:: LEX :: ПРИТЯГНЕННЯ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ ДО КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 36)

Термін подання матеріалів

13 жовтня 2021

До початку конференції залишилось днів 24


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ПРИТЯГНЕННЯ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ ДО КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ
 
15.12.2017 16:52
Автор: Бідюк Дарина Анатоліївна, студентка, Національний авіаційний університет; Поляцко Анна Володимирівна, студентка, Національний авіаційний університет
[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Медичне право]

Кримінальна відповідальність юридичних осіб в Україні постає як досить актуальне та дискусійне питання. Проблематика запровадження прямих каральних санкцій для юридичних осіб виникла тому, що на практиці досить часто можна зустріти ситуацію, коли злочин здійснюється з використанням юридичних осіб. В Україні юридична особа не є суб’єктом злочину, оскільки згідно зі ст. 18 ККУ суб’єктом злочину може бути тільки фізична особа. 

На наше переконання, однією з причин, чому юридичні особи не підлягають кримінальній відповідальності є підвищена складність або навіть неможливість визнання такої особи винною у вчиненні кримінального правопорушення. Також велике значення має відсутність індивідуальної системи санкцій для юридичних осіб.

Відмічаємо, що кримінальна відповідальність юридичних осіб не відповідає принципу особистої винної відповідальності і принципу індивідуалізації юридичної відповідальності і покарання [1, с. 8]. Але разом з тим існують і протилежні думки, згідно з якими визнання юридичних осіб суб’єктами кримінальних правопорушень в найбільш вразливих сферах суспільних відносин створить умови для швидкої та невідворотної відповідальності за екологічні, деякі економічні, комп'ютерні та інші злочинні діяння, тоді як практика демонструє приналежність  більшої частини таких діянь до адміністративних правопорушень (де-факто залишаються без покарання) [1, с. 9].

Проаналізувавши думки таких науковців, як М.І. Бажанов, Г.Н. Борзенков, Н.Ф. Кузнєцова та інших слід зазначити, що об'єктивний вираз воля набуває тільки в цілеспрямованих діях, тобто вчинок людини є єдиною формою, в якій воля може знайти об'єктивний прояв; має місце недотримання принципу особистої винної відповідальності і принципу індивідуалізації покарання; при притягненні юридичної особи до кримінальної відповідальності неможливо встановити вину як психічне ставлення особи до суспільно небезпечного діяння і його наслідків; визнання юридичних осіб суб'єктами злочинів призведе до утворення в кримінальному законодавстві двох систем принципів і підстав кримінальної відповідальності і покарання [3].

З 1 вересня 2014 р. вступив в силу Закон України від 23 березня 2013 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України по виконанню Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України стосовно відповідальності юридичних осіб» було введено кримінальну відповідальність для юридичних осіб [2]. 

Підставами для притягнення до кримінальної відповідальності юр. осіб є:

1. вчинення уповноваженою особою підприємства, установи, організації від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених статтями 209 (легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом), 306 (використання коштів, здобутих від незаконного обігу наркотиків), частиною першою та другою статті 368-3 (підкуп службової особи), частиною першою і другою статті 368-4 (підкуп особи, яка надає публічні послуги), статтями 369 (пропозиція або надання неправомірної вигоди службовій особі), 369-2 (зловживання впливом) цього Кодексу;

2. від імені юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених статтями 258 – 258-5 (тероризм) цього Кодексу.

Юридичні особи визнаються суб’єктами кримінальної відповідальності в таких державах, як Англія, США, Канада, Шотландія, Ірландія, Китай, а також за кримінальним законодавством ряду колишніх англійських і французських колоній у Африці (н-д, КК Того 1980 р., КК Котд’Івуару 1981 р.). У ФРН, Бельгії, Швеції встановлена квазікримінальна (адміністративно-кримінальна) відповідальність юридичних осіб. 

Для того, щоб визначити доцільність запровадження в Україні юридичної особи як суб’єкта кримінальної відповідальності, потрібно розглянути цей аспект на прикладі зарубіжних країн. Наприклад, за кримінальним законодавством Франції суб’єктом злочину може бути юридична особа приватного права( фонди, асоціації , різного роду товариства і т.д.). Але тут потрібно врахувати той аспект, що французька кримінально-правова доктрина не визнає суб’єкт злочину елементом складу злочину, а також не містить особливого розділу, що присвячений суб’єктам злочину.

У Великій Британії до кримінальної відповідальності можуть бути притягнені корпорації ( інкорпоровані компанії, публічні корпорації, органи самоврядування). Кваліфікація ступені тяжкості злочину корпорації визначається за злочином, вчиненим посадовцем цієї самої корпорації. У тих випадках, коли злочин було вчинено посадовою особою, корпорація буде виступати як виконавець, якщо ж службовець виступав у ролі співучасника – корпорація підлягатиме відповідальності як співучасник. За британським кримінальним законодавством допускається застосування до юридичних осіб штрафів, як заходів кримінального покарання, однак до них не можуть застосовуватися кримінальні покарання, які призначаються виключно фізичній особі. 

У Швейцарії суб’єктом злочину може виступати лише фізична особа, але це не виключає того, що кримінальним кодексом передбачене покарання для деяких органів юридичної особи за правопорушення , які стосуються фіскального та господарського права.

Отож, виходячи з наведеного можна зазначити, що введення кримінальної відповідальності для юридичних осіб в Україні є цілком доцільним, оскільки, як показує практика, більшість  економічних, комп’ютерних та інших злочинних діянь належать до адміністративних правопорушень і фактично юридичні особи залишаються без покарання. До того ж, на прикладі багатьох країн ми можемо пересвідчитися, що дане запровадження абсолютно не зашкодить системі покарань за кримінальні правопорушення. Але кримінальну відповідальність для юридичних осіб потрібно вводити в законодавство поступово. Тобто, треба визначити у якій сфері юридичні особи найчастіше роблять правопорушення - фінансова, господарська, фіскальна і тд. Ідея працює таким чином, що спочатку кримінальний кодекс встановлює санкції за правопорушення для галузі права, у якій правопорушення юридичні особи здійснюють найчастіше, а вже через деякий час в законодавство вводять й інші сфери правопорушень. Це потрібно для того, аби експериментальним шляхом довести доцільність і раціональність введення покарання за кримінальні правопорушення юридичними особами.

Література:

1.Михайлов О.О. Юридична особа як суб’єкт злочину: іноземний досвід та перспективи його застосування в Україні: автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.08 / О.О. Михайлов; Акад. адвокатури України. – К., 2008. – 18 с.

2. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України стосовно відповідальності юридичних осіб: Закон України від 23.05.2013 № 314-VII // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2014. – № 12. – С. 183.

3. Лихова С.Я. Юридичні особи як суб’єкти кримінальної відповідальності за КК України / С.Я. Лихова // Кримінальне право і кримінологія // Юридичний вісник. – 2014. – С. 128.

________________________

Науковий керівник: Діордіца Ігор Володимирович, доцент кафедри кримінального права і процесу, Національний авіаційний університет, юридичний інститут



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПРИМУСОВІ ЗАХОДИ ВИХОВНОГО ХАРАКТЕРУ: ОКРЕМІ МАТЕРІАЛЬНІ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ КОЛІЗІЇ
29.11.2017 23:21
ДЕЯКІ АСПЕКТИ МІЖНАРОДНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ ЗЛОЧИНІВ ПОВ’ЯЗАНИХ З НЕЗАКОННИМ ОБІГОМ НАРКОТИКІВ
15.12.2017 18:47
ПОЗБАВЛЕННЯ ПРАВА ОБІЙМАТИ ПЕВНІ ПОСАДИ АБО ЗАЙМАТИСЯ ПЕВНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ: ОПТИМІЗАЦІЯ СТРОКУ ПОКАРАННЯ
15.12.2017 17:50
ОКРЕМІ НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ БОРОТЬБИ З ТЕРОРИЗМОМ В УКРАЇНІ
15.12.2017 17:40
DEFENCE ACQUISITIONS – FACTORS AFFECTING CORRUPTION RISK
15.12.2017 17:33
СПІЛКУВАННЯ ПОЛІЦЕЙСЬКИХ З ОСОБАМИ, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ КРИМІНАЛЬНІЙ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ (КРИМІНАЛІТЕТОМ)
10.12.2017 10:53




© 2006-2021 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше