:: LEX :: ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕВІРКИ ВЕРСІЙ СЛІДЧИМ ПІДРОЗДІЛУ ФІНАНСОВИХ РОЗСЛІДУВАНЬ, ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ У ПОДАТКОВІЙ СФЕРІ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 36)

Термін подання матеріалів

13 жовтня 2021

До початку конференції залишилось днів 18


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕВІРКИ ВЕРСІЙ СЛІДЧИМ ПІДРОЗДІЛУ ФІНАНСОВИХ РОЗСЛІДУВАНЬ, ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ У ПОДАТКОВІЙ СФЕРІ
 
29.10.2017 17:57
Автор: Жуков Андрій Андрійович, перший заступник начальника Державної податкової інспекції, що координує роботу підрозділів податкової міліції Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві
[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Медичне право]

Процес розслідування кримінальних правопорушень у податковій сфері з використанням гіпотетичного методу пізнання передбачає оцінювання розслідуваної події в цілому та висунення загальних версій, кожна з яких згодом деталізується, поділяється на низку версій за окремими обставинами, що охоплюються загальною версією. В ході перевірки версій вони можуть поєднуватись, розвиватись та поглиблюватись. Обсяг окремої слідчої версії може бути різним: версія може стосуватись будь-якої обставини події чи охоплювати дві та більше взаємопов’язаних обставин. Іноді в одній окремій слідчій версії об’єднуються декілька припущень щодо різних обставин кримінального правопорушення у податковій сфері (наприклад, про суб’єкта, мотив, час, місце та спосіб). Аналіз і перевірка таких великих за обсягом версій ускладнені і їх можуть здійснити лише досвідчені, висококваліфіковані слідчі підрозділів фінансових розслідувань. Під час розслідування складних кримінальних правопорушень у податковій сфері, бажано щоб окремі версії охоплювали якусь одну обставину. При цьому збільшується кількість версій, але спрощуються їх аналіз і перевірка.

Формування конкретних логічних висновків, що випливають із кожної висуненої версії є основним завданням аналізу (розроблення) версії. Етап виведення логічних висновків об’єднує в єдину систему два багатоетапні процеси – побудову версій і їх перевірку, тобто безпосереднє зіставлення логічних висновків зростає, поки поступово не перетворюється на достовірне знання, або вірогідність версії зменшується, і вона спростовується 1, с. 473. По суті, саме логічно точно висунена та сформульована система необхідних і можливих висновків із загальної та окремих версій, зумовлює планування їх перевірки та практичну реалізацію плану розслідування кримінального правопорушення у податковій сфері. В коло висновків, що виводяться із слідчої версії повинні ввійти як висновки, що прямо витікають із версії, так і всі можливі, ймовірні висновки, які можуть бути пов’язані з версією просторовим, часовим і причинним зв’язком 2, с. 55–56. Ступінь надійності версії тим вищий, чим більше висновків (фактів, явищ, закономірностей) виводиться з версії і підтверджується під час перевірки. Висновки, що випливають з висуненої версії, мають бути максимально деталізовані для того, щоб полегшити їх порівняння з фактами реальної дійсності. Логічні висновки, зробленого слідчим припущення щодо певної обставини розслідуваного кримінального правопорушення, відображаються в питаннях, що мають бути з’ясовані. Правильне визначення та формулювання стосовно кожної висуненої версії вичерпної сукупності таких питань є однією з передумов повноти, всебічності та неупередженості розслідування кримінального правопорушення у податковій сфері. Джерела недоліків у розслідуванні найчастіше відносяться до стадії аналізу версій і обумовлюються поверхневим аналізом змісту слідчих версій і нечітким визначенням сукупності питань, що підлягають з’ясуванню.

Дослідження версій повинно відповідати таким вимогам: з них мають бути зроблені всі логічні висновки; судження повинні бути логічно узгоджені між собою; результати перевірки окремих версій мають використовуватись як основа побудови загальної версії; послідовність перевірки версій повинна визначатись умовами розслідування кримінального правопорушення у податковій сфері.

В процесі висунення та перевірки версій, слідчий підрозділу фінансових розслідувань може захопившись однією версією, ігнорувати необхідність висунення та перевірки інших. Як наслідок, розслідування кримінального правопорушення у податковій сфері буде необ’єктивним і однобічним 3, с. 84. Також слідчий підрозділу фінансових розслідувань може зайнятись розробленням та перевіркою нереальних за конкретних умов версій і ускладнити собі пізнання дійсних обставин кримінального правопорушення у податковій сфері, невиправдано затягнувши терміни його розслідування, перевантаживши слідство непотрібними матеріалами. Для того, щоб під час розслідування кожного кримінального правопорушення у податковій сфері висувались лише обґрунтовані і всі з можливих версії, необхідно в процесі їх розроблення використовувати усі без виключення наявні дані, а не лише ті, які відповідають найбільш ймовірній, на думку слідчого, версії 4, с. 26.

Після завершення розроблення кожної із побудованих версій, розпочинається планування їх перевірки. Перевірка слідчих версій припускає логічну та практичну діяльність слідчого. Спочатку необхідно визначити послідовність вирішення сформульованих питань, а потім обрати дії, в результаті яких можуть бути вирішені дані питання і виявлені факти, що підтверджують або спростовують версію. Форма проведення цих дій може бути організаційною, оперативною, процесуальною або з одночасним використанням різних форм [3, с. 65; 5, с. 43; 6, с. 88]. Слідчий не може завершити перевірку версії, якщо в кримінальному провадженні є хоч один неперевірений факт, що суперечить їй, і дає підстави для іншого пояснення досліджуваної обставини.

Забезпечити цілеспрямовану перевірку всіх версій можливо, якщо слідчий підрозділу фінансових розслідувань, буде планувати свою роботу 7, с. 42. В ході планування розслідування, версія котра знаходить своє вираження в плані розслідування кримінального правопорушення у податковій сфері, має значення логічного центру, допомагаючи впорядкувати використання процесуальних і оперативно-розшукових можливостей для виконання безпосередніх завдань. Тому, версію і планування розслідування кримінального правопорушення у податковій сфері, необхідно розглядати в їх діалектичній єдності.

Однією з умов повноти та неупередженості розслідування кримінального правопорушення у податковій сфері, є дотримання правил перевірки версій. Існують загальні правила перевірки слідчих версій: 1) даний процес триває доти, поки висунена версія не буде спростована або поки не з’являться умови, за наявності яких її можна буде вважати достовірними знаннями; 2) перевірка всіх версій має бути одночасною і паралельною, що забезпечує найоптимальніший темп розслідування кримінального правопорушення, економію робочого часу слідчого 2, с. 70; 8, с. 541. Поступова перевірка версій містить загрозу втрати слідів кримінального правопорушення у податковій сфері, цінної доказової інформації, і спричиняє необхідність проведення повторних слідчих (розшукових) дій, призводить до порушення процесуальних строків розслідування такого правопорушення; 3) всі висновки, що формуються на основі версії, яка підтвердилась, мають бути всебічно досліджені з позиції їх відповідності реальній дійсності; 4) версія, що підтвердилась, повинна знаходитись в повній відповідності з усіма іншими матеріалами кримінального провадження. Якщо в процесі перевірки отримано суперечливі дані, одні з яких підтверджують версію, а інші спростовують її, зупиняти перевірку цієї версії неприпустимо – вона повинна тривати до повного виявлення й усунення розбіжностей.

Засоби й методи перевірки версій визначають залежно від того, до якого різновиду вони належать. Слідчі версії перевіряють переважно проведенням слідчих (розшукових) дій. При цьому здійснюють також оперативно-розшукові заходи, однак вони мають допоміжний характер. Специфічними є також форми використання спеціальних знань для перевірки слідчих версій – це проведення експертизи та консультація спеціалістів під час проведення слідчих (розшукових) дій. З метою більш глибокої та детальної перевірки обставин, що випливають із висуненої версії, необхідно використовувати комплекс процесуальних і непроцесуальних засобів.

Процес перевірки слідчої версії, у кримінальному провадженні про правопорушення у податковій сфері, повинен завершитись одним із трьох варіантів:

1. Непідтвердження висновків, виведених із версії яка перевіряється, тобто невиявлення передбачуваних фактів. У криміналістиці поширена думка, що непідтвердження логічних висновків зменшує ймовірність версії. Проте ця позиція є спірною, оскільки може призвести до серйозної практичної помилки – поспішного виключення недостатньо перевіреної, але фактично правильної версії. Непідтвердження логічних висновків може бути викликане не лише об’єктивними причинами – дійсною відсутністю тих або інших фактів, але й неефективним проведенням процесуальних дій, оперативно-розшукових заходів, іншими чинниками.

2. Спростування логічних висновків. Цей варіант перевірки полягає в тому, що виявляються обставини, які суперечать виведеним з версії висновкам. Якщо між висновками і версією існує можливий багатозначний (супутній) зв’язок і всі вони спростовуються в ході перевірки, то ймовірність версії зменшується. Залежно від кількості та змістовних характеристик спростованих логічних висновків її ймовірність може бути дуже незначною, проте вважати її остаточно спростованою неприпустимо. Якщо ці висновки знаходились в необхідному зв’язку з версією, то у разі їх спростування версія також вважається спростованою.

3. Підтвердження висновків. Незалежно від того, чи знаходиться логічний висновок в необхідному або можливому зв’язку з версією, з якої він виведений, його підтвердження лише збільшує ймовірність, але однозначно її не доводить. На доказову силу підтверджених в ході перевірки логічних висновків впливають п’ять основних чинників: кількість, різноманітність, конкретність, рідкість, ймовірнісна характеристика доказів, отриманих у результаті проведення процесуальних дій 1, с. 401; 9, с. 240.

Лінійний метод полягає в прямому підтвердженні єдиної правильної версії, внаслідок чого інші версії вважаються спростованими. Але при цьому перелік висунених версій має бути вичерпним, а самі версії – взаємовиключними 10, с. 49–50. Другий метод перевірки версій називається альтернативним або непрямим. Його суть полягає у виключенні після ретельної перевірки усіх, крім однієї версії з числа тих, що входять до системи. В науковій логіці прийнято вважати цей метод прийнятним, а висновок достовірним лише за умови дотримання двох правил: в систему повинні входити всі можливі версії, а виключені після детальної перевірки всі помилкові версії 1, с. 461. Найбільш надійним методом перевірки версій є об’єднання обох розглянутих вище способів.

Перевірка висновків, що деталізують версії, дозволяє на завершальному етапі розслідування кримінального правопорушення у податковій сфері, виключити всі, крім однієї версії, сформульованої в обвинувальному акті кримінального провадження 3, с. 67.

Правильна перевірка версій слідчим підрозділу фінансових розслідувань, дозволяє у повному обсязі здійснити розслідування кримінального правопорушення у податковій сфері, а отже отримати достовірні знання, перш за все щодо події даного правопорушення та винуватості обвинуваченого (встановити реальну дійсність).

Список використаних джерел:

1. Криминалистика: учеб. / под ред. И. Ф. Герасимова, Л. Я. Драпкина. 2-е изд., перераб. и доп. Москва: Высш. шк., 2000. 672 с.

2. Величкин С. А. Организация расследования преступлений: учеб. пособие. Ленинград: изд-во ЛГУ, 1985. 89 с.

3. Порубов Н. И. Научная организация труда следователя. Минск: Вышэйшая шк., 1970. 264 с.

4. Карнеева Л. Установление лица, совершившего преступление. Социалистическая законность. 1968. № 11. С. 23–27.

5. Білоус В. Т., Чигирина Г. Л., Шкарлупа В. К. Доказування при розслідуванні податкових злочинів. Ірпінь: Акад. ДПС України, 2002. 180 с.

6. Челышева О. В., Феськов М. В. Расследование налоговых преступлений: учеб.-метод. пособие. Санкт-Петербург: Питер, 2001. 282 с.

7. Баев О. Я. Основы криминалистики: курс лекций. Москва: Экзамен, 2001. 288 с.

8. Криминалистика: учебник / под общ. ред. Е. П. Ищенко, А. Г. Филиппова. Москва: Высш. образование, 2007. 743 с.

9. Учебно-методический комплекс по криминалистике: учебное пособие / Н. М. Букаев, А. В. Втюрин, Е. В. Смахтин, Е. М. Толстолужинская; под ред. В. К. Гавло. 2-е изд., доп. и перераб. Томск: Печ. мануфактура, 2004. 420 с.

10. Шимановский В. В. Общие условия производства предварительного следствия. Ленинград: [б. и.], 1983. 67 с.



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
СУД ПРИСЯЖНИХ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ
29.10.2017 18:02
ДЕЯКІ АСПЕКТИ ПРЕДМЕТУ ДОКАЗУВАННЯ У ПРОВАДЖЕННІ ПРО ЗЛОЧИН, ПЕРЕДБАЧЕНИЙ СТ. 209 КК УКРАЇНИ
29.10.2017 17:52
ВИКОНАННЯ УХВАЛИ СЛІДЧОГО СУДДІ ПРО АРЕШТ МАЙНА
29.10.2017 17:47
ПРОБЛЕМИ ВЗАЄМОДІЇ ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІВ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ ТА ОПЕРАТИВНИХ ПІДРОЗДІЛІВ ОРГАНІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ НЕГЛАСНИХ СЛІДЧИХ (РОЗШУКОВИХ) ДІЙ
18.10.2017 16:05




© 2006-2021 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше