:: LEX :: КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЯК САМОСТІЙНИЙ ВИД ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 36)

Термін подання матеріалів

13 жовтня 2021

До початку конференції залишилось днів 24


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЯК САМОСТІЙНИЙ ВИД ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
 
01.03.2016 16:38
Автор: Скороход Аліна Олексіївна, Інститут прокуратури та кримінальної юстиції, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
[Секція 2. Конституційне право. Конституційне процесуальне право. Міжнародне право]

Сьогодні проблема конституційно-правової відповідальності є вкрай актуальною, а отже, набуває все більшої значущості як для теорії, так і для практики конституційного права. 

Враховуючи її виняткове політико-правове значення як для інституту, що забезпечує справедливість, рівність та верховенство права у сфері політичних відносин, створення загальної теорії конституційно-правової відповідальності постає як одне з основних завдань сучасної науки конституційного права України. 

З одного боку, конституційну відповідальність називають «ключовим інститутом публічного права». При цьому акцентується увага на її виключному значенні для забезпечення законності в сфері здійснення політичної влади, оскільки конституційна відповідальність передбачає, в першу чергу, відповідальність органів публічної влади та їх посадових осіб, а також власне держави як самостійного суб’єкта. 

Проте з іншого боку, сам факт існування конституційно-правової відповідальності як самостійного виду юридичної відповідальності, якщо й не заперечується, то у всякому разі ставиться під сумнів.

Як відомо, на сьогодні існує досить багато загальнотеоретичних  розбіжностей щодо визначення поняття та власне змісту конституційно-правової відповідальності. Її розглядають як міру державного примусу, яка ґрунтується на юридичному і суспільному осуді правопорушення і виражається у встановленні для правопорушника визначених законодавством негативних наслідків. Як правовий зв'язок  між сторонами, при якому одна з них (суб’єкт відповідальності) зобов’язується відповідати очікуваній моделі поведінки, а інша (інстанція відповідальності) оцінює цю відповідність і у випадку негативної оцінки відповідним чином реагує на порушення.

Якщо одним з головних елементів юридичної відповідальності, який дозволяє її відрізнити від інших, є характер санкцій, що застосовується, то існування у конституційному праві «власної» юридичної відповідальності слід обґрунтовувати, починаючи з вирішення проблеми конституційно-правових санкцій, і не лише тому, що той чи інший вид юридичної відповідальності обов’язково спирається на спеціальну систему заходів державного примусу, яку передбачають норми відповідної галузі, але й тому, що заперечення, висунуті проти конституційно-правової відповідальності, аргументується саме відсутністю в конституційному праві так званих «власних» санкцій.

Не зважаючи на це, можна назвати цілий ряд санкцій, які за своєю специфікою важко віднести до кримінальних, цивільно-правових, адміністративних або ж дисциплінарних. 

Наприклад, виходячи із традиційних уявлень про юридичну відповідальність, важко пояснити такі її прояви, як: позбавлення депутатських повноважень за рішенням уповноваженого органу; імпічмент президента; визнання актів неконституційними;  заборона діяльності політичної партії, втрата громадянства тощо. 

Таким чином, юридична відповідальність в конституційному праві  - це самостійний вид соціальної та публічно-правової відповідальності за порушення чинного конституційного законодавства України, зміст якого передбачає як заохочення належної поведінки або діяльності учасників конституційного процесу, так і негативну реакцію Українського народу, держави чи територіальної громади на конституційний делікт і застосування до відповідного деліктоспроможного суб’єкта правових санкцій, передбачених Конституцією та законами України. 

При аналізі даного визначення, юридична відповідальність в конституційному праві має два аспекти – перспективний (позитивний), і ретроспективний (негативний). Проте, сьогодні серед науковців-конституціоналістів і це питання викликає багато протиріч.

Наприклад, О.Іваненко стоїть на позиціях визнання виключно ретроспективної (або ж негативної юридичної відповідальності). Так, юридична відповідальність не може розумітися інакше, зазнавання правопорушником негативних наслідків, відчуття ним на собі визначеної форми державного примусу. Застосувати санкцію правової норми до її порушника – означає покласти на нього юридичний обов’язок, змусити його відповідати за вчинене .

Науковий напрям, який передбачає поєднання ретроспективної та перспективної відповідальності, представляють В.Погорілко та В.Федоренко, які визначили конституційно-правову відповідальність як самостійний вид юридичної відповідальності, що передбачає належне, сумлінне виконання суб’єктами конституційного права своїх обов’язків  (позитивний аспект) або настання негативних наслідків чи небажаної зміни конституційно-правового статусу для цих суб’єктів за порушення норм чинного конституційного права (негативний аспект).

На жаль, на сьогодні в Україні відсутній єдиний нормативно-правовий акт, в якому б були чітко визначені склади конституційних деліктів і конкретні санкції, які передбачені за їх вчинення. В ідеалі це має бути кодифікований нормативно-правовий акт – Конституційно-деліктний кодекс України, де були б передбачені підстави для настання конституційно-правової відповідальності за різні види конституційних деліктів.

Таким чином, можна сказати, що проблема конституційно-правової відповідальності наразі є вкрай актуальною у розвитку українського конституціоналізму, не залишаючи байдужими як теоретиків, так і практиків конституційного будівництва.

__________________________


Науковий керівник:  Летнянчин Л.І., кандидат юридичних наук, доцент кафедри конституційного права України НЮУ ім. Я. Мудрого




допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПРОБЛЕМАТИКА МІСЦЕВИХ РЕФЕРЕНДУМІВ В УКРАЇНІ
26.02.2016 20:23
АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СТ.49 КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ
23.02.2016 11:06
АКТУАЛЬНІСТЬ ПРОБЛЕМ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА
16.02.2016 11:41
ГЕНДЕРНА РІВНІСТЬ В УКРАЇНІ: РЕАЛЬНІСТЬ ЧИ ЮРИДИЧНА ФІКЦІЯ?
01.03.2016 16:29




© 2006-2021 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше