В статті висвітлюються актуальні питання встановлення походження єдиного джерела походження саморобної вогнепальної зброї, облік саморобної зброї.
Ключові слова: саморобна зброя, єдине джерело походження саморобної вогнепальної зброї.
Саморобна вогнепальна зброя – зброя, виготовлена та зібрана саморобним способом з деталей і частин цілком саморобного виготовлення чи з використанням окремих деталей і частин зброї та (або) виробів іншого призначення промислового чи кустарного виробництва.
Аналіз експертної практики показує, що в даний час актуальними є питання, пов'язані з встановленням способу виготовлення, а також єдиного джерела походження саморобної вогнепальної зброї – встановлення факту виготовлення двох або більше одиниць зброї за допомогою одного і того ж обладнання, тобто єдність джерела походження, хоча саме джерело походження невідоме.
Мова йде про «однорідність» предметів (зброї), яка визначається через ідентифікацію обладнання, яке застосовувалося при виготовленні.
Відповідно перед експертом можуть бути поставлені такі основні питання:
1. Чи виготовлені предмети (зброя) на певному виробничому обладнанні або з використанням конкретних його деталей (наприклад, прес-форми)?
2. Чи виготовлені предмети (зброя), виявлені на місці події та предмети (зброя), вилучені у громадянина П., на одному і тому ж обладнанні або з використанням подібних деталей?
Вирішення даних експертних завдань, передбачає виявлення та вивчення ознак, що дозволяють встановити вид обробки матеріалу, вид або тип металообробного обладнання, а в окремих випадках, дозволяють проводити його ідентифікацію по слідах на частинах зброї.
Результати проведеного дослідження свідчать про те, що ознаки механічної обробки поверхонь, наявні на деталях вогнепальної зброї утворені в процесі їх виробництва з використанням металообробних механізмів дозволяють диференціювати вид застосованого металорізального обладнання. Дані обставини розширюють можливості судово-балістичної експертизи в рамках встановлення способу виготовлення вогнепальної зброї, а також єдиного джерела походження зброї.
В даному випадку йдеться про ідентифікацію джерела походження за ідентифікаційними ознаками однорідних предметів.
Під джерелами походження, які за формальними ознаками можуть стосуватися саморобної зброї, слід розуміти:
1) виробник, місце переробки (саморобна зброя теж є виробами, для виготовлення яких використовуються певні інструменти, обладнання, матеріали).
2) визначена кількість однорідних предметів, які за наявністю у них випадкових для даних обставин справи ознак відрізняються від інших, – подібних предметів того самого роду, але таких, що мають інше походження;
При дослідженні об’єктів (зброї) співставлення може проводитися як за зовнішніми ознаками (слідами промислового обладнання), так і за ознаками, які відображають властивості об’єктів або їх складових (фізико-хімічне дослідження матеріалу, з якого вони виготовлені).
Саме тому, під час дослідження саморобної вогнепальної зброї доцільним було б проведення поряд із балістичним – фізико-хімічного дослідження.
Крім фізико-хімічних методів дослідження єдиного джерела походження саморобної зброї визначну роль у дослідженні відіграють і криміналістичні методи, а саме – трасологічні. Йдеться про встановлення факту виготовлення двох або більше виробів за допомогою одного й того ж обладнання, що визначається через ідентифікацію динамічних або статичних слідів на деталях і механізмах, які залишені використаним для їх виготовлення обладнанням.
Виходячи з вищевикладеного, встановлення збігу за окремими ознаками наявних на досліджуваних об’єктах слідів-відображень деталей механізмів та інструментів, які застосовувалися при їх виготовленні є умовою ідентифікації джерела походження.
Як показує аналіз експертної практики, специфіка саморобної вогнепальної зброї полягає у тому, що іноді, на підставі співставлення зовнішньої будови досліджуваних обєктів можна стверджувати, що до виготовлення кількох екземплярів такої зброї причетні одна особа або група осіб. В даному випадку слід брати до уваги лише встановлення єдиної групової належності, а не єдине джерело походження саморобної вогнепальної зброї.
Встановлення єдиної групової приналежності саморобної вогнепальної зброї за сукупністю конструктивних ознак має більше ідентифікаційне значення в порівнянні з іншими об'єктами трасологічної ідентифікації, оскільки саморобна зброя віднесена до значно вузької групи. Це пов’язано з невеликою чисельністю саморобної вогнепальної зброї порівняно зі зброєю серійного виробництва. Саморобна зброя – це матеріальна реалізація суб’єктивного образу в свідомості особи, яка її виготовила; уявленнями цієї особи про зброю, її вподобаннями, технічним знаннями, навичками та доступними засобами та матеріалом для її виготовлення.
Відсутність можливості провести порівняльне дослідження слідів-відображень деталей механізмів, які застосовувалися при виготовленні саморобної зброї, не виключає можливості встановлення спільної (єдиної) групової належності саморобної зброї. Встановлення такої групової належності суттєво позитивно впливає на розкриття та розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних з незаконним обігом такої зброї, а встановлення спільної (єдиної) групової належності саморобної зброї може сприяти встановленню єдиного джерела походження.
Також слід зазначити, що з метою встановлення єдиного джерела походження зброї, а також його окремих механізмів, частин і деталей, з метою здійснення оперативно-розшукової діяльності і розслідування злочинів, пов'язаних з незаконним її обігом та використанням на обласному і державному рівнях Експертної служби МВС України ведеться облік саморобної вогнепальної зброї .
Основною метою обліку саморобної вогнепальної зброї є збір, зосередження і систематизація відомостей про саморобному зброю за ідентифікаційними ознаками або самих об'єктів.
Основною формою експертно-криміналістичних обліків саморобної вогнепальної зброї є: картотека і колекція вогнепальної зброї (зразків саморобної ручної вогнепальної зброї, повністю виготовленої саморобним способом; переробленої саморобним способом з вогнепальної зброї промислового виробництва, газової, сигнальної, пневматичної зброї та конструктивно схожих зі зброєю виробів, а також побутових приладів та інструментів промислового виробництва; зібраної з частин і деталей зброї, які не пройшли повний цикл технологічної заводської обробки).
Проведеним аналізом саморобної вогнепальної зброї, вилученої на території Рівненської області у період з 2011 по 2018 роки слід відзначити, що у більшій мірі вилучалися саморобні шомпольні пристрої, виготовлення яких практично доступне будь-якій особі, яка має елементарні навики в обробці металу та найпростіші інструменти. Крім цього, дана зброя не потребує патронів, придбання яких викликає певні труднощі.
Також переважали саморобні пістолети під патрон кільцевого запалювання калібру 5,6мм (.22) з рухомим стволом, куркового типу, іноді замасковані однозарядні пістолети (авторучки). Але проведеним фахівцями аналізом встановити єдине джерело походження даних виробів не вдалося, а значить до їх конструювання і виготовлення могли бути причетні особи з інших областей України.
Дане узагальнення має важливе значення у розкритті і розслідуванні злочинів, так як дозволяє об’єднати в одне провадження кримінальні справи та сприяє встановленню злочинних груп по виготовленню та збуту саморобної вогнепальної зброї.
Література:
1. Аверьянова Т.В., Белкин Р.С., Корухов Ю.Г., Россинская Е.Р. Криминалистика: Учебник для вузов / Под ред.. заслуженого деятеля науки РФ, проф.. Р.С. Белкина. – 2-е изд., перераб. И доп. – М.: Норма, 2005. – 992 с.
2. Белкин Р.С. Криминалистическая энциклопедия. – М. : Изд-во БЕК, 1997. – 342 с.
3. Устинов О. О., Криминалистическое исследование самодільного огнестрільного оружия. – М. 1964
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
