:: LEX :: БЕСІДА ЯК ФОРМА СПІЛКУВАННЯ СУБ’ЄКТА ВНУТРІШНЬОГО РОЗСЛІДУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ З ПОТЕРПІЛИМ ВІД ПРАВОПОРУШЕННЯ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 36)

Термін подання матеріалів

13 жовтня 2021

До початку конференції залишилось днів 18


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

БЕСІДА ЯК ФОРМА СПІЛКУВАННЯ СУБ’ЄКТА ВНУТРІШНЬОГО РОЗСЛІДУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ З ПОТЕРПІЛИМ ВІД ПРАВОПОРУШЕННЯ
 
20.02.2019 11:16
Автор: Гуменюк Ірина Олегівна, здобувач вищої освіти факультету підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників податкової міліції Національного університету державної фіскальної служби України
[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Медичне право. Судові та правоохоронні органи. Адвокатура]

У ході виконання своїх обов’язків суб’єктам недержавної системи безпеки (працівникам охорони, приватним детективам, працівникам служби безпеки підприємства), часто доводиться спілкуватися з потерпілими від правопорушень. Формально таке спілкування може оформлятися поясненням. У випадку, якщо в ході такого спілкування опитуваний потерпілий, з тих чи інших причин (добросовісно чи навмисно) відмовляється від спілкування, дає неправдиві пояснення, перекручує інформацію, приховує окремі факти, виникає потреба використання тактичних прийомів, які розроблені у криміналістичній тактиці щодо проведення допиту осіб, з різним процесуальним положенням.

Одним з таких тактичних прийомів є бесіда. Бесіда у тлумачних словниках описується як «розмова з ким небудь» [1, с. 48]. Така розмова має форму довірливого спілкування, вона може передувати опитуванню потерпілого, або ж стати частиною такого опитування.

Звісно, сама по собі бесіда з потерпілим не вирішує завдань опитування як такого, а лише є засобом для їх вирішення. Зазвичай, суб’єкт внутрішнього розслідування на підприємстві в ході бесіди із потерпілим, чинить на нього певний психологічний тиск, головним чином, емоційний, з метою спрямування опитування у потрібному напрямі.

Зазвичай, бесіда здійснюється з метою встановлення потрібного рівня психологічного контакту із опитуваним потерпілим, у інших випадках, вона може носити певний профілактичний характер, зокрема, якщо потерпілий коливається у дачі правдивих пояснень суб’єкту внутрішнього розслідування на підприємстві. Крім цього, бесіда може переслідувати і певну «розвідувальну» мету, коли суб’єкту розслідування, важливо з’ясувати настрій та наміри опитуваного потерпілого.

З метою встановлення контакту із опитуваним може використовуватися і та бесіда, яку веде з ним суб’єкт розслідування при заповненні анкетної частини пояснення. При цьому, суб’єкт розслідування може виходити за межі письмового пояснення, цікавитися не лише анкетними, але й іншими даними про особу опитуваного, його оточенням, умовами життя і праці, психофізичними якостями. Таким чином, у процесі встановлення контакту, суб’єкт розслідування отримує додаткову інформацію про особу опитуваного [2, с. 106].

Результат бесіди може не фіксуватися письмовим поясненням, однак, якщо опитуваний потерпілий надає інформацію щодо важливих питань розслідуваної події, то суб’єкту внутрішнього розслідування на підприємстві, важливо зафіксувати такі відомості у письмовому поясненні. Адже, навіть якщо згодом опитуваний потерпілий змінить свою позицію, і розпочне з тих чи інших причин «вигадувати» неправдиві повідомлення, йому це буде зробити важче, та й зміненим повідомленням в ході складання акту внутрішнього розслідування на підприємстві буде важче повірити, особливо в тому випадку, коли вони суперечать іншим джерелам інформації про подію, що розслідується.

Як і опитування в цілому, бесіда може здійснюватися у вигляді вільної розповіді, у запитувально-відповідальній чи змішаній формі. Проведення бесіди у формі вільної розповіді, дозволяє сумлінному потерпілому системно, у відповідності з тим, що і як він сприйняв під час події, відтворити в ході переказу, оскільки, зазвичай, все сприйняте є одним взаємопов’язаним цілим, а не окремими, інколи різнорідними деталями мозаїки [3, с. 11].

Вільна розповідь потерпілого під час опитування – це викладення опитуваним відомих йому фактів у тій послідовності, яку йому рекомендує суб’єкт внутрішнього розслідування на підприємстві, або яку він обирає сам. Важливість цього зумовлено такими обставинами:

– суб’єкт розслідування не завжди уявляє собі, якими відомостями і в якому обсязі володіє потерпілий; у випадку вільної розповіді, опитуваний може повідомити суб’єкту розслідування таку інформацію, про характер і наявність якої той і не припускав, і яку, відповідно, він і не прагнув би отримати шляхом постановки запитань опитуваному потерпілому;

– викладення опитуваним потерпілим тих або інших відомостей у зручній для нього послідовності, полегшує їх пригадування, сприяє більш повному відтворенню раніше побаченого та почутого;

– вільна розповідь допомагає суб’єкту внутрішнього розслідування на підприємстві скласти більш повне і правильне уявлення про взаємостосунки опитуваного з іншими особами, що є «фігурантами» такого розслідування, про обрання ними лінії поведінки під час внутрішнього розслідування, про ступінь фактичної поінформованості потерпілого щодо обставин розслідуваної події [2, с. 196-107].

Запитувально-відповідальна форма проведення бесіди, порушує вищезазначену цілісність, та базується на розумінні та оцінці суб’єкта розслідування, які можуть не враховувати характеру поінформованості опитуваного потерпілого. В кінцевому рахунку, все це може призвести до того, що опитуваний потерпілий стане повідомляти те, про що його запитують, а не те, що він сам вважав має відношення до розслідуваної події, в ході якої він потерпів.

При несумлінності опитуваного підозрюваного, особливо у випадках його намірів ухилитися від повідомлення правдивої інформації, вільна розповідь в ході бесіди примушує його «створювати» обстановку і обставини події та свою участь в ній, у відповідності до своїх здібностей та можливостей. І в даному випадку, чим більше такий потерпілий вигадає і «створить», тим простіше його буде в подальшому викрити у неправді.

Крім вищезазначеного, вільна розповідь в ході бесіди, вигідна суб’єкту розслідування і тим, що не розкриває повною мірою зацікавленість суб’єкта внутрішнього розслідування на підприємстві, дозволяє оцінити позицію і наміри іншого учасника бесіди.

Звичайно ж, вільна розповідь не може забезпечити повну і точну інформацію про події, які цікавлять суб’єкта розслідування, тому доповнюється запитаннями, які він ставить [3, с. 11].

Зазвичай, в ході проведення опитування суб’єкт внутрішнього розслідування на підприємстві займає домінуючу позицію у діалозі, управляючи його ходом. При цьому, суб’єкт розслідування веде себе так, що він задає питання, і йому на них потрібно відповідати, а не суб’єкту розслідування задають питання. Однак, під час бесіди повинно бути по іншому. Лише за іншої позиції суб’єкта розслідування, бесіда може нести довірливий характер, в ході якого і набуває певного тактичного значення. При проведенні бесіди суб’єкт розслідування повинен певною мірою «розкритися як людина» і як «професіонал», а іноді – дозовано – як професіонал. Тобто, показати себе особою, якій можна довіритися, здатним зрозуміти тривогу і біль іншого, людиною яка не зловживає щирістю співрозмовника [4, с. 52].

Отже, суб’єкт внутрішнього розслідування на підприємстві повинен повною мірою володіти такою формою спілкування з опитуваним потерпілим як бесіда. При цьому, він повинен враховувати, що бесіда це розмова з потерпілим у формі довірливого спілкування, яка може передувати опитуванню потерпілого, або ж стати частиною такого опитування. Бесіду як тактичний прийом, за потреби, можна поєднувати і з іншими тактичними прийомами опитування потерпілого.

Література

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. Київ : Ірпінь : ВТФ «Перун», 2002. 1440 с.

2. Лившиц Е. М., Белкин Р. С. Тактика следственных действий. Москва : Новый Юристъ, 1997. 176 с.

3. Бахін В. П., Весельський В. К. Татика допиту : навчальний посібник. Київ : НВТ «Правник», 1997. 64 с.

4. Питерцев С. К., Степанов А. А. Тактика допроса на предварительном следствии и в суде. Санкт-Петербург : Питер, 2001. 160 с.

____________________________

Науковий керівник: Старушкевич Анатолій Володимирович, кандидат юридичних наук, доцент, професор кафедри фінансових розслідувань факультету підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників податкової міліції Національного університету державної фіскальної служби України



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
БЕЗОПЛАТНА ПРАВОВА ДОПОМОГА В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ ЮСТИЦІЇ
28.02.2019 14:00
ДІЯЛЬНІСТЬ МІЖНАРОДНОГО ТОВАРИСТВА КРИМІНОЛОГІЇ
28.02.2019 13:49
ПОНЯТТЯ ТА ЗМІСТ МІСЬКОЇ ІНКАСАЦІЇ
21.02.2019 10:08
КРИМІНАЛІЗАЦІЯ СУСПІЛЬСТВА У СУЧАСНОМУ ІНФОРМАЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ
20.02.2019 11:11
ОГЛЯД ПІДРОБЛЕНИХ ДОКУМЕНТІВ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ЗВІТНОСТІ В ХОДІ ВНУТРІШНЬОГО РОЗСЛІДУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ
18.02.2019 10:01
ОКРЕМІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАХОДІВ БЕЗПЕКИ ЗА КРИМІНАЛЬНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ РЕСПУБЛІКИ РУМУНІЯ
06.03.2019 16:46
ПОНЯТТЯ І ЗАВДАННЯ ПРЕДСТАВНИЦТВА ПРОКУРАТУРОЮ ІНТЕРЕСІВ ГРОМАДЯНИНА АБО ДЕРЖАВИ У СУДІ
06.03.2019 11:59
ПОТЕРПІЛИЙ ВІД ПОГРОЗИ ЗА КРИМІНАЛЬНИМ ПРАВОМ УКРАЇНИ
06.03.2019 11:53
СЛІДОВА КАРТИНА, ЯК ДЖЕРЕЛО КРИМІНАЛІСТИЧНО ЗНАЧУЩОЇ ІНФОРМАЦІ ЩОДО ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ
05.03.2019 13:25
СУБ’ЄКТ ЗЛОЧИНУ ЕКСПЛУАТАЦІЯ ДІТЕЙ СТ. 150 КК УКРАЇНИ
05.03.2019 12:52




© 2006-2021 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше