:: LEX :: ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ОСНОВ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ: ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ НОРМ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 34)

Термін подання матеріалів

14 липня 2021

До початку конференції залишилось днів 26


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ОСНОВ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ: ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ НОРМ
 
06.05.2016 11:45
Автор: Чайка Ірина Русланівна, студентка юридичного факультету Тернопільського національного економічного університету
[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право]

Злочини проти основ національної безпеки України є найбільш небезпечними посяганнями на суспільні відносини, які забезпечують державну безпеку, обороноздатність, незалежність країни, її конституційний лад. З березня 2014 року спостерігається значна активізація здійснення протиправних діянь у даній сфері: станом на 3 березня 2014 року Службою безпеки України здійснювалося понад три тисячі кримінальних проваджень за фактами вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. З них – 622 провадження проти основ національної безпеки України, 76 - за державну зраду, 1042 - за вчинення терористичного акту, 54 - за вчинення диверсій та 9 за шпигунство [1]. 

Норми кримінального законодавства щодо злочинів проти основ національної безпеки України потребують вдосконалення. Однак, у світлі подій сьогодення вітчизняним законодавцем уже внесено зміни до ст. ст. 109-114 Кримінального кодексу України (далі - КК України). Зокрема, до санкції норми кожної з статей додано такий вид покарання як конфіскація майна. Також кодекс доповнено наступними статтями: ст. 110-2 «Фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України» та ст. 114-1 «Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань» [2]. Зрозуміло, за обставин, котрі склалися зараз в Україні, цього недостатньо. Корисним у даному напрямку нам видається законодавчий досвіду зарубіжних країн.

Доцільним вбачається криміналізувати публічні заклики до вчинення більшості злочинів, які передбачені розділом І Особливої частини КК [2] з метою запобігання таким діям на території України. 

З огляду на сучасну політичну ситуацію в Україні, в якій бездіяльність державних органів може призвести до втрати не лише частини території нашої держави, але й до значно серйозніших втрат, вважаємо, що кримінальну відповідальність слід передбачити не лише за умисні дії, вчинені з метою зміни меж території або державного кордону України (ст. 110 КК України) [2], але і за бездіяльність службових осіб органів державної влади, що може призвести до таких наслідків. 

Також недостатньо суворим вбачається покарання, передбачене за посягання на територіальну цілісність і недоторканість України (позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років). За аналогічні дії, законодавством більшості європейських держав, наприклад, ст. 127 § 1 КК Польщі, передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі [3].

При аналізі кримінальних кодексів країн пострадянського простору, ми відмітили, що крім діянь, що уже передбачені в КК України, зарубіжні КК криміналізують озброєний заколот (ст. 280 КК Азербайджанської республіки) [4]; насильницьке утримання державної влади (ст. 278 КК Азербайджанської республіки) [4]; незаконне захоплення військового керівництва та незаконне переміщення, накопичення військової сили та техніки (ст. 316 КК Грузії) [5]; ведення антиконституційних переговорів та укладення антиконституційних угод (ст. 309 КК Грузії) [5]; колабораціонізм (ст. 120 КК Литви) [6]; зловживання офіційними повноваженнями (ст. 123 КК Литви) [6];наруга над державними символами (ст. 127 КК Литви) [6]. За доцільне для України вбачається також передбачити відповідальність за насильницьке утримання державної влади, ведення антиконституційних переговорів та укладення антиконституційних угод з метою превенції таких дії в майбутньому, а також збільшити покарання за наругу над державними символами.

У свою чергу кримінальні кодекси країн Європи в більшій мірі різняться від українського кримінального законодавства. Так, КК Швейцарії криміналізує будь-які дії іноземних держав, спрямовані проти безпеки Швейцарії, а також переміщення державних прикордонних каменів, за які передбачено відбування покарання в каторжній в’язниці [7].

КК Польщі встановлює кримінальну відповідальність за такі злочини як: здійснення діяльності, безпосередньо спрямованої на насильницьке відсторонення конституційного органу Республіки Польща та публічну образу будь-якою особою Нації або Республіки Польща [3]. На часі запровадження в Україні і кримінальної відповідальності за публічну образу Нації або держави Україна будь-якою особою.

Підсумовуючи вищевикладене, вважаємо, що ефективній протидії злочинам проти основ національної безпеки Україна сприятимуть наступні законодавчі новели:

  встановлення відповідальності за публічні заклики до таких діянь, як державна зрада (ст. 111 КК України), посягання на життя державного чи громадського діяча (ст. 112 КК України), диверсія (ст. 113 КК України), перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань (ст. 114-1 КК України); 

  криміналізація «бездіяльності службових осіб органів державної влади, що мала або могла мати наслідком незаконну зміну меж території або державного кордону» із внесенням даних змін до окремої частини ст. 110 КК України;

  збільшення покарання за діяння, передбачене ч. 1 ст. 110 КК України у виді позбавлення волі на строк від семи до п’ятнадцяти років;

  криміналізація насильницького утримання державної влади представником влади, термін повноважень якого закінчився;

  криміналізація ведення антиконституційних переговорів та укладення антиконституційних угод в окремій статті Розділу І Особливої КК України;

 збільшення покарання за наругу над державними символами України у виді позбавлення волі строком до чотирьох років, а у випадку вчинення даного діяння особою, яка є представником влади або якщо вони поєднані із національною нетерпимістю строком до шести років та передбачити відповідальність за дані дії в Розділі І КК України;

  встановлення відповідальності за публічну образу Нації або держави Україна будь-якою особою в окремій статті Розділу І Особливої КК України.




Джерела:

1. Офіційний веб-сайт Служби Безпеки України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.sbu.gov.ua/

2. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 25-26. - Ст. 131.

3. Кримінальний кодекс Республіки Польща [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.law.edu.ru/

4.  Кримінальний кодекс Азербайджанської республіки / Наукове редагування, передмова докт.юрид. наук, проф І. М. Рагимова ; переклад з азербайджан. Б. Е. Аббасова. - СПб. : Юридичний центр Прес, 2001.- 325 с.

5. Кримінальний кодекс Грузії / переклад з грузинськ. І. Меріджанашвілі. - СПб. : Юридичний центр Прес, 2002. – 409 с.

6. Кримінальний кодекс Литовської Республіки [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.law.edu.ru/

7. Кримінальний кодекс Швейцарії / Наукове редагування, передмова і переклад з німецької канд. юрид. наук А. В. Серебреннікова. - СПб. : Вид.-во«Юридичний центр Пресс», 2002. - 350 с.

8. Скулиш Є. Д. Злочини проти основ національної безпеки України [Текст] : навч. посіб. / Є. Д. Скулиш, О. Ю. Звонарьов. – К. : Наук. – вид. відділ НА СБ України, 2011. – 220 с. 

9. Ліпкан В. А. Національна безпека України : кримінально-правова охорона [Текст] : навч. посіб. / Ліпкан В. А., Діордіца І. В (Серія : національна та міжнародна безпека) – К. : КНТ, 2007. – 292 с.

___________________________

Науковий керівник: Яремко Оксана Михайлівна, кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінального права та процесу Тернопільського національного економічного університету, доцент 
допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ІНСТИТУТ СПЕЦІАЛЬНОЇ КОНФІСКАЦІЇ ЗА КРИМІНАЛЬНИМ ПРОЦЕСУАЛЬНИМ КОДЕКСОМ
22.04.2016 14:52
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ЯК ГАРАНТ ЗАХИСТУ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ
22.04.2016 14:33
ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ПОЛОЖЕННЯ ПРОКУРОРА У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ
15.04.2016 13:36
ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ЗМЕНШЕННЯ МІНІМАЛЬНОЇ ВІКОВОЇ МЕЖІ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ
11.04.2016 14:32
КРЕДИТНІ ВІДНОСИНИ: КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ОХОРОНА
03.05.2016 14:11




© 2006-2021 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше