:: LEX :: ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ПОВНОВАЖЕНЬ РЕГІОНАЛЬНИМИ ПРЕДСТАВНИКАМИ ОМБУДСМЕНА В УКРАЇНІ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 34)

Термін подання матеріалів

14 липня 2021

До початку конференції залишилось днів 28


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ПОВНОВАЖЕНЬ РЕГІОНАЛЬНИМИ ПРЕДСТАВНИКАМИ ОМБУДСМЕНА В УКРАЇНІ
 
17.05.2018 12:11
Автор: Снігур Микола Васильович, студент І-го курсу юридичного факультету Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича; Боднар Сергій Богданович, кандидат юридичних наук, доцент кафедри публічного права, юридичний факультет Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича
[Секція 2. Конституційне право. Конституційне процесуальне право. Адміністративне право. Адміністративне процесуальне право. Митне та податкове право. Міжнародне право. Муніципальне право]

Згідно із Конституцією України, права і свободи особи та їх гарантії визначають сутність діяльності держави, а захист прав людини і громадянина є важливим завданням держави. 

Однією із складових механізму захисту та реалізації прав і свобод людини в Україні та світі є інститут омбудсмана (в Україні – Уповноважений Верховної Ради України з прав людини), правовий статус якого в Україні визначається Законом України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини». Що ж до визначення самого поняття «Омбудсман», – це вища посадова особа, на яку покладаються функції контролю за дотриманням законних прав та інтересів громадян в діяльності органів виконавчої влади і посадових осіб [1]. 

В Україні посада омбудсмана існує з 1998 року. Метою парламентського контролю, який здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (далі – Уповноважений), відповідно до статті 3 вищевказаного Закону, є: 

1. Захист прав і свобод людини і громадянина, проголошених Конституцією України, законами України та міжнародними договорами;

2. Додержання та повага до прав і свобод людини і громадянина суб’єктами, зазначеними у статті 2 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини»;

3. Запобігання порушенням прав і свобод людини і громадянина або сприяння їх поновленню;

4. Сприяння приведенню законодавства України про права і свободи людини і громадянина у відповідність з Конституцією України, міжнародними стандартами у цій галузі;

5. Поліпшення і подальший розвиток міжнародного співробітництва в галузі захисту прав і свобод людини і громадянина;

6. Запобігання будь-яким формам дискримінації щодо реалізації людиною своїх прав і свобод;

7. Сприяння правовій інформованості населення та захист конфіденційної інформації про особу 

Модель омбудсмана в Україні є класичним прикладом парламентського омбудсмена, оскільки він обирається на посаду Верховною Радою України (стаття 5 закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини») шляхом таємного голосування, що забезпечує йому високий статус, легітимність, а також є гарантією незалежності від усіх гілок державної влади, включаючи законодавчу [2]. Слід зазначити, що строк перебування Уповноваженого на посаді не збігається із строком повноважень парламенту України. 

На нашу думку, в Україні, даний інститут є не настільки розвинутим, як, зокрема, у країнах Європи. Оскільки, незважаючи на те, що Уповноважений здійснює свою діяльність незалежно від інших державних органів та посадових осіб, механізм захисту та реалізації прав і свобод людини і громадянина в Україні не працює у повній відповідності з міжнародною практикою. 

Так, в законодавстві України відсутні чіткі положення про принципи формування місцевих представників омбудсмана, не існує такого законодавчого поняття як місцеві або регіональні омбудсмани, омбудсмани з певних питань, хоча потреба в них існує [3, пп. 1, 5.8]. Більше того – в Україні є спроби практичного запровадження таких посад, зокрема – бізнес-омбудсмана.

Україна завжди прагнула до співробітництва з країнами Євросоюзу та євроінтеграції в цілому. Тому, при формуванні шляхів розвитку інституту омбудсмана в Україні, варто, перш за все, проаналізувати європейський досвід з цього питання. До прикладу, у Швеції діють омбудсман юстиції, омбудсман у справах преси та з питань економічної свободи, в Данії омбудсман з питань рівності прав чоловіків і жінок, захисту прав споживачів, а в ФРН діє омбудсман з питань оборони. Щодо Італії, то відповідно до законів від 1974 року в кожній політико-територіальній одиниці запроваджується інститут омбудсмана – громадського захисника. [4, с.с. 7-10, 216-217]

На нашу думку, варто дотримуватись доктринального підходу українських вчених-конституціоналістів, таких як Марцеляк О.В., які пропонують вирішити проблему місцевого представництва омбудсмана, беручи до уваги європейський досвід, зокрема через створення регіональних представництв Уповноваженого в поєднанні із представництвами із певних питань. Це дозволить ефективніше впливати на такі актуальні проблеми в Україні як: захист прав тимчасово переміщених осіб, захист соціально-економічних прав особи тощо [6, с. 23-24]

Підтримуємо позицію, згідно якої серйозним недоліком чинного законодавства України є те, що акти реагування Уповноваженого, якими, згідно із вищевказаним Законом, є конституційне подання та подання, мають переважно рекомендаційний характер. Зокрема, законодавством в Україні не передбачено ні організаційних, ні юридичних прямих наслідків, які мають наставати в результаті діяльності омбудсмана для органів і посадових осіб, що припустились порушень прав людини. Тобто, фактично в Україні відсутні засоби прямого впливу Уповноваженого на суб’єктів, що порушили права людини. 

Саме тому, вважаємо, що для більш ефективної роботи цього органу корисним було б перейняти, зокрема, європейський досвід ефективного функціонування омбудсмана. Внаслідок чого – запровадити інститут регіональних спеціалізованих омбудсманів та омбудсманів із певних питань поряд із загальнонаціональним інститутом. Це сприятиме поглибленому контролю, запобіганню та реагуванню Уповноваженого на порушення прав і свобод людини на місцевому рівні, а також деталізує увагу на захисті прав окремих, найбільш уразливих категоріях осіб (безробітні, громадяни похилого віку, неповнолітні) [5, с. 11-12]

Література:

1. Офіційний сайт Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.ombudsman.gov.ua;

2. Про уповноваженого Верховної Ради України з прав людини: Закон України// Відомості Верховної Ради України. –1998. – № 20. – ст.99. 

3. Положення про представників Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини: затверджено Наказом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 26 липня 2012 р.

4. Коваль Л. Аналіз діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини / Л. Коваль. – Х. : Права людини, 2010. – 238 с.

5. Барабаш Ю. Г. Парламентський контроль в Україні: проблеми теорії та практики: автореф. дис. на здобуття наук. ступення канд. юридичних наук: спец. 12.00.02 «Конституційне право»/ Ю. Г. Барабаш. – Х., 2004. – 19 с.

6. Марцеляк О. В. Конституційно-правовий статус інституту омбудсмана: світовий досвід та українська модель: автореф. Дис. на здобуття наук. ступеня доктора юридичних наук: спец. 12.00.02 «Конституційне право»/ О. В. Марцеляк. – Одеса, 2004. - 36 с.



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




© 2006-2021 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше