:: LEX :: ГОЛОВНІ ЗМІНИ У ЗМІСТІ КОНСТИТУЦІЙ ТУРЕЧЧИНИ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 35)

Термін подання матеріалів

16 вересня 2021

До початку конференції залишилось днів 0


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ГОЛОВНІ ЗМІНИ У ЗМІСТІ КОНСТИТУЦІЙ ТУРЕЧЧИНИ
 
19.09.2018 21:29
Автор: Пандазі Анастасія Володимирівна, студентка 5 курсу, Маріупольський державний університет
[Секція 9. Історія країн світу та міжнародні відносини]

За всю історію Туреччина змінила 5 конституцій, перша з яких з’явилась в Османській імперії 23 грудня 1876 р. на тлі гострих політичних і економічних труднощів Османської держави. Конституція проголошувала особисту свободу і рівність перед законом усіх підданих імперії незалежно від віросповідання, гарантувала безпеку власності, недоторканність житла, а також передбачала скликання двопалатного парламенту. У 1920 році була прийнята проміжна, друга конституція, яка мала назву «Національний пакт». 20 січня 1921 року було ухвалено додатковий проект конституції, який містив 23 статті. Національний суверенітет, створення парламенту, що обирався на 2 роки і розглядав питання війни і миру, формував Раду комісарів – основні питання цього правового акту. 

29 жовтня 1923 року було проголошено створення Турецької Республіки. Нова конституція, яка була ратифікована 20 квітня 1924 року закріпляла повагу, рівність усіх громадян перед законом, право приватної власності, впровадження початкової освіти для всього населення країни. Головним органом Республіки ставали Великі національні збори Туреччини (ВНЗТ), що обиралися на 4 роки шляхом загального голосування. Депутатом міг стати будь-який громадянин Турецької Республіки, який досяг 30 років, не знаходився під кримінальним переслідуванням, не мав судимості за статтями про шахрайську діяльність, здатний читати і писати турецькою мовою. Правовий акт 1924 року закріпляв створення Державної Ради, до функцій якої входило надання порад Комісарам при розробці законопроектів. Судова гілка влади не володіла повною самостійністю і була підзвітна ВНЗТ. У конституції закріплювалися незалежність судів і принцип відкритості судових процесів. Проголошувалося створення Верховного Суду, до юрисдикції якого входили питання судового переслідування членів Ради Комісарів, Державної Ради, Верховної прокуратури та Апеляційного Суду. Рішення Верховного Суду носили статус остаточних і не підлягали оскарженню.

У 1928, 1934 і 1937 роках до конституції були внесені незначні зміни. Іслам втратив статус державної релігії. Жінкам були надані виборчі права. Також в текст конституції були додані шість ідеологічних принципів Народно-республіканської партії, також відомі як «шість стріл» М.К. Ататюрка: республіканізм, націоналізм, етатизм, лаїцизм, народність і революційність. У 1945 році текст конституції було відредаговано з метою усунення термінів, запозичених з арабської мови. У 1961 році тимчасовий офіцерський уряд ухвалив новий основний закон, згідно з яким був заснований Сенат (Верхня палата ВНЗТ). На початку 1970-х років політична та економічна ситуація в Туреччині знову ускладнилася. На тлі наростаючої хвилі терору в країні знову було здійснено державний переворот, за підсумками якого до влади прийшла Рада Національної Безпеки на чолі з начальником генерального штабу Кенаном Евреном. ВНЗТ було розпущено, діяльність політичних партій припинена. Наступна конституція 7 листопада 1982 року, що діє до тепер розширила соціально-економічні функції держави в порівнянні з основним законом 1961 р. Новацією в області суверенітету стало включення берегів морів, річок і озер в юрисдикцію держави. Президент Туреччини Реджеп Ердоган і його соратники 14 серпня 2001 року створили Партію справедливості і розвитку, яка поставила за мету вступ Туреччини до Європейського союзу. У 2004 році були внесені поправки, що конституційно закріпили рівноправність чоловіків і жінок, остаточне скасування смертної кари, скасування судів державної безпеки, пріоритет міжнародно-правових норм над національним законодавством в області прав людини. 21 жовтня 2007 року в Туреччині пройшов референдум щодо поправок до чинної конституції. Поправки змінили порядок обрання та термін повноважень президента, а також термін повноважень парламенту. За конституцією від 1982 року голову держави – президента – обирав парламент. Президент обирався терміном на 7 років і не міг бути переобраний. Відповідно до поправок, глава держави обирається шляхом всенародного голосування строком на 5 років з можливістю переобрання ще на один термін. Вибори в парламент проходять раз на 4 роки. 12 вересня 2010 року був проведений ще один референдум щодо поправок до конституції країни. Ці зміни були покликані поглибити процес демократизації країни. Зокрема, був ще більш обмежений вплив армії на політичне та громадське життя. Роль військових трибуналів була значно зменшена, а юридична недоторканність організаторів військового перевороту 1980 року була скасована. 

6 квітня 2017 року в Туреччині відбувся референдум з конституційних поправок, в яких містились питання про розширення повноважень президента, збільшення місць в парламенті, реформування судової системи і скасування посади прем’єр-міністра.

Отже, Турецька Республіка з 1923 року постійно знаходиться в процесі еволюції державного ладу. Кожен новий військовий переворот закінчувався прийняттям нової Конституції і реформуванням державних питань. Хоча таке втручання у конституційний процес не є легітимним, в цілому воно позитивно позначилося на розвитку державного і конституційного ладу країни, на незмінності принципам республіканізму і світськості Кемаля Ататюрка. А конституційні зміни початку ХХІ ст. відбувалися в результаті поправок та референдумів.

Література:

1. Конституция Оттоманской империи (Турция, 23 декабря 1876). URL:http://illuminats.ru/home/34-2009-10-23-23-02-38/1836-the-constitution-of-the-ottoman-empire

2. Teşkilati Esasiye Kanunu 1921. URL:https://www.tbmm.gov.tr/anayasa/anayasa/21.htm

3. 1924 Anayasasi. URL:https://www.tbmm.gov.tr/anayasa/anayasa24.htm

4. 1961 Anayasasi. URL:https://www.tbmm.gov.tr/anayasa/anayasa61.htm

5. Türkiye Cumhuriyeti Anayasasi 1982 URL:https://www.tbmm.gov.tr/anayasa/anayasa82.htm

_____________________

Науковий керівник: Папазова Анжела Василівна, кандидат историчних наук, доцент кафедри історичних дисциплін Маріупольського державного університету
допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
СПРОБИ ПОРОЗУМІННЯ МІЖ УКРАЇНСЬКИМ І ПОЛЬСЬКИМ ПІДПІЛЛЯМИ НА СТАНІСЛАВЩИНІ (1944-1945 РР.)
20.09.2018 10:59
ПРОЦЕС РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНИХ ОПЕРАЦІЙ ЯК ІНСТРУМЕНТУ ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВ
20.09.2018 10:46
РОЛЬ ЛЕОНАРДА СТОЦКЕЛА У ПОШИРЕННІ ЛЮТЕРАНСЬКОЇ РЕФОРМАЦІЇ НА ТЕРЕНАХ СЛОВАЧЧИНИ
18.09.2018 18:44
НІКЕЙСЬКА ІМПЕРІЯ ДИНАСТІЇ ЛАСКАРІСІВ
12.09.2018 11:39




© 2006-2021 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше