:: LEX :: МІЖНАРОДНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ГЕНЕТИЧНО МОДИФІКОВАНИХ ОРГАНІЗМІВ В УКРАЇНІ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 37)

Термін подання матеріалів

12 листопада 2021

До початку конференції залишилось днів 27


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

МІЖНАРОДНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ГЕНЕТИЧНО МОДИФІКОВАНИХ ОРГАНІЗМІВ В УКРАЇНІ
 
10.12.2020 11:38
Автор: Черевик Ольга Володимирівна, студентка 2-го курсу магістратури юридичного факультету Національного університету «Чернігівська політехніка»
[Секція 5. Господарське право. Господарське процесуальне право. Екологічне право. Земельне право. Аграрне право. Фінансове право. Банківське право]

Технології розвиваються, і генетично модифіковані організми (далі – ГМО) поступово долучаються до обороту, стаючи предметом суспільних відносин, у силу чого постає питання про необхідність нормативно-правового врегулювання порядку їх створення і застосування.

Актуальність дослідження зумовлена тим, що зростання конкуренції на світовому ринку, викликає необхідність вирішення проблеми дефіциту харчових ресурсів, зниження собівартості продуктів харчування, виготовлення харчових продуктів з іншими корисними властивостями і задля цього було запроваджено створення генетично модифікованих організмів. 

Крім того, використання ГМО для виробництва харчових продуктів є економічно вигідним для підприємств. Виникнення товарів з використанням генетично модифікованих організмів на споживчих ринках обумовлює виникнення та розвиток нових суспільних відносин, що потребують відповідного нормативно-правового регулювання. За таких обставин в Україні виникає потреба розроблення комплексу норм щодо правового регулювання використання та забезпечення безпеки генетично модифікованих організмів.

На рівні законодавства ЄС закріплено поняття ГМО. Так, його загальна дефініція наведена у статті 2 Директиви Ради 2001/18/ЄС від 12 березня 2001 р. про навмисний випуск у навколишнє середовище ГМО: генетично модифікований організм – це організм (за винятком людини), у якому генетичний матеріал змінено у спосіб, неможливий у природних умовах у процесі парування й (або) природної рекомбінації [1].

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» генетично модифікований організм (живий змінений організм) – будь-який організм, у якому генетичний матеріал був змінений за допомогою штучних прийомів переносу генів, які не відбуваються у природних умовах, а саме: рекомбінантними методами, методами, які передбачають безпосереднє введення в організм спадкового матеріалу, злиття клітин або методами гібридизації [2].

Прийняття даного Закону поклало початок реалізації державної політики в галузі генетично-інженерної діяльності та поводження з ГМО через закріплення в ньому принципів такої політики.

До міжнародних правових актів, які ратифіковані Україною в галузі використання ГМО слід віднести Директиву ЄС 2001/18/ЄС від 16 грудня 2002 р. про навмисний викид в навколишнє середовище генетично модифікованих організмів [1]. Директива чітко зазначає, що люди не вважаються організмами, і перелічує технології, які можна використовувати для отримання генетично модифікованих організмів.

На міжнародному рівні поводження з ГМО регулює один з основних міжнародних документів у цій галузі – Картахенський протокол про біобезпеку від 29 січня 2000 р. до Конвенції ООН про біологічне різноманіття, який набрав чинності 11 вересня 2003 р., і стороною якого є Україна. Цей Протокол встановлює потенційні ризики та пріоритетність принципу перестороги щодо ГМО, визначає сферу відповідальності за порушення норм поводження з ГМО [3]. Особливу увагу у ньому приділено транскордонному переміщенню таких об’єктів. Аналізуючи Картахенський протокол, можна зробити висновок, що міжнародне законодавство обмежує розповсюдження ГМО та передбачає необхідність інформування споживача про наявність ГМО у тій чи іншій продукції.

В Україні розроблено нормативну базу, яка регламентує контроль над поширенням ГМО. Вона включає оцінювання безпеки розроблених ГМО, їх реєстрацію та пост-реєстраційний моніторинг харчової продукції, виготовленої за їх участі. 

Законодавча практика ЄС щодо поводження з ГМО є основним фактором у процесі розробки універсальних міжнародно-правових стандартів у цій галузі та є еталоном для розвитку національного законодавства. Закони України, незважаючи на їх значення в механізмі правового регулювання, встановлюють лише загальні принципи поводження з ГМО, конкретизація яких відбувається на підзаконному рівні.

Таким чином, процес становлення законодавства в сфері ГМО продовжується, адже асоціація з Європейським Союзом передбачає запровадження моделей правового регулювання застосування ГМО в Україні відповідно до європейських. Так як експорт харчових продуктів та іншої продукції яку виготовляють в Україні, можливий при наявності якості, а якість продукції можлива завдяки дотримання ратифікованих Україною міжнародних норм щодо використання ГМО.

Література:

1. Директива 2001/18/ЄС Європейського парламенту і Ради Європи про навмисний випуск у навколишнє середовище ГМО від 12 березня 2001 р. URL: http://www.biocert.ru/content/files/2001-18-EC.pdf.

2. Про державну систему біобезпеки при створенні, транспортуванні, випробуванні та використанні генетично модифікованих організмів: Закон України від 31.05.2007 № 1103-V. Відомості Верховної Ради України. 2007. № 35. Ст. 484.

3. Картахенський протокол про біобезпеку до Конвенції про біологічне різноманіття. URL: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_935.



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОХОРОНИ ЗЕМЕЛЬ
27.11.2020 15:38
ІСТОРИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ВИТОКІВ ПРОБЛЕМИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ
11.12.2020 18:22




© 2006-2021 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше