:: LEX :: ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ В УКРАЇНІ
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 61)

Термін подання матеріалів

16 травня 2024

До початку конференції залишилось днів 28


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ В УКРАЇНІ
 
24.04.2008 20:52
Автор: Еннан Руслан Євгенович, аспірант Одеської національної юридичної академії, консультант секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя
[Право інтелектуальної власності та його захист. Інформаційне право]
У широкому значенні під поняттям «інтелектуальна власність» необхідно розуміти права на результати інтелектуальної діяльності в промисловій, науковій, літературній та художній сферах. Цивільний кодекс України (ЦК) від 16 січня 2003 р. вперше нормативно закріпив визначення терміна «інтелектуальна власність». Так, відповідно до ст. 418 ЦК України, під інтелектуальною власністю розуміється право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або інший об’єкт права інтелектуальної власності, визначений ЦК України та іншими законами України.
Отже, право інтелектуальної власності визнається державою шляхом закріплення його в законі, воно підлягає захисту та охороні у встановленому законом порядку; право інтелектуальної власності пов’язується з певними об’єктами, які визначаються законодавством.
Право інтелектуальної власності в об’єктивному розумінні – це сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини у сфері створення, використання та охорони результатів інтелектуальної, творчої діяльності. Право інтелектуальної власності у суб’єктивному розумінні – це право суб’єкта на володіння, користування та розпорядження належним його відповідно до закону результатом інтелектуальної, творчої діяльності.
Таким чином, враховуючи наявність у чинному законодавстві України низки питань, пов’язаних із правом особи на об’єкт права інтелектуальної власності, відпорною правомочністю щодо такого об’єкта, порядком набуття права інтелектуальної власності на цей об’єкт, способами захисту цього права тощо, вбачається за необхідне визначення місця права інтелектуальної власності у правовій системі та системі права України, і виходячи з цього, можливість формулювання безпосередньо визначення права інтелектуальної власності.
Враховуючи наявність відносно самостійної сукупності норм та інститутів права інтелектуальної власності, що регулюють сферу однорідних суспільних відносин за допомогою специфічних методів правового регулювання, можна говорити про становлення сьогодні в системі національного права України – нової самостійної комплексної галузі права – права інтелектуальної власності.
Її комплексний характер обумовлений низкою підстав, зокрема, на застосуванні таких методів правового регулювання відносин, як – диспозитивний, імперативний, метод заохочення, метод автономії та рівності сторін тощо. Тобто, юридичний інструментарій, який застосовується при регулюванні суспільних відносин у галузі інтелектуальної, творчої діяльності, не обмежується методами правового регулювання, притаманними цивілістичним наукам. Адже для їх регулювання використовуються також методи, що притаманні для правового регулювання публічних галузей права. Крім того, ця галузь права представлена відносно самостійними інститутами, кожен з яких має свої особливості, зумовлені специфікою самих об’єктів права інтелектуальної власності.
Так, до інститутів права інтелектуальної власності належать: 1) авторське право та суміжні права; 2) право промислової власності (патентне право); 3) засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг; 4) нетрадиційні (інші) об’єкти права інтелектуальної власності; 5) новітні тенденції в розвитку інтелектуальної власності.
Отже, з огляду на вищезазначене, можна сказати, що право інтелектуальної власності – це самостійна комплексна галузь права, яка перебуває на стадії свого формування, являє собою сукупність норм права, які регулюють суспільні відносини, пов’язані зі створенням об’єктів права інтелектуальної власності, а також набуттям, здійсненням та захистом права на ці об’єкти.

e-mail – ennan@rada.gov.ua, kraft5@mail.ru

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше