У той час як розвинуті країни переробляють майже все сміття, що утворюється, Україна продовжує розширення кількості та територій сміттєвих полігонів. Площа сміттєзвалищ становить вже близько 7% від території усієї країни, що прирівнюється до площі всієї Данії (понад 43 тис. кв. км). На переробку йде лише десята частина сміття. Можливо лише уявити масштаби покращення стану довкілля та здоров’я населення, якщо хоча б половина сміття буде повторно перероблятися, а третина цих площ буде використовуватися, наприклад, для посадки нових дерев і збільшення територій лісів. Цього можливо досягти тільки цілеспрямованою боротьбою з наявною проблемою, удосконаленням законодавства про відходи, впровадженням принципово нових підходів до вторинної переробки відходів, веденням просвітницької роботи та інформування населення.
Звернемося до законодавчого врегулювання цього питання. Центральним є Закон України «Про відходи». Стаття 1 Закону закріплює визначення низки важливих понять: оброблення (перероблення) відходів - здійснення будь-яких технологічних операцій, пов'язаних із зміною фізичних, хімічних чи біологічних властивостей відходів, з метою підготовки їх до екологічно безпечного зберігання, перевезення, утилізації чи видалення;
відходи як вторинна сировина - відходи, для утилізації та переробки яких в Україні існують відповідні технології та виробничо-технологічні і/або економічні передумови;
збирання і заготівля відходів як вторинної сировини - діяльність, пов'язана із збиранням, купівлею, прийманням, зберіганням, обробленням (переробленням), перевезенням, реалізацією і постачанням таких відходів переробним підприємствам на утилізацію, а також надання послуг у цій сфері;
послуги з перероблення (оброблення) побутових відходів - здійснення будь-яких технологічних операцій, пов'язаних із зміною фізичних, хімічних чи біологічних властивостей побутових відходів, з метою підготовки їх до екологічно безпечного зберігання, перевезення, утилізації чи видалення;
Пункт «і» статті 32 Закону зазначає, що з метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини забороняється з 1 січня 2018 року захоронення неперероблених (необроблених) побутових відходів. Цей пункт відповідає Директивам ЄС – 1999/31/EC та 2008/98/EC, які врегульовують поводження зі сміттям у країнах Європи, надають чітку послідовність дій, які необхідно виконувати із відходами, класифікують сміття, ставлять стратегічну мету скоротити кількість відходів, які вивозять на полігони. Відповідно до європейських норм, придатні для повторного використання відходи повинні відправлятися на відповідні підприємства, безпечні – відвозитися на полігони ТПВ, а з небезпечними проводитимуться необхідні для знешкодження операції. При цьому на звичайні сміттєзвалища не мають потрапляти відходи, які розкладаються біологічним шляхом (норма Директиви ЄС 1999/31/EC). Але чинний Закон України "Про відходи" не має переліку та послідовності операцій із сміттям. За таких умов пункт «і», доданий до статті 32 набуває декларативного характеру.
Стаття 40 Закону закріплює стимулюючі заходи щодо утилізації відходів та зменшення обсягів їх утворення. Суб'єктам господарської діяльності, які впроваджують технології, спрямовані на зменшення обсягів утворення відходів, утилізують відходи в процесі виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг), здійснюють їх збирання і заготівлю, будівництво підприємств і цехів, а також організують виробництво устаткування для утилізації відходів, беруть пайову участь у фінансуванні заходів щодо утилізації відходів та зменшення обсягів їх утворення, можуть надаватися відповідно до закону України: пільги щодо оподаткування прибутку від реалізації продукції, виготовленої з використанням відходів; пріоритетне державне кредитування; спеціальні державні субсидії на зменшення відсотків за банківські кредити, пов'язані з інвестиціями, що спрямовуються на утилізацію відходів і виготовлення відповідного устаткування тощо.
У 2017 році Кабінет Міністрів України схвалив Національну стратегію управління відходами в Україні до 2030 року. Стратегія є першим не сегментарним документом на період до 2030 року. Європейський Союз до 2019 року перейде до економіки замкнутого циклу, яка є основою стратегії сталого розвитку. Виконуючи Угоду про асоціацію, Україна також повинна перейти на таку ж модель. І це потребує масштабної технологічної модернізації, перебудови свідомості і відмови від споживацького ставлення до природних ресурсів. Стратегія передбачає запровадження європейських принципів циклічної економіки та розширеної відповідальність виробника, який заохотить бізнес до мінімізації утворення відходів та зацікавленості в їх переробці, а також впровадження п’ятиступеневої ієрархії поводження з відходами, яка працює в Європейському Союзі. Стратегією заплановано зменшення кількості місць видалення твердих побутових відходів та загального обсягу їх захоронення. Також передбачено створення мережі з 50-ти регіональних полігонів, які відповідатимуть вимогам європейських директив.
Наразі у Верховній Раді зареєстровано шість законопроектів про сферу побутових відходів. У контексті утилізації та захоронення сміття цікавими є законопроекти 4028, 4838 і 6602. Законопроект 4028 пропонує новий варіант утилізації товарних упаковок, а 4838 і 6602 майже повністю змінюють чинний закон "Про відходи". Останні закладають основу для запровадження нових стратегій поводження із відходами в Україні та, відповідно до законодавства ЄС, чітко прописують систему моніторингу, збору, сортування, транспортування, утилізації та захоронення сміття. Зокрема, ці документи пропонують чітку послідовність операцій у сфері побутових відходів: запобігання утворенню відходів, підготовка відходів до повторного використання, матеріальна утилізація, інші операції утилізації, видалення. Також вони зобов'язують підприємства брати відповідальність за утилізацію своїх відходів. Зрештою, законопроекти 4838 і 6602 пропонують відтермінувати норму про заборону захоронення неутилізованих побутових відходів із 1 січня 2018 до 1 січня 2025 року.
Важливими є також проекти про внесення змін у деякі закони України щодо стимулювання використання побутових відходів як альтернативного джерела енергії (№4835), про внесення змін до Податкового кодексу (щодо оподаткування розміщення побутових відходів) (№4836), про внесення змін до Бюджетного кодексу (щодо використання деяких видів екологічного податку) (№4837).
Держава активно працює над впровадженням Директив Європейського Союзу 2012/19/EC (про відходи електричного та електронного обладнання) та 2006/66/EC (про батареї та акумулятори). Передбачено розширення відповідальності виробників та імпортерів, що сприятиме сталому виробництву та споживанню електричного та електронного обладнання, батарейок та акумуляторів, створення належних правових умов для їх діяльності та спрямування коштів виробників цих товарів до сфери поводження із побутовими відходами.
Нині Україна має великий потенціал для вторинної переробки сміття. Нараховується 15 підприємств з переробки макулатури, переробки скла - також 15 підприємств, металу - 16 підприємств, ПЕТ (поліетилентерефталат) - 19 підприємств, вторинних полімерів - 37 підприємств. Але на думку багатьох екологів-юристів відсутня національна система поводження з відходами, яка починалась би із запобігання утворенню відходів, забезпечувала б роздільний збір сміття, його транспортування та перетворення у ресурс. Сучасна система поводження потребує ґрунтовно нової моделі врегулювання цих відносин – розподіл відповідальності за утворені відходи, модель фінансування збиткових етапів поводження з відходами (наприклад, транспортування), стимулювання громадян до більш екологічної поведінки у сфері поводження з відходами.
Серед конструктивних зустрічається пропозиція на законодавчому рівні обмежити обіг одноразових пластикових товарів – зокрема, пакетів та пластикових пляшок, що зменшить їх кількість та стимулюватиме збільшення кількості більш екологічних товарів. А за 1-2 роки при наявності інвестора в Україні можливо збудувати сміттєпереробні заводи та сміттєсортувальні лінії. Якщо розглядати переробку пластикових відходів – то це надприбуткова ідея. По даним експертів первинні вкладення окупляться протягом одного місяця, але лише за умови, що буде можливість успішно переробити і реалізувати всю сировину. В цілому, чистий прибуток в місяць становитиме 80000 до 150000 гривень.
Розглянемо статистику європейських країн. Одним із лідерів переробки сміття є Швеція, де переробляється 99% усіх відходів країни. За допомогою вторинної сировини опалюють будинки, забезпечують їх електроенергією. Станом на 2018 рік усі міські автобуси працюють виключно на біогазі, який отримують в результаті вторинної переробки побутових відходів. Більше того, Швеції вже не вистачає власних відходів та вона імпортує сміття з інших країн. Схожа ситуація і в Німеччині, Швейцарії та Австрії. У країнах полігони зі сміттям як такі взагалі закриті, адже 97 % відходів також переробляється. Провідні країни світу прийшли до висновку, що найбільш ефективним шляхом для зменшення негативних наслідків дії відходів на довкілля буде покласти відповідальність на виробників, які випускають у вільний обіг товари, внаслідок використання яких утворюються відходи. У Фінляндії зручні точки збору відходів мають як житлові будинки, так і магазини та підприємства. Також країна практикує систему заставної вартості упаковки – коли при купівлі продукту покупець платить ще й за упаковку. Навіть сусідня Польща радикально підійшла до проблеми відходів у країні. Спеціальний закон поклав край нелегальним сміттєзвалищам, а люди почали сортувати відходи. Але не у всіх державах Європи така оптимістична статистика. Гігантські звалища і відсутність відповідних заводів характерні для Італії, Болгарії, Румунії та країни Балтії. Вони і є одними з постачальників відходів до лідерів переробки сміття.
Вважаю, що велике значення для покращенні екологічної ситуації загалом в України, та ситуації з відходами зокрема, має поведінка суспільства в цілому і кожного окремого громадянина. У цьому аспекті заслуговує на увагу дисертація Старосуд І. М. «Правові засади забезпечення екологічної освіти та виховання в Україні», на думку якої ефективними засобами забезпечення дієвості екологічного права виступають екологічні освіта та виховання, оскільки саме в їх процесі закладаються моделі й стереотипи поведінки людини, способи розв’язання екологічних проблем, орієнтованість на попередження виникнення нових.
Вкрай важливою є культура поводження з відходами та свідоме бажання людей покращити ситуацію. На жаль, в житлових районах міст поки що дуже мало спеціальних сміттєвих баків для відсортованих відходів, але знайти їх при бажанні можна. Також на державному рівні впроваджуються ініціативи, які створюють умови для безпосередньої участі громадськості у вирішення деяких проблем з відходами. Наприклад, Міністерство екології та природних ресурсів України розпочало інвентаризацію сміттєзвалищ в Україні та у вересні 2016 року запустило Інтерактивну мапу сміттєзвалищ (https://ecomapa.gov.ua/), на яку нанесено вже близько 3000 сміттєзвалищ. Електронний сервіс включає інтерактивну мапу сміттєзвалищ України та мобільний додаток із функцією он-лайн сповіщення про виявлені сміттєзвалища. Додати інформацію про сміттєзвалище може будь-який громадянин України. Для цього достатньо зайти на сайт, зареєструватися і надіслати звернення. Також електронний сервіс включає мобільний додаток на базі кількох програмних систем, який дозволяє кожному громадянину України сфотографувати будь-яке сміттєзвалище та надіслати фото на веб-портал Мінприроди. Отримана інформація оперативно опрацьовується модератором та наноситься на карту. У свою чергу, Мінприроди надсилає отриману інформацію до органів місцевої влади зі вимогою їх ліквідувати. Кожен громадянин може бачити процес усунення порушень в оновлених статусах, передбачених додатками. За рік через електронний сервіс зафіксовано 1500 повідомлень про стихійні сміттєзвалища.
Згодом сервіс поповнився новим інформаційним сервісом, який дозволяє у лічені хвилини визначити розташування найближчого пункту приймання вторинної сировини у кожному регіоні України. Загалом на мапі відображено понад 7оо пунктів на всій території України з їх контактними даними та класифікацією видів вторинної сировини, яку там приймають (батарейки, люмінесцентні лампи, макулатура, пластик, скло і тощо). Найбільше таких об’єктів зареєстровано у м. Київ (119), на Закарпатті (75), а також на Харківщині (84) та Дніпропетровщині (37).
Нині в Україні відсутня чітка організаційна структура управління відходами, не існує належного контролю за дотриманням законодавчих норм. У той же час процес імплементації українського законодавства у сфері поводження з відходами до законодавства ЄC вже запущено. Це дає підстави сподіватися на те, що у найближчі роки наша країна зможе просунутися на кілька кроків вперед у вирішенні проблеми з відходами. І не тільки завдяки плідній діяльності органів державної влади, а й свідомій поведінці громадян і гостей країни. Тільки в такому випадку, у нас є шанс коли-небудь побачити як земельні ділянки, раніше завалені сміттям, перетворюються в відновлені ландшафти, де головну роль відіграє не людина, а природа.
Література:
1. Про відходи : Закон України від 05.03.1998 р. № 187/98-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 36-37. – Ст. 242.
2. Про схвалення Національної стратегії управління відходами в України до 2030 року [Електронний ресурс] : затв. розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.11.2017 № 820-р // Верховна Рада України : офіц. веб-портал. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/820-2017-%D1%80 (дата звернення: 08.11.2018). – Заголовок з екрана.
3. Уряд схвалив Національну стратегію управляння відходами [Електронний ресурс] : Офіційний портал Міністерства екології та природних ресурсів – Режим доступу: https://menr.gov.ua/news/31837.html (дата звернення: 08.11.2018). – Заголовок з екрана.
4. Старосуд І. М. Правові засади забезпечення екологічної освіти та виховання в Україні [Текст] : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.06 / І. М. Старосуд ; Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого. - Харків, 2018. - 20 с.
5. Білик Г. Основи правового регулювання та управління процесом поводження з твердими побутовими відходами в Україні [Текст] / Г. Білик // Вісник Львівського університету. Серія географічна. – 2009. – Вип. 37. – С. 55-64
6. Переробка сміття в Україні та ЄС: як екологічну катастрофу перевести у прибутковий бізнес [Електронний ресурс] : Офіційний сайт телеканалу Новини «24» – Режим доступу: https://24tv.ua/pererobka_smittya_v_ukrayini_ta_yes_yak_ekologichnu_katastrofu_
perevesti_u_pributkoviy_biznes_n698225 (дата звернення: 08.11.2018). – Заголовок з екрана.
7. Переробка пластикових відходів – надприбуткова ідея [Електронний ресурс]: Домашній бізнес: 1000+1 ідея для власного бізнесу в Україні. – Режим доступу: https://homebiznes.in.ua/biznes-na-pererobtsi-plastykovyh-vidhodiv-nadprybutkova-ideya/ (дата звернення: 08.11.2018). – Заголовок з екрана.
8. Інтерактивну мапу сміттєзвалищ доповнено інформацією з усієї України про пункти приймання вторинної сировини [Електронний ресурс] : Офіційний портал Міністерства екології та природних ресурсів – Режим доступу: https://menr.gov.ua/news/32003.html (дата звернення: 08.11.2018). – Заголовок з екрана.
9. Тверді побутові відходи в Україні: потенціал розвитку. Сценарії розвитку галузі поводження з твердими побутовими відходами 2015 [Електронний ресурс]: Звіт Міжнародної фінансової корпорації IFC, Група Світового банку. – Режим доступу: https://www.ifc.org/wps/wcm/connect/region__ext_content/ifc_external_corporate_site/
europe+and+central+asia/resources/2015ukrmunicipalsolidwastedevelopmentpotential (дата звернення: 08.11.2018). – Заголовок з екрана.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
