:: LEX :: КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОВОКАЦІЇ ПІДКУПУ СЛУЖБОВОЇ ОСОБИ ПІДПРИЄМСТВА ДЕРЖАВНОЇ ФОРМИ ВЛАСНОСТІ
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 60)

Термін подання матеріалів

16 квітня 2024

До початку конференції залишилось днів 20


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОВОКАЦІЇ ПІДКУПУ СЛУЖБОВОЇ ОСОБИ ПІДПРИЄМСТВА ДЕРЖАВНОЇ ФОРМИ ВЛАСНОСТІ
 
05.07.2019 13:50
Автор: Подсухіна Світлана Сергіївна, здобувач вищої освіти факультету підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників податкової міліції Університету державної фіскальної служби України
[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Медичне право. Судові та правоохоронні органи. Адвокатура]

Кримінально-правова характеристика визнана однією із фундаментальних категорій кримінального права. Вона є описом, визначенням істотних, характерних особливостей та ознак злочину; системою відомостей про істотні, характерні особливості й ознаки такого правопорушення.

Кримінально-правова характеристика злочину охоплює, насамперед, його ознаки. Відповідно до ч. 1 ст. 11 КК України, злочином визнається передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину. Аналізуючи це визначення, можна виділити серед ознак злочину такі: передбаченість КК України; суспільна небезпечність; винність; діяння; учинення діяння суб’єктом злочину, караність та ін. Усі ознаки злочину, за винятком суспільної небезпеки, конкретизовані у юридичній конструкції – склад злочину, який утворюють чотири елементи: об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт та суб’єктивна сторона. Ці елементи мають обов’язкові та факультативні ознаки – суспільні відносини, предмет злочину, потерпілого від злочину, діяння, наслідок, причинно-наслідковий зв’язок. Місце, час, спосіб, знаряддя і засоби вчинення злочину, ознаки загального та спеціального суб’єкта, вину, мотив, мету та емоційний стан. Таким чином, склад злочину також є одним із елементів його кримінально-правової характеристики.

Отже, кримінально-правова характеристика злочину, повинна включати елементи, необхідні для правильної кваліфікації злочину, зокрема: склад злочину; кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки злочину; характер (вид та розмір) покарання за злочин; спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності або обставини, що виключають злочинність діяння [1, с. 157-158].

Стаття 370 КК України (Провокація підкупу) передбачає кримінальну відповідальність за провокацію підкупу, тобто свідоме створення службовою особою обставин і умов, що зумовлюють пропонування, обіцянку чи надання неправомірної вигоди або прийняття пропозиції, обіцянки чи одержання такої вигоди, щоб потім викрити того, хто пропонував, обіцяв, надав неправомірну вигоду або прийняв пропозицію, обіцянку чи одержав таку вигоду.

Частина друга цієї статті посилює кримінальну відповідальність за те саме діяння, вчинене службовою особою правоохоронних органів.

Провокація підкупу є спеціальним видом підбурювання до вчинення злочинів, що передбачені ст. ст. 368, 368-3, 369 КК України.

Безпосереднім об’єктом злочину є суспільні відносини, що забезпечують нормальну, тобто таку, зміст, характер, межі і порядок здійснення якої визначені законодавством, діяльність державного апарату, апарату управляння органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, інших юридичних осіб як публічного, так і приватного права, а також відносини, що забезпечують нормальну професійну діяльність осіб, які при її здійсненні наділяються правомочностями з надання публічних послуг [3, с. 67].

Об’єктивна сторона провокації підкупу (ч. 1 ст. 370 КК України) полягає у діях службової особи з підбурення на пропонування, обіцянку чи надання неправомірної вигоди або прийняття пропозиції, обіцянки чи одержання такої вигоди.

Виділяють дві групи альтернативних дій, що характерні для вчинення такого злочину: 1) дії службової особи з підбурення особи на пропонування, обіцянку чи надання неправомірної вигоди; 2) дії службової особи з підбурення особи на прийняття пропозиції, обіцянки чи одержання такої вигоди [2, с. 892].

Кваліфікуючи цей злочин слід враховувати, що для цього не мають значення конкретні способи провокації підкупу, наприклад, це можуть бути поради, умовляння, натяки, рекомендації одержати від будь-кого неправомірну вигоду чи дати її кому-небудь, погрози. Дії, що притаманні об’єктивній стороні цього злочину, можуть учинятися провокатором особисто, чи через інших службових осіб.

Той факт, що пропонування, обіцянка чи надання неправомірної вигоди або прийняття пропозиції, обіцянка чи одержання такої вигоди відбулися у зв’язку із провокацією підкупу, не виключає відповідальності того, хто вчинив дії, характерні для злочинів, передбачених ст. ст. 368, 368-3, 369 КК України. Якщо службова особа з провокаційною метою організувала пропонування, обіцянку чи надання неправомірної вигоди або прийняття пропозиції, обіцянки чи одержання такої вигоди, підбуривши до цього того, хто вчинив зазначені дії, або сприяла йому в цьому, її дії слід визнавати співучастю у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 368, 368-3, 369 КК України.

Від провокації підкупу рекомендують відрізняти правомірні дії, що вживаються для викриття тих, хто пропонує обіцяє чи надає неправомірну вигоду або приймає пропозицію, обіцянку чи одержує таку вигоду. Суть провокації полягає у тому, що провокатор сам викликає в інших осіб намір вчинити злочин з метою їх викриття. Тому не є провокацією у розумінні ст. 370 КК України передача особою, у якої вимагають неправомірну вигоду, відповідній службовій особі такої вигоди з відома правоохоронних органів [2, с. 893].

Злочин передбачений ст. 370 КК України є з формальним складом і уважається закінченим з моменту учинення зазначених у ч. 1 ст. 370 КК України альтернативних дій.

Суб’єктом даного злочину є службова особа як публічного, так і приватного права (тобто, спеціальний).

Із суб’єктивної сторони злочин передбачений ст. 370 КК України характеризується такими обов’язковими ознаками: а) вина у формі прямого умислу; б) мета. Службова особа, що здійснює провокацію, усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, тобто усвідомлює, що використовуючи службове становище або службові повноваження, здійснює підбурювання особи до пропонування, обіцянки чи надання неправомірної вигоди або прийняття пропозиції, обіцянки чи одержання такої вигоди. Передбачає, що у результаті підбурювання потерпілого у нього може виникнути рішучість (намір, бажання) запропонувати, обіцяти, чи надати неправомірну вигоду або прийняти пропозицію, обіцянку чи одержати таку вигоду. Винний також бажає, щоб у підбурюваного виникло бажання запропонувати, обіцяти чи надати неправомірну вигоду або прийняти пропозицію, обіцянку чи одержати таку вигоду [2, с. 892].

Винна особа усвідомлює характер своїх дій щодо іншої особи, яку провокує на вчинення злочинів, передбачених ст. ст. 368, 368-3, 369 КК України, та бажає вчинити такі дії. Спеціальна мета даного злочину – викрити того, хто пропонував, обіцяв, надав неправомірну вигоду або прийняв пропозицію, обіцянку чи одержав таку вигоду.

Мотиви злочину можуть бути різними і на кваліфікацію вчиненого не впливають [2, с. 893].

Кваліфікуючою ознакою злочину (ч. 2 ст. 370 КК України) є вчинення провокації підкупу службовою особою правоохоронних органів.

Отже, головною метою кримінально-правової характеристики злочину передбаченого ст. 370 КК України є забезпечення правильної кваліфікації суспільно небезпечного діяння. Водночас така характеристика є необхідною для повного та всебічного вивчення провокації підкупу, удосконалення підстав кримінальної відповідальності за його вчинення, а також правильного тлумачення ознак складу злочину, призначення покарання.

Література:

1. Вознюк А. А. Поняття та елементи кримінально-правової характеристики злочинів. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. 2013. № 1. С. 154-160.

2. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / за заг. ред. О. М. Джужі, А. В. Савченка, В. В. Чернєя. Бюлетень законодавства і юридичної практик України. 2015. № 7-10. Київ: Юрінком Інтер. 1066 с.

3. Ус О. В. Провокація підкупу: аналіз складу злочину питання кваліфікації. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. 2015. № 16. Т. 2. С. 66-70.

___________________________

Науковий керівник: Старушкевич Анатолій Володимирович, кандидат юридичних наук, доцент, професор кафедри фінансових розслідувань факультету підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників податкової міліції Національного університету державної фіскальної служби України



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ФОРМА, ЗМІСТ ТА МЕТА КРИМІНАЛІСТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ З ВИЯВЛЕННЯ, РОЗКРИТТЯ, РОЗСЛІДУВАННЯ ТА ПОПЕРЕДЖЕННЯ ЗЛОЧИНІВ
16.07.2019 19:16
РОЛЬ СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
08.07.2019 13:57




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше