:: LEX :: ІСТОРИКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ПЕРЕСЕЛЕНСЬКОЇ АКЦІЇ 1944-1946 РОКІВ ТА ОПЕРАЦІЇ «ВІСЛА» В СУЧАСНИХ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 34)

Термін подання матеріалів

14 липня 2021

До початку конференції залишилось днів 26


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ІСТОРИКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ПЕРЕСЕЛЕНСЬКОЇ АКЦІЇ 1944-1946 РОКІВ ТА ОПЕРАЦІЇ «ВІСЛА» В СУЧАСНИХ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ
 
08.12.2018 14:59
Автор: Ухач Володимир Васильович, студент юридичного факультету Тернопільського національного економічного університету
[Секція 7. Історія держави і права. Історія політичних і правових вчень]

З-поміж форм і методів репресивно-каральних сил у боротьбі з українським національно-визвольним рухом сучасна вітчизняна історіографія належне місце відводить і депортаційним процесам. Вважаємо, що у дослідженні цієї трагічної сторінки історії українського і польського народів науковцям необхідно використовувати міждисциплінарний підхід, методологічний інструментарій історії, права, політології, соціології. 

Ми поставили за мету охарактеризувати сучасні підходи науковців до окремих питань переселенської акції 1944-1946 років та проведеної поляками операції «Вісла» у 1947 році.

Слід наголосити, що досі залишаються дискусійними питання періодизації переселенської акції, а також термінології, у частині її характеру – репатріаційного чи депортаційного. Дефініційна поліфонія спричинює різні підходи науковців до аналізу цих процесів, при цьому переважна більшість дослідників не прагне у співпраці з правниками внести ясність у термінологічне тлумачення. 

Більшість сучасних істориків, як стверджує І. Мищак, стосовно переселенської акції 1944-1946 років та проведеної поляками в 1947 році акції «Вісла» щодо виселення українців на північні і західні землі Польщі вживають термін депортації, вказуючи на насильницьке виселення людей з місць їх постійного проживання. Водночас польські колеги в аналізі вище заявлених питань послуговуються терміном виселення, вживаючи поняття депортація лише у випадках, коли йшлося про фізичне усунення людей. 

Є підстави говорити про серйозне документальне забезпечення евакуації поляків з УРСР та українців із земель Закерзоння. 

Проблемі україно-польського переселення 1944-1946 років, акції «Вісла» присвячено ряд окремих історіографічних публікацій А. Малки, І. Мищака, І. Цепенди, С. Шишели, дисертаційних досліджень Д. Байкєніча, монографічні праці Ю. Боднарчук, Т. Вронської, Й. Надольського, Ю. Сороки, Й. Свинка та Б. Лановика, С. Ткачова, І. Мищака, численні статті у наукових виданнях [1].

Загалом, в сучасній українській історіографії в оцінці українсько-польського «обміну» населенням у 1944-1946 роках та проведеної польськими урядовими колами в 1947 році акції «Вісла» усталилися наступні позиції. 

По-перше, українсько-польське переселення 1944-1946 років було унормоване на Тегеранській 1943 [2, с. 332] і Ялтинській 1945 років [3, с. 194] конференціях та закріплене Люблінською угодою 9 вересня 1944 року [4, с. 216]. На думку І. Цепенди лідери західних країн вбачали у переселенні один із шляхів нормалізації міждержавних стосунків у Центрально-Східній Європі [2, с. 332]. Мають рацію науковці вказуючи на грубе порушення принципу добровільності [5, с. 126], задекларованого права націй на самовизначення [6], цілкове ігноруванням інтересів людей політичним керівництвом Польщі та УРСР задля вирішення власних геополітичних і державних питань [5, с. 128]. 

По-друге, польсько-український трансфер населення за задумом очільників обох країн дозволив би у значній мірі нормалізувати непросту суспільно-політичну ситуацію на українсько-польському пограниччі та сприяти вирішенню ряду фінансово-економічних питань [2, с. 332]. 

По-третє, не вирішивши вповні завдання ліквідувати українську проблему, тодішнє Варшавське керівництво вирішило в строгій секретності вдатися до реалізації плану «Вісла». З метою попередити можливий негативний міжнародний резонанс, пропагандистське і правове обґрунтування акції «Вісла» фокусувалося на ключовій тезі боротьби з українськими націоналістами та повстанцями [2, с. 335]. 

По-четверте, здійснивши репресивними заходами «обмін» населенням та акцію «Вісла», це фактично прирікало долю підпільно-повстанського руху в Закерзонні [7, с. 346]. 

Погоджуємося з думкою Ю. Шаповала, який стверджував, що «якщо УПА з повною поставою можна вважати армією без держави, то акція «Вісла» зробила її ще й армією без перспективи в Закерзонні» [8, с. 22].

Українські вчені розглядають українсько-польське переселення, акцію «Вісла» як потужний удар по спроможності суб’єктів українського національно-визвольного руху продовжувати визвольну боротьбу. Депортаційні процеси вибивали з-під ніг УПА його соціальну основу, що складало базу повстанського запілля і позбавляло збройну боротьбу «армії без держави в Закерзонні основної мети – збройно боронити українське населення» [8, с. 23]. 

Таким чином, більшість істориків схильна вважати, що використаний радянським режимом комплекс «витончених» засобів боротьби з структурами самостійницького руху цинічно порушував права людини, чинне законодавство, здетоновуючи чергові хвилі невиправданих репресій, актів терору з обох сторін, в лещата яких попадало безневинне цивільне населення.

Використання як потужного засобу боротьби пропаганди і контрпропаганди, що вишукано застосовувалося особливо комуністичним режимом на десятиліття породило у суспільній пам’яті ідеологічні стеоретипи, які і досі є «живильними» в арсеналі ворогів Української держави і доволі успішно продовжують розколювати українське суспільство.

Окрім питань періодизації та підрахунку обопільних втрат, термінології переселенських процесів, подальших наукових розвідок потребуватимуть (на основі нововиявлених архівних джерел) питання оцінки причин та перебігу переселення [9, с. 295], соціально-економічних змін депортації українців у містах їх нового розселення тощо [4, с. 23].

ЛІТЕРАТУРА:

1. Депортації. Західні землі України кінця 30-х - початку 50-х рр. Документи, матеріали, спогади 1939-1945 рр. Т. 1 / Під. ред. Ю.Сливки. Львів: Місіонер, 1996. 750 с. Т. 2. 536 с; Сергійчук В. Депортація поляків з України. Невідомі документи про насильницьке переселення більшовицькою владою польського населення з УРСР в Польщу в 1944-1946 роках. Київ: Українська видавнича спілка, 1999. 192 с; Переселення поляків та українців // Серія: Польща та Україна у тридцятих-сорокових роках XX ст. Невідомі документи з архівів спеціальних служб. Т. 2. Варшава - Київ, 2000. 736 с; Малка А.В. Українсько-польське переселення сер. 40-х – поч. 50-х років XX ст.: історіографія проблеми: автореф. дис. ... к.і.н.: 07.00.06 – історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни. ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди. Переяслав-Хмельницький, 2011. 20 с; Мищак І.М. Українсько-польський обмін населенням у 1944-1946 рр.: новітня історіографія // Гілея. 2010. Вип. 42. С. 152-159; Цепенда І. Історіографія проблеми українсько-польського переселення 1944-1946 років // Україна-Європа-Світ. Міжнар. зб. наук. праць. Серія: Історія, міжнародні відносини. 2010. Вип. 5. Ч. 1. С. 292-296 та ін.

2. Ципенда І.Є. Українсько-польські відносини 40-50-х років XX ст.: етнополітичний аналіз / [наук. ред. М.І. Панчук]: НАН України. Інститут політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Кураса, Прикарпатський університет імені В. Стефаника. Київ: ІПІЕНД імені І.Ф. Кураса, 2009. С. 332. 

3. Буцько О. Українсько-польське переселення 1944-1946 рр. В кн.: Друга світова війна і доля народів України. Матеріали всеукраїнської наукової конференції, Київ, 23-24 червня 2005 р. Київ: Видавництво: Сфера, 2005. С. 194.

4. Боднарчук Ю.Ю. Шлях розпачу і надії. Соціально-економічні умови депортації та розселення на Тернопільщині українців із Польщі. Монографія. Тернопіль: ВПУ «Економічна думка ТНЕУ», 2012. С. 216.

5. Мищак І.М. Українсько-польський обмін населенням у 1944-1946 рр.: новітня історіографія // Гілея. 2010. Вип. 42. С. 152-159.

6. Мусієнко І.В. Депортації членів сімей учасників і пособників ОУН з території Чернівецької області в 1944-1950 рр. URL: http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/20623 (дата звернення 22.11.2018 р.).

7. Бажан О. Операція «Захід: до 75 річчя депортації населення Західної України у віддалені райони СРСР. URL: http://history.org.ua/JournALL/xxx/xxx_2013_18/29.pdf (дата звернення 09.11.2018 р.).

8. Шаповал Ю. ОУН і УПА на терені Польщі (1944-1947); Інститут історії НАН України; Центр історії політології; Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України. Київ, 2000. С. 22-23.

9. Цепенда І. Історіографія проблеми українсько-польського переселення 1944-1946 років // Україна-Європа-Світ. Міжнародний збірник наукових праць. Серія: Історія, міжнародні відносини. 2010. Вип. 5. Ч. 1. С. 295.



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
13.12.2018 12:57
ПРОКУРАТУРА ЯК ОРГАН ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАКОННОСТІ: РАДЯНСЬКИЙ ІСТОРИКО-ПРАВОВИЙ ДОСВІД
11.12.2018 12:48
ІНСТИТУТ ГРОМАДЯНСТВА В ЗАКОНОДАВЧІЙ ДІЯЛЬНОСТІ «ПЕРШОЇ», «ДРУГОЇ» УНР ТА УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ
08.12.2018 15:05
ПРОБЛЕМАТИКА ПОГЛЯДІВ ШАН ЯНА – ОСНОВОПОЛОЖНИКА ШКОЛИ ЛЕГІСТІВ
08.12.2018 00:40
ПРО ДЕЯКІ АСПЕКТИ ПОЛІТИКО - ПРАВОВОЇ ДОКТРИНИ ЧЕЗАРЕ БЕККАРІА: ПОГЛЯД СУЧАСНОСТІ
08.12.2018 00:14




© 2006-2021 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше