально-розподіленими й нестабільними в часі слідами, а також проведення надалі слідчих дій відносно осіб, які повинні дати свідчення в якості потерпілого, підозрюваного, свідка.
На підставі зазначеного, доцільним є виокремлення наступних заходів протидії кіберзлочинності, які повинні реалізовувати правоохоронні органи.
Доцільним є збільшення кількості планових та позапланових перевірок відповідними органами міністерства внутрішніх справ, підприємств, установ та організацій, діяльність яких прямо пов’язана з використанням комп’ютерних технологій або наданням інформаційних послуг, з метою виявлення випадків використання нелегального програмного забезпечення, так як використання останнього вкрай підвищує можливість вчинення будь-яких злочинних діянь з використанням комп’ютерних технологій.
Також, з метою протидії вчиненню злочинів в аналізованій сфері, необхідним заходом є збільшення кількості планових та позапланових перевірок правоохоронними органами заходів безпеки, які здійснюються, в першу чергу приватними охоронними організаціями, на об’єктах, що призначені для передачі інформації (супутникові вишки, автоматизовані телекомунікаційні мережі, серверні кімнати тощо).
Необхідною умовою протидії вчиненню злочинів в аналізованій сфері є встановлення жорсткого контролю за обігом будь-яких технічних засобів, що заборонені для використання у вільному обороті (технічні засоби для зняття інформації з каналів зв’язку, для прослуховування, для вирахування паролю тощо), які можна вільно придбати на певних інтернет-сайтах. Отже, необхідним заходом протидії кіберзлочинності є проведення правоохоронними органами робіт з відстежування зазначених сайтів з метою їх блокування та виявлення осіб, які займаються незаконним розповсюдженням вказаних предметів.
Необхідним заходом протидії кіберзлочинності, є перейняття досвіду діяльності правоохоронних органів інших країн у цій сфері. В першу чергу, відповідні підрозділи повинні аналізувати стан технічного забезпечення та технології, що використовуються для запобігання вчиненню зазначених злочинів (мається на увазі аналіз того, які саме технічні засоби, програмне забезпечення тощо використовуються у зазначеній сфері). Аналіз, наприклад, таких програм, як «Carnivore», що діє на території Сполучених Штатів Америки і спрямована на відслідковування та аналіз електронної пошти, системи СОРМ, що дії на території Росії, яка запроваджена з метою попередження та протидії використання мереж електрозв’язку в злочинних цілях, а саме: організації терористичної діяльності, комп’ютерній та організованій злочинності, корупції, наркобізнесу, контрабанді, шпіонажу, розповсюдженню порнографії та іншим протизаконним діям та інших програм, дозволів би суттєво покращити діяльність правоохоронних органів в аналізованій сфері.
Спеціально-кримінологічне запобігання також відноситься безпосередньо до діяльності правоохоронних органів, спрямоване головним чином на окремі соціальні групи, які привертають увагу суб’єктів запобігання: особи, що раніше вчинили злочини, звільнені з місць позбавлення волі, засуджені до видів покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, й особи, від яких можна очікувати внаслідок їх антисуспільної поведінки вчинення злочину, тощо. Отже, виявлення та облік осіб, які здійснюють (або схильні) злочинну діяльність у сфері комп’ютерних технологій є однією із центральних організаційних проблем, оскільки специфіка виявлення й наступної роботи з такою категорією осіб залежить від особливостей зазначеної категорії злочинів, на підставі наявності у осіб певних знань та їх роду діяльності. У зв’язку з чим, необхідними умовами для розроблення ефективних заходів протидії кіберзлочинності є аналізування особистості кіберзлочинця.
Дослідники визначають наступні типи осіб, які являють собою ймовірне джерело загрози глобальних мереж: внутрішні користувачі систем; незалежні хакери; службовці, минулі службовці, консультанти та тимчасові співробітники підприємств, установ та організацій, діяльність яких пов’язана із комп’ютерними мережами; комп’ютерні терористи; особи, що займаються, промисловим шпіонажем; співробітники іноземних розвідок; постачальники обладнання та програмного забезпечення; аудитори.
Встановлення тих чи інших обставин потребує, в першу чергу, здійснення працівниками відповідних підрозділів правоохоронних органів збору й аналізу інформації про оперативну обстановку й потенційні об’єкти запобігання, за допомогою використання (як окремо, так і комбіновано) таких методів, як: спостереження, бесіда, опитування, вивчення документів, проведення цільових заходів тощо.
Доцільним напрямком запобігання кіберзлочинності, також являється здійснення певних заходів відносно впорядкування користування мобільним зв’язком. Необхідно зауважити, що користування послугами мобільних операторів має місце у будь-яких сферах життєдіяльності суспільства, крім того, в окремих випадках підключення до того чи іншого мобільного оператора є необхідною умовою здійснення певних дій (наприклад, користування послугами Mobilebanking, підключення до послуги «Приват24» тощо), на підставі чого можна зробити висновок, що і зазначена сфера являється інформаційною, у зв’язку з чим також може підвергатися тим чи іншим злочинним проявам з застосуванням комп’ютерних технологій або використана для вчинення аналізованих злочинів. Отже, доцільним є розроблення відповідними державними органами, що контролюють діяльність мобільних операторів, єдиного реєстру користувачів мобільних мереж, в якому б передбачалися ідентифікаційні дані абонента.
_________________________
Науковий керівник: Пивоваров Володимир Володимирович, кандидат юридичних наук, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
