:: LEX :: ПОНЯТТЯ ТА МЕТОДИ РОЗСЛІДУВАННЯ СЕРІЙНИХ УБИВСТВ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 38)

Термін подання матеріалів

14 грудня 2021

До початку конференції залишилось днів 13


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ПОНЯТТЯ ТА МЕТОДИ РОЗСЛІДУВАННЯ СЕРІЙНИХ УБИВСТВ
 
26.10.2018 09:45
Автор: Яременко Олександр Станіславович, курсант факультету підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників податкової міліції Національного університету державної фіскальної служби України
[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Медичне право. Судові та правоохоронні органи. Адвокатура]

Однією із причин неефективної протидії серійним убивствам є недостатня розробленість криміналістичного аспекту пошуково-пізнавальної діяльності, зокрема по встановленню осіб, які вчинили такі злочини в умовах неочевидності.

Розкриття серійних убивств є досить низьким, і здійснюється інколи не в результаті слідчо-оперативної роботи, а цілком випадково. Часто злочинці відчувають свою безкарність, втрачають безпечність та пильність, що і дозволяє «вийти на них». Все це зумовлене незадовільною роботою правоохоронних органів, і перш за все відсутністю слідчих, які володіють достатнім досвідом і необхідними знаннями. Порівняно незначна кількість наукових публікацій з цієї проблематики, та відсутність узагальнень позитивного досвіду, призводять до слідчих помилок як у висуненні версій так і під час проведення окремих слідчих (розшукових) дій.

Метою нашої публікації є з’ясування поняття «серійне вбивство» та узагальнення найбільш ефективних методів розслідування таких злочинів.

До серійних відносять убивства, коли два або більше таких злочинів учинені однією і тією ж особою або групою осіб. Тобто, зазвичай, серією злочинів вважають послідовну низку тотожних за своїми ознаками злочинів, які вчиняються однією або декількома особами, у різний час, і за вчинення яких вони не були притягнуті до кримінальної відповідальності.

За різними ознаками серійні вбивства поділяють на такі групи: 1) корисливі вбивства; 2) убивства поєднані із згвалтуваннями або іншими статевими злочинами; 3) убивства, жертвами яких стають одночасно декілька людей, в основному це вбивства в результаті різноманітних конфліктів між злочинними угрупованнями; 4) убивства осіб, які входять в одну й ту ж групу, стосовно яких на протязі довгого часу реалізується умисел на їх знищення (знищення очевидців злочину, вбивства претендентів на спадковість і т. ін.); 5) замовлені вбивства, що вчиняються найманими вбивцями [1, с. 2].

У спеціальних публікаціях до визначення «серійного злочинця» включається значна кількість ознака, до яких традиційно відносять: 1) певна кількість епізодів злочинної діяльності; 2) відображення конкретного психотравмуючого чинника в образі жертви; 3) існування між злочинами серії періоду емоційного спокою [2, с. 202].

Серійні вбивства є найбільш тяжкими, резонансними злочинами, протидія яким потребує істотного вдосконалення теоретичного й інформаційного забезпечення правоохоронних органів оригінальними й ефективними методами, прийомами, засобами та рекомендаціями [3, с. 183].

Результативність протидії серійним злочинам визначається ефективністю вирішення завдань по виявленню конкретної серії і встановленню ознак серійності. Що в кінцевому рахунку повинно завершитися об’єднанням в одне провадження кількох справ про серійні злочини.

Здійснений нами аналіз публікацій з даної проблематики, дав змогу узагальнити криміналістичні рекомендації щодо забезпечення ефективного розкриття і розслідування серійних убивств:

1) необхідною є спеціалізація працівників оперативних підрозділів по категорії особливо тяжких серійних злочинів;

2) по такій категорії кримінальних проваджень доцільне обов’язкове запровадження складання психологічного профілю злочинця [4];

3) доцільне запровадження комплексного підходу у використанні засобів і методів розкриття і розслідування серійних злочинів;

4) розкриття і розслідування таких кримінальних правопорушень повинно ретельно плануватися як щодо окремих епізодів, так і щодо вирішення специфічних слідчих ситуацій [5].

5) спрямованість розслідування повинна збагачуватися використанням інформації розшукового характеру, скоординованістю слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та оперативно-розшукових заходів.

6) доцільно ретельно аналізувати зв’язок «злочинець-жертва» в процесі розшуку особи, яка вчинила вбивство [6].

7) доцільно використовувати метод аналізу оперативної обстановки при розслідуванні серійних убивств з метою виявлення усіх епізодів серії [7].

8) доцільне використання інформаційно-пошукових систем, створених з метою розкриття і розслідування серійних убивств [8; 9].

На нашу думку, широке запровадження в практичну діяльність правоохоронних органів зазначених рекомендацій дозволить: швидше виявляти осіб, які розпочали вчиняти серію вбивств; об’єднувати однакові за ознаками вбивства кримінальні провадження в одне, з метою ефективнішого спрямування оперативно-слідчого пошуку злочинця; встановлювати осіб, які вчинили кілька вбивств порівнюючи криміналістичні ознаки вчинених злочинів.

Література

1. Исаенко В. Организация расследования серийных убийств. Законность. 1999. № 2. С. 2-7.

2. Ахмедшина Н. В., Ахмедшин Р. Л. О генезисе понятия «серийный преступник». Вестник Томского государственного университета. 2017. № 424. С. 199-203.

3. Журавель В. А., Синчук В. Л. Криміналістичні прогнози як засіб протидії серійним убивствам. Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС імені 10-річія незалежності України. 2002. № 3. С. 183-188.

4. Старушкевич А. В. Криміналістичне профілювання: зарубіжний досвід впровадження у діяльність правоохоронних органів. Механізм правового регулювання у правоохоронній та правозахисній діяльності в умовах формування громадянського суспільства: матер. конф. (Львів, 30 квітня 2004 р.). Львів: Львівський юридичний інститут МВС України, 2004. С. 160-167.

5. Шубина А. С. Совершенствование методов работы органов полиции при раскрытии серийных преступлений. Концепт. 2014. № 10 (октябрь) URL: https://e-koncept.ru/2014/14281.htm?view

6. Старушкевич А. В. Напрями аналізу зв’язку «злочинець-жертва» з метою розшуку серійних сексуальних убивць. Актуальні проблеми права, держави та юридичної науки: матеріали міжнар. наук.-практ. конференції (Тернопіль, 1 червн. 2012 р.). Тернопіль: Юридична лінія, 2012. С. 81-82. URL: http://www.lex-line.com.ua/?go=full_article&id=1254

7. Старушкевич А. В. Використання методу аналізу оперативної обстановки при розслідуванні серійних убивств. Експертне забезпечення розслідування окремих видів злочинів: збірник матеріалів наук.-практ. конференції (Київ, 31 березн. 2011 р.). Київ: ННІ підготовки слідчих і криміналістів НАВС, 2011. С. 211-213.

8. Старушкевич А. В. Можливості створення інформаційно-пошукових систем з метою розкриття і розслідування серійних убивств. Інформатизація судово-експертної діяльності: матеріали круглого столу (Київ, 29 березня 2012 р.). Київ: ННІПСК НАВС, 2012. С. 97-101.

9. Долженко В. В., Старушкевич А. В. Використання інформаційних систем при відпрацюванні версій про особу серійного вбивці. Україна наукова: матеріали шостої всеукр. наук-практ. конф. (Київ, 21-23 грудня 2009 р.). Київ: Інститут наукового прогнозування та ін., 2009. С. 16-17. URL:  http://intkonf.org/index.php?s=%EF%25&paged=413

__________________________

Науковий керівник: Старушкевич Анатолій Володимирович, кандидат юридичних наук, доцент, професор кафедри фінансових розслідувань факультету підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників податкової міліції Національного університету державної фіскальної служби України



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
МЕТОДИ ВИЯВЛЕННЯ ФІНАНСОВИХ ШАХРАЙСТВ
25.10.2018 20:40
ПОЗИТИВНИЙ ДОСВІД ФБР США У ПРОТИДІЇ ФІНАНСОВИМ ШАХРАЙСТВАМ
25.10.2018 13:10
ОКРЕМІ ЕЛЕМЕНТИ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ ГРАБЕЖІВ І РОЗБОЇВ
25.10.2018 13:08
ЗЛОЧИННА ДІЯЛЬНІСТЬ ТА ЇЇ МЕХАНІЗМ
25.10.2018 13:04
ОКРЕМІ ЕЛЕМЕНТИ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ ШАХРАЙСТВА
25.10.2018 13:01
ЩОДО ПИТАННЯ ЕКСПЕРТНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ПІДПИСІВ, ВИКОНАНИХ ЗА ДОПОМОГОЮ ТЕХНІЧНИХ ПРИЙОМІВ
24.10.2018 20:56
СУТНІСТЬ ЗЛОЧИННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ПОДАЛЬШІ НАПРЯМИ ЇЇ ДОСЛІДЖЕННЯ
24.10.2018 20:53
ОКРЕМІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАХОДІВ БЕЗПЕКИ ЗА КРИМІНАЛЬНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ РЕСПУБЛІКИ САН-МАРИНО
17.10.2018 20:57
ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ЗАТРИМАННЯ ОСОБИ ЗА ПІДОЗРОЮ У ВЧИНЕННІ ЗЛОЧИНУ
17.10.2018 19:08
ПРОЦЕСУАЛЬНА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ ТА САМОСТІЙНІСТЬ СЛІДЧОГО
17.10.2018 19:03




© 2006-2021 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше