ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА НА ВИКОРИСТАННЯ ТЕРИТОРІЙ ТА ОБ’ЄКТІВ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ
14.02.2008 22:57
Автор: Ковтун Олена Миколаївна, старший викладач Академії адвокатури України
[Екологічне право. Земельне право. Аграрне право]
Відносно територій та об’єктів природно-заповідного фонду України (далі – ПЗФ України) встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання.
Основною складовою правового режиму охорони територій та об’єктів ПЗФ, що надає їм особливих рис і специфіки у системі природних територій та об’єктів взагалі і особливо охоронюваних природних територій та об’єктів зокрема, є заповідний режим.
Заповідний режим територій та об’єктів ПЗФ містить у собі закріплені в правових нормах правила двох видів: правові умови та правові вимоги заповідного режиму.
Правові умови заповідного режиму – це умови, від яких залежить збереження територій чи об’єктів ПЗФ у стані, необхідному для виконання останніми покладених на них цілей і задач, відтворення їх природних комплексів та об’єктів. До таких умов віднесено: заборону будь-якого втручання у природний стан територій та об’єктів ПЗФ, якщо воно суперечить тій цілі, для досягнення якої вони створюються; зонування території (для окремих територій та об’єктів ПЗФ); сталість (стабільність) та природне обгородження територій та об’єктів ПЗФ.
Правові вимоги заповідного режиму – це вимоги використання території або об’єкта ПЗФ.
Цільове, раціональне та ефективне використання територій та об’єктів ПЗФ – один із засобів їхньої охорони та збереження.
Виходячи з аналізу норм чинного законодавства про ПЗФ України, нами пропонується класифікація вимог заповідного режиму (вимог використання територій та об’єктів ПЗФ України): за сукупністю правомочностей суб’єктів, що здійснюють використання територій та об’єктів ПЗФ (вимоги використання на праві власності і на праві користування); за категоріями суб’єктів використання (вимоги використання Українським народом, державою, територіальними громадами, юридичними та фізичними особами); за значенням використання територій та об’єктів ПЗФ (вимоги основного і додаткового використання); за характером земельних відносин (вимоги з вилученням земельних ділянок, водних та інших природних об’єктів з господарського використання або без такого); за ступенем заборони (вимоги-заборони, вимоги умовно-допустимих дій та вимоги безумовно-обов’язкових дій). Спроба класифікації дозволила систематизувати вимоги заповідного режиму.
Особливістю правових вимог заповідного режиму є використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів ПЗФ загальнодержавного значення для всіх підприємств, установ та землевласників, у віданні яких перебувають ці об’єкти, на підставі лімітів, що встановлюються на природні ресурси, які використовуються: в науково-дослідних цілях; в оздоровчих, освітньо-виховних та рекреаційних цілях; при заготівлі деревини, сінокосінні, випасанні худоби, заготівлі живиці, використанні орних земель, збору ягід, грибів, плодів, насіння, лікарських трав, технічної сировини тощо. На основі встановлених лімітів видається дозвіл на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів ПЗФ загальнодержавного значення, що являє собою офіційний документ, який засвідчує право підприємств, установ, організацій та громадян на спеціальне використання природних ресурсів.
e-mail: ot74@mail.ru
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
