:: LEX :: СТАТУС ПУБЛІЧНОГО СЛУЖБОВЦЯ В УКРАЇНІ І ПОЛЬЩІ
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 43)

Термін подання матеріалів

21 вересня 2022

До початку конференції залишилось днів 35


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

СТАТУС ПУБЛІЧНОГО СЛУЖБОВЦЯ В УКРАЇНІ І ПОЛЬЩІ
 
20.06.2018 22:11
Автор: Митохір Наталія Володимирівна, студентка, Тернопільський національний економічний університет
[Секція 2. Конституційне право. Конституційне процесуальне право. Адміністративне право. Адміністративне процесуальне право. Митне та податкове право. Міжнародне право. Муніципальне право]

Інтеграція України до світового співтовариства, розвиток і перехід до постіндустріальної та інформаційної епохи вбачають урахування основних векторів розвитку сучасних держав, впровадження нових інституційних форм та інноваційних технологій, необхідних для реалізації актуальних завдань, викликаних сьогоденням. Зважаючи на вище викладене, можна говорити про те, що важливого значення набуває теоретичне та методологічне розуміння процесів удосконалення діяльності української влади, пристосування сучасної системи  публічного управління до українських реалій.

У цьому процесі значну роль повинне відігравати ознайомлення із досягненнями світової управлінської культури, вивчення та впровадження різноманітного досвіду країн західної демократії, оптимальна інтеграція його у вітчизняні напрацювання.

Для України надзвичайно цікавим є досвід реформ, які Польща проводила в останні два десятиліття. Успіхи в реалізації цих реформ, безперечно, цікавлять український політикум. Проголошений шлях про наближення України до Європейського Союзу передбачає не тільки адаптацію національного законодавства до норм ЄС, а й забезпечує дотримання  Європейських стандартів державної служби, яка полягає насамперед в об'єктивності, справедливості та неупередженості, відданості інтересам суспільства [5, с. 45-51].

Традиційно розкриття питання статусу державних службовців з позиції адміністративного права передбачає наявність таких елементів, як права, обов’язки, обмеження, гарантії, заохочення, відповідальність. Завдяки цим елементам забезпечується діяльність державного службовця, його функціонування в системі державної служби, професійний та особистісний розвиток, розкриття професійного, творчого та особистісного потенціалу.

Державна служба – урегульована законодавством професійна діяльність осіб, котрі обіймають посади в державних органах, підприємствах, установах щодо практичного виконання завдань і функцій держави.

Державний службовець – особа, котра обіймає посаду в державному органі та організації, здійснює в установленому законом порядку трудові функції на професійних засадах на основі трудового договору (контракту), одержує заробітну плату за рахунок коштів з державного бюджету відповідно до займаної посади і підпорядковується службовій дисципліні.

Вiдповiдно до ст. 16 Закону України «Про державну службу»[1] державнi службовцi не можуть брати участь у страйках i вчиняти iншi дiї, що перешкоджають нормальному функцiонуванню державного органу. А також державному службовцю забороняється розголошувати довiрену йому державну таємницю, iншу iнформацiю з обмеженим доступом, установлену законами України «Про  iнформацiю»[2], «Про державну таємницю»[3], та iнформацiю, яка стала йому вiдома з огляду на виконання своїх службових обов’язкiв, зокрема й пiсля залишення ним державної служби, а також використовувати таку iнформацiю для власного iнтересу або iнтересу iнших осiб у формi порад чи рекомендацiй. Обмеження загального порядку полягають у тому, що державнi службовцi не можуть чинити дiї, що перешкоджають нормальному функцiонуванню державного органу. Окрiм зазначених, нормативно-правовими актами можуть бути встановленi iншi обмеження щодо прийняття на державну службу [4, с. 113-116].

Державна служба Польщi має свої iсторичнi традицiї. Польща була першою серед країн центральної та схiдної Європи, що увiйшла в перехiдний перiод пiсля вiльних парламентських виборiв 1989 р.

Досвід сусідньої Польщі підтверджує цю тезу. Сформована система мотивації для працівника державної служби складається з: 

а) основної винагороди, передбаченої для даної посади, її розмір встановлюється із застосуванням шкали, визначеної для працівника генеральним директором установи у рамках межі, окресленої розпорядженням Голови Ради Міністрів, або так званої базової квоти, визначеної щороку в законі про бюджет; 

б) надбавки за багаторічну працю, тобто надбавки за стаж, які призначаються працівниками згідно положень Кодексу законів про працю; 

в) до складу винагороди урядовця державної служби входить крім того, надбавка державної служби з визначеним титулом заслуженого службового рівня (рангу) [5,с. 113-116].

Враховуючи це, а також важливе значення матеріального забезпечення в системі мотивації, було б корисним для України реформувати систему оплати праці. Необхідним є посилення посадової диференціації зарплати при цьому врахувавши рівень відповідальності управлінців.

Для покращення якостi державної служби, а також для пристосування до стандартiв ЄС, такi потреби в професiйному навчаннi, а отже i прiоритети розвитку професiйного потенцiалу вийшли на перше мiсце в Польщi:

– володіння iноземними мовами;

– навички вiдкритого спiлкування та роботи з iнформацiєю в електронному форматi;

– командна робота в державнiй службi;

– навички роботи в мережi Iнтернет;

– високий рiвень професiйної етики;

– гарнi знання польського законодавства та законодавчої бази ЄС [6, с. 95-99].

Отже, можна зробити висновок про те, що на сучасному етапі розвитку Україні та для подальшої її інтеграції в Європу важливим є досвід зарубіжних країн. Адже запровадження передових елементів розбудови державної служби в Україні є важливою складовою формування професійного, відданого своїй справі сучасного державного службовця.

Враховуючи, наведені вище аргументи, варто сказати, що Україні сьогодні потрібні якісно нові зміни в організації навчання, функціонування та удосконалення діяльності державних службовців. Усе це є фундаментом переходу державної служби на якісно новий рівень діяльності.

Джерела:

1. Закон України «Про державну службу» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/889-19.

2. Закон України «Про  iнформацiю» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2657-12.

3.  Закон України «Про державну таємницю» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3855-12.

4. Гребоножко Є. П. Досвід західного та східного інституту державного управління у формуванні моделі державної служби України (на прикладі Німеччини та Польщі) / Є. П. Гребоножко // Інвестиції: практика та досвід. - 2017. - № 18. - С. 113-116.

5. Жиденко Н. А. Реформування сфери професійного навчання державних службовців в Україні: досвід Республіки Польща / Н. А. Жиденко // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. Серія : Державне управління. - 2018. - № 1. - С. 45-51.

6. Чаркіна А. О. Принципи державної служби в країнах європейського союзу (на прикладі Польщі та Німеччини) / А. О. Чаркіна // Інвестиції: практика та досвід. - 2016. - № 16. - С. 95-99.

_____________________________


Науковий керівник: Жукорська Ярина Михайлівна, доцент кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права, Тернопільський національний економічний університет



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ОРГАНІЗАЦІЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА В УКРАЇНІ
19.06.2018 14:46
ОСОБЛИВОСТІ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА В РОСІЙСЬКІЙ ФЕДЕРАЦІЇ
19.06.2018 14:31
АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАХОДИ БОРОТЬБИ З ТІНЬОВОЮ ЗАЙНЯТІСТЮ В УКРАЇНІ
18.06.2018 18:03
ПРАВО ГРОМАДЯН НА ОСКАРЖЕННЯ РІШЕНЬ, ДІЙ АБО БЕЗДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ПУБЛІЧНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
16.06.2018 17:24
МОДЕЛІ ЦЕНТРАЛЬНИХ ВИКОНАВЧИХ ОРГАНІВ В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ
16.06.2018 17:13
КОНТИНЕНТАЛЬНА МОДЕЛЬ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА
16.06.2018 17:07
СИСТЕМА ОРГАНІВ ПУБЛІЧНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ В УКРАЇНІ
16.06.2018 16:56
ПРАВОВА ПРИРОДА ІНСТИТУТУ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ОМБУДСМЕНА
14.06.2018 10:26
ПРОЦЕДУРА ВСТАНОВЛЕННЯ ФАКТІВ В РАМКАХ ЛІГИ НАЦІЙ
13.06.2018 21:40
НОВАЦІЇ В АДМІНІСТРАТИВНОМУ СУДОЧИНСТВІ
12.06.2018 15:33




© 2006-2022 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше