:: LEX :: ОСОБИСТІСТЬ І ЗОВНІШНІЙ ВИГЛЯД ОРАТОРА
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 34)

Термін подання матеріалів

14 липня 2021

До початку конференції залишилось днів 26


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ОСОБИСТІСТЬ І ЗОВНІШНІЙ ВИГЛЯД ОРАТОРА
 
12.11.2019 20:00
Автор: Комарніцька Анастасія Степанівна, студентка II курсу юридичного факультету Тернопільського національного економічного університету
[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Медичне право. Судові та правоохоронні органи. Адвокатура]

Іноді люди не замислюються над тим, що далеко не кожен, хто вміє гарно розмовляти у вузькому колі, може бути блискучим оратором. Такій людині повинні бути притаманні приємна зовнішність та особливі риси характеру. Для оратора важливий успіх, який багато в чому обумовлений неповторністю його особистості. Інформацію про людину також можна отримати, оцінивши її зовнішній вигляд. Вираз обличчя, хода, постава, жести, міміка, одяг - створюють певне враження ще до того, як оратор сказав перше слово. Саме в ці хвилини формується симпатія, або, навпаки, антипатія до промовця. Як показує практика, в оратора ніколи не буде іншої можливості справити перше враження, саме тому, дуже важливо в перші хвилини привернути увагу аудиторії та утримувати її протягом виголошення усієї промови.

Метою наукового дослідження з’ясування значення особистості та зовнішнього вигляду оратора під час публічного виступу.

Дане питання було предметом вивчення таких вчених, як Е. Аронсон, Е. Пратканіс, Д. Майерс, Р. Вердербер, К. Вердербер, В. Квінн, Л. Почебут.

Особистість оратора та його стиль спілкування з аудиторією – головні фактори ефективності виступу. У давнину Аристотель писав: «Особисті якості оратора можна назвати чи не найефективнішим засобом переконання, яким він володіє». Таким чином, можна виділити три основоположні компоненти ораторського мистецтва: 1) інформування, 2) комунікація, 3) сила особистості (здатність створювати враження і впливати на свідомість людей).

На думку Д. Майерса, оратору необхідно продемонструвати аудиторії свою надійність не тільки як інформатора, але й просто як людину. З даною метою варто висловлюватися впевнено та періодично встановлювати зоровий контакт із слухачами [1]. Умілий промовець вміє дивитися так, що вся аудиторія відчуває його погляд «саме на собі». Мистецтво дивитися на кожного окремо й водночас на всіх приходить з плином часу і набуттям досвіду. Потрібно вчитися повільно переводити погляд з одних облич на інші та повертатися до тих, хто особливо зацікавлений виступом [2]. Також не потрібно забувати про те, що слухачі очікують від оратора більше, ніж повсякденної «розмови на рівних». Але влада полягає не в тому, щоб показати свою величність, а, навпаки, на обличчі повинні читатися доброзичливість і щирість з перших секунд спілкування з аудиторією [2]. У жодному разі, стоячи перед аудиторією, не можна класти перед собою текст і монотонно читати його, заклякнувши в певній позі. Такий оратор справляє враження людини-магнітофона [2].

Слід наголосити, що поза, жести, міміка - формують індивідуальний стиль оратора. Ці елементи впливають на зоровий канал сприйняття, акцентують увагу на змісті інформації, сприяють підвищенню емоційності і, як наслідок, сприяють кращому засвоєнню викладеного матеріалу. Жести й міміка повинні народжуватись самостійно і виходити зі змісту промови. Вони нерозривно пов'язані з плином думок і почуттями оратора. Жест, що не співпадає з ритмом мовлення, настроєм оратора та аудиторії, може нівелювати враження від гарного виступу. Міміка оратора здатна передати повну палітру почуттів: радість і сум, сумнів та іронію. Звичайно, вираз обличчя теж повинен відповідати характеру промови.

Вважаю за потрібне виокремити ще декілька важливих моментів щодо використання жестів, міміки та положення в просторі оратора, які допоможуть розташувати аудиторію перед виголошенням промови.

Звичайно, зайшовши в аудиторію, перше, що необхідно постаратися донести, - тепле ставлення. Доброзичливість виражається в легкій посмішці, відкритому погляді. Слід намагатися охопити очима весь зал, переводити погляд від одного слухача до іншого для того, щоб донести свою промову до свідомості кожного, хто присутній в залі.

За жодних обставин не слід схрещувати руки та ноги. Рухи повинні бути впевненими та плавними, а щоб уникнути неприємних моментів, оратору необхідно продумати заздалегідь не тільки сам текст, але й позу, жести та, навіть міміку. Водночас, жести повинні бути більш виражені та яскравіші, ніж у повсякденному житті.

Ваша локація в аудиторії повинна бути вдалою. Обирайте положення якнайближче до центру аудиторії. Пам'ятайте, ваше завдання - розташуватися так, щоб показати себе в найвигіднішому світлі, а також забезпечити комфортне сприйняття для всіх глядачів. Для того, щоб утримати увагу аудиторії, а також створити відчуття невимушеного спілкування, необхідно доречно жестикулювати і переміщуватися від однієї частини аудиторії до іншої. За допомогою влучних жестів ви зможете підкреслити сенс сказаного, звернути увагу на головне. Крок вперед у потрібний момент підкреслює значення певного місця промови. Відступаючи назад, оратор ніби дає аудиторії можливість «відпочити» і потім переходить до важливішого положення промови.

Милозвучна вимова, красива та чітка дикція - ключ до успіху. Варто вчитися чітко й правильно вимовляти кожну букву; кожне слово аудиторія має чути, не можна змішувати кілька слів у незрозумілу звукову масу.

Доцільно наголосити, що правильне сприйняття слухачами промови також залежить від її темпу. Якщо промова виголошується занадто швидко, аудиторія не встигає сприймати почуте. Не краще, якщо оратор говорить дуже повільно, адже аудиторія випереджає його у сприйнятті інформації, а тому незабаром втрачає інтерес до неї. Оптимальним для сприйняття вважається темп від 120 до 150 слів за хвилину.

Майстри ораторського мистецтва радять вміло користуйтеся інтонаціями. Монотонне проголошення промови втомлює слухачів. Учені стверджують, що слухачі не засвоюють близько 40 % промови, якщо її інтонація є однотонною чи не відповідає змісту, сааме тому оратор зобов’язаний вміти філігранно маніпулювати власною інтонацією, миттєво змінюючи її відповідно до ситуації [2].

Необхідно підкреслювати власні моральні та етичні якості, зацікавленість у предметі розмови. У ході виступу необхідно проявити себе людиною чесною, щирою, справедливою, відвертою. Довіра встановлюється лише в тому випадку, якщо слухачі впевнені, що оратор не намагається маніпулювати ними. А тому важливо поводити себе невимушено. Посмішка і доброзичливий тон голосу допоможуть створити теплу атмосферу, у якій слухачі почуваються комфортно, з цікавістю сприймають висловлені ідеї.

Важливо створити позитивну думку про себе, як про оратора. Саме зовнішній вигляд відповідає за такий важливий фактор, як перше враження. Вважається, що воно виникає протягом перших 5-20-ти секунд знайомства і перших 5-ти секунд розмови. За такий короткий проміжок часу важко сказати щось вагоме, тому одягайтеся так, щоб ваш зовнішній вигляд склав позитивне перше враження про вас. Сформований образ визначає ставлення слухачів до оратора надалі. 

Вважаю доречною думку О. Казанцевої, яка стверджує, що оратору важливо схилити аудиторію на свою сторону ще до початку виголошення промови. Справді, одяг допомагає виробити власний стиль, створити певний образ. Головна вимога до одягу - акуратність. Одяг повинен відповідати місцю, часу і характеру подій [3].

Постаючи перед аудиторією, оратор має бути впевнений, що його зовнішній вигляд відповідає вимогам слухачів й атмосфері. Зачіска, нігті, одяг, взуття, аксесуари – все повинно бути ідеальним. Жінка, безумовно, «повинна знати, якої довжини у неї рукав, наскільки відкритий виріз горловини, як сидять на ній брюки чи спідниця, де знаходяться нагрудні кишені» [4].

Справжній смак виявляється в тому, щоб вправно використовувати прикраси. Варто позбутись усього блискучого та такого, що дзвенить і відволікає увагу слухачів від оратора. Одяг також впливає безпосередньо на оратора, даруючи йому впевненість або ж, навпаки, нерішучість, викликану сумнівом у його привабливості як «блискучого» промовця. Під час виступу важливо відчувати комфорт і впевненість у своїй неперевершеності.

Вважаю, що і чоловікам, і жінкам бажано виступати в діловому костюмі; костюм чи плаття не повинні занадто облягати фігуру. Одяг оратора повинен відповідати його віку. Збільшує довіру до оратора традиційний одяг темно-синього, коричневого, темно-сірого, оливкового кольору, а також колір червоного вина. Фахівці радять не одягати речі білого, світло-сірого та блакитного кольорів, оскільки вони відволікають увагу [5; 6].

Отже, незважаючи на всю вагомість зовнішнього вигляду доповідача, вміння вдало використовувати жести та міміку, як елементи, що акцентують увагу аудиторії на змісті інформації, підвищують її емоційність та сприяють кращому засвоєнню, не можна забувати, що першочергова роль, все-таки, належить розумовим здібностям оратора, вмінню грамотно висловлюватися і триматися перед публікою. Для бездоганного виступу всі елементи мають бути продумані до найменших дрібниць, оскільки відсутність, здавалось би, найменш важливого з них може призвести до руйнування цілісного образу та невдалого виголошення промови перед аудиторією.

Література:

1. Майерс Д. Доданки переконання. Соціальна психологія: хрестоматія. СПб.: Прайм-Еврознак. Москва: Олма-Пресс. 2003.

2. Зовнішній вигляд і поведінка оратора. Студопедия. URL: https://studopedia.su/5_18316_zovnIshnIy-viglyad-I-povedInka-oratora.html (дата звернення 08.11.2019 р.).

3. Ружичка И. Некоторые проблемы социальной психологии (психология и работа с людьми). Москва: Прогресс. 1981.215 с.

4. Вандишев В. М. Риторика: екскурс в історію вчень і понять: навч. посіб. Київ: Кондор. 2003. 264 с.

5. Браун Л. Имидж - путь к успеху. СПб.: Питер. 2000. 192 с.

6. Ухач В. З. Судова риторика (опорні конспекти лекцій). Навчальний посібник. Тернопіль: Вектор, 2011. 112 с.



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
УМОВНО ЗАСУДЖЕНІ ТА УМОВНО ЗВІЛЬНЕНІ З ОБОВ’ЯЗКОВИМ ЗАЛУЧЕННЯМ ДО ПРАЦІ – СУБ’ЄКТНА ОСНОВА ІДЕНТИФІКАЦІЇ СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИН У ГАЛУЗІ ВИКОНАННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПОКАРАННЯ В УКРАЇНІ У 1970–1980-Х РР. (ІСТОРИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ТА СУТНІСТЬ)
13.11.2019 09:19
СТАНОВЛЕННЯ СУЧАСНОГО КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ: ІСТОРИКО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ
12.11.2019 19:58
«ОСОБЛИВОСТІ ЕКСГУМАЦІЇ ТРУПА ЯК СЛІДЧОЇ ДІЇ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ»
04.11.2019 14:42




© 2006-2021 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше