:: LEX :: ШЛЮБ ТА ШЛЮБНО-СІМЕЙНІ ВІДНОСИН ЯК КАТЕГОРІЇ СІМЕЙНОГО ПРАВА УКРАЇНИ
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 60)

Термін подання матеріалів

16 квітня 2024

До початку конференції залишилось днів 0


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ШЛЮБ ТА ШЛЮБНО-СІМЕЙНІ ВІДНОСИН ЯК КАТЕГОРІЇ СІМЕЙНОГО ПРАВА УКРАЇНИ
 
08.12.2018 15:39
Автор: Баранчикова Олександра Ігорівна, магістр, Херсонський державний унiверситет
[Секція 3. Цивільне та сімейне право. Цивільне процесуальне право. Комерційне право. Житлове право. Зобов’язальне право. Міжнародне приватне право. Трудове право та право соціального забезпечення]

Стрімкий розвиток українського суспільства та реформаційні процеси, що відбуваються в правовому просторі України, актуалізує дослідження існуючих та розроблення нових концепцій, щодо правового регулювання суспільних відносин, в тому числі у сфері шлюбу та шлюбно-сімейних відносин. Сьогодні важливим завданням законодавця є створення такого сімейного законодавства, яке б максимально чітко відображало та врегульовувало усі сімейні питання та суперечки, що виникають на практиці. А це неможливо без належного теоретичного підґрунтя, оскільки, на нашу думку, для чіткого врегулювання шлюбних відносин законом необхідно розкрити поняття шлюбу та шлюбно-сімейних відносин.

Дослідженням сімейного права та його інститутів займалися такі вчені як: Н А. Алексєєв, Л. В. Афанасьєва, О. В. Дзера, І. М. Кучеренко, Р. А. Майданик, А. М. Нечаєва, С.Я. Фурса, Є. О. Харитонов, О. О. Хазова, Ю. С. Червоний, Я. М. Шевченко та інші. Проте існує необхідність поглибленого аналізу таких основоположних категорій сімейного права як «шлюб» та «шлюбно-сімейні відносини».

Характеризуючи інститут шлюбу в Україні, важливим завданням вважаємо розкрити поняття «шлюбні відносини» як предмету правого регулювання та «шлюб» як центральну категорію шлюбних відносин. 

Правове визначення шлюбу міститься в ст. 21 Сімейного кодекс України від 10 січня 2002 року № 2947-III (далі – СК України). Так відповідно до СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя. Законодавство України розділяє релігійні та державні шлюби. Відповідно ч.3 ст. 21 СК України релігійний обряд шлюбу не є підставою для виникнення у жінки та чоловіка прав та обов'язків подружжя, крім випадків, коли релігійний обряд шлюбу відбувся до створення або відновлення органів державної реєстрації актів цивільного стану [2].

Визначення шлюбу, наведене у СК України, на думку більшості дослідників не є повним та вичерпним.

Так, в юридичній літературі містяться наступні визначення поняття «шлюб».

Шлюб — це добровільний, рівноправний союз між жінкою і чоловіком, спрямований на створення сім'ї. Шлюб — суспільно визнаний і санкціонований юридично, чи звичаєвим правом союз, який має на меті створення сім'ї, її легалізацію в суспільстві. Шлюб — це соціальна форма відносин між чоловіком і жінкою, яка історично змінюється та через який суспільство впорядковує і санкціонує їх статеве життя, встановлює подружні і батьківські права й обов'язки [3, с. 375].

Тому проаналізувавши положення нормативно-правових актів, щодо вимог, що мають бути дотримані при укладенні шлюбу та наслідків реєстрації шлюбу, що містяться у статтях Конституції України (зокрема, ст. 51) та СК України, а також теоретичних доробків ми прийшли до висновку, що  шлюб це  моногамний, добровільний та рівноправний союз жінки та чоловіка, що укладений із дотриманням встановленого законом порядку, та такий, що породжує між подружжям взаємні особисті немайнові та майнові права і обов'язки.

При дослідженні змісту поняття «шлюбні відносини», то  перш за все варто відмітити, що поряд із цим поняттям використовують такі терміни як «сімейні відносини» та «сімейно-шлюбні відносини» («шлюбно-сімейні відносини»). Ці поняття є взаємопов’язаними, проте останнє є більш ширшим, оскільки охоплює і тих учасників сім’ї, між якими немає шлюбного зв’язку. 

Виходячи із зазначеного вище, ми вважаємо, що шлюбно-сімейні відносини - це особисті немайнові й пов'язані з ними майнові відносини громадян, що виникають із шлюбу (безпосередньо між чоловіком і дружиною) й належності до сім'ї (відносини між батьками (усиновителями) і дітьми, родичами різної спорідненості, опікунами чи піклувальниками тощо).

Щодо шлюбних відносин, то, на нашу думку, - це відносини між подружжям, щодо порядку та умов узяття шлюбу, особистих і майнових відносин між ними, порядку та умов припинення шлюбу.

Проте розділяти ці поняття також є неправильним, оскільки одні породжують інші та існують у постійній взаємодії. 

Як і будь-які правовідносини, шлюбно-сімейні відносини характеризуються складом та змістом. 

Склад правовідносин – сукупність основних елементів правовідносин і спосіб юридичного зв’язку між ними з приводу соціального блага або забезпечення будь-яких інтересів [4, с. 198].

До структурних елементів складу відносин належать: 1) суб’єкти правовідносин; 2) об’єкти правовідносин; 3) зміст правовідносин.

Суб'єкти правовідносин – це їх учасники, правоздатні та дієздатні суб'єкти суспільного життя, які є носіями юридичних прав та обов'язків [4, с. 198].

Відповідно до положень СК України, суб’єктами шлюбно-сімейних відносин є: подружжя, батьки та діти, усиновителі та усиновлені, мати та батько дитини, дід, баба, онуки та правнуки, рідні брати та сестри, мачуха, вітчим, пасинок, падчерка, опікун, піклувальник, дитина над якою встановлено опіку або піклування, особа, яка уклала договір про патронат, та дитина передана у сім'ю патронатного виховання [2].

Об'єкти правовідносин – це те, з приводу чого виникають, існують і розвиваються самі правові відносини, виникають і реалізуються суб'єктивні юридичні права та обов'язки їх учасників. Іншими словами, об'єкт правовідношення вказує, на що воно спрямоване, на що впливають права та обов'язки його суб'єктів [4, с. 199].

На жаль, цей елемент шлюбно-сімейних правовідносини не розроблений в теорії сімейного права та в сімейному законодавстві. Однак, на нашу думку об'єкт як обов’язковий елемент складу є визначальним, оскільки в іншому випадку права і обов'язки учасників правовідносин будуть безпредметними.

Досліджуючи чинне сімейне та цивільне законодавство, а також думки окремих науковців, щодо питання складу шлюбно-сімейних правовідносин, ми вважаємо, що до об’єктів шлюбно-сімейних відносин слід віднести:

1) дії (наприклад, подача до органів ДРАЦС заяви про реєстрацію шлюбу, надання коштів на утримання дитини) чи бездіяльність (наприклад, нерозголошення таємниці усиновлення);

2) майно, що відповідно положень ст. 190 Цивільного кодексу України являє собою річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки [5];

3) нематеріальні блага, тобто блага, позбавлені певного  вартісного чи матеріального вираження. Відповідно до цивільного та сімейного законодавств до них належать: здоров'я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім'я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, право на освіту, на вибір місця перебування і проживання, вибір професії;

4) інформація, під якою в даному випадку слід розуміти певні відомості про предмети та явища об’єктивного світу. Прикладом інформації як об’єкта шлюбно-сімейних відносин можна віднести таємницю усиновлення, таємницю медичного висновку (наприклад, для осіб, які мають намір вступити у шлюб), права на таємницю особистого життя учасників шлюбно-сімейних правовідносин тощо).

Зміст правовідносин складають суб'єктивні юридичні права та обов'язки їх учасників (суб'єктів). Всі права і обов'язки учасників шлюбно-сімейних відносин можна розділити на особисті немайнові та майнові [4, с. 199].

До особистих немайнових прав та обов’язків можна віднести, наприклад, право на вибір прізвища, право на вибір роду занять, професії, право на вибір місць перебування і проживання, право на спільне вирішення питань життя сім'ї, подружжя зобов'язані сприяти добробуту й зміцненню сім'ї, подружжя повинні дбати про добробут і розвиток своїх дітей тощо [6, c. 587]. 

Майнові права та обов'язки також важливі, але досить часто конфлікти з майнових питань вирішуються подружжям за згодою. До майнових прав законодавство відносить наступні: право на особисту (тобто таку, що належало одному із подружжя до укладання шлюбу або перебуває в особистому користуванні) та спільну власність подружжя (майно, яке подружжя набуло за період перебування у шлюбі) [6, с. 588]. 

Таким чином, досліджуючи поняття «шлюб» та «шлюбні відносини», ми можемо зробити наступні висновки. Шлюб - це моногамний, добровільний та рівноправний союз жінки та чоловіка, що укладений із дотриманням встановленого законом порядку, та такий, що породжує між подружжям взаємні особисті немайнові та майнові права і обов'язки. Шлюбно-сімейні відносини - це особисті немайнові  й пов'язані з ними майнові відносини громадян, що виникають із шлюбу (безпосередньо між чоловіком і дружиною) й належності до сім'ї (відносини між батьками (усиновителями) і дітьми, родичами різної спорідненості, опікунами чи піклувальниками тощо). Вони характеризуються певною структурою, а саме мають суб’єків, об’єкт та зміст правовідносин. 

Список використаної літератури:

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141. 

2. Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 року № 2947-III // Відомості Верховної Ради України. -  2002. -  № 21-22. - Ст. 135.

3. Соціологія: Навчальний посібник. / В. В Вербець, О. А Субот, Т. А. Христюк. - К.: КОНДОР, - 2009. - 550 с.

4. Теорія держави і права: курс лекцій: навчальний посібник / О.П. Віхров, І.О. Віхрова. – Чернігів: Десна Поліграф, 2015. – 304 с.

5. Цивільне право України. Загальна частина: підручник / за ред. О. В.Дзери, Н.С.Кузнецової, Р.А.Майданика. - 3-те вид., перероб. і допов. - К.: Юрінком Інтер, 2010. - 976 с.

6. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. -  №№ 40-44. - Ст. 356

_________________________

Науковий керівник: Саiнчин Олександр Сергiйович, доктор юридичних наук, Херсонський державний унiверситет



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ЩОДО ВИДІВ ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ПОРУШЕННЯ НОРМ ОХОРОНИ ПРАЦІ
29.11.2018 15:22
ПРО ПРАВОВУ ПРОЦЕДУРУ ВИРІШЕННЯ КОЛЕКТИВНИХ ТРУДОВИХ СПОРІВ В УКРАЇНІ
29.11.2018 15:15
ПРО СУЧАСНИЙ ПРАВОВИЙ СТАТУС ТРУДОВОЇ КНИЖКИ В УКРАЇНІ
29.11.2018 15:04
РОБОТОДАВЕЦЬ ТА ЙОГО РОЛЬ У СИСТЕМІ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ
29.11.2018 14:57
УСИНОВЛЕННЯ ЯК СПОСІБ ЗАХИСТУ ПРАВ ДИТИНИ
13.12.2018 12:42
ВРЕГУЛЮВАННЯ ПРОБЛЕМ ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА
13.12.2018 12:37
ЗАБРАННЯ ДИТИНИ У БАТЬКІВ, ЯК ПОРУШЕННЯ КОНВЕНЦІЇ ООН ПРО ПРАВА ДИТИНИ
13.12.2018 12:29




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше