Динамічний розвиток суспільних відносин супроводжується виникненням питань, які потребують адекватного та оперативного регулювання. Одним із актуальних питань, які потребують постійної уваги як з боку законодавця, так і зі сторони суспільства є здійснення сімейних прав та виконання сімейних обов’язків. Особливо це стосується правовідносин між батьками та дітьми, оскільки сьогодні невпинно збільшується тенденція до порушення батьками прав дітей, невиконання батьківських обов’язків, ухилення повнолітніх дітей від утримання непрацездатних батьків тощо.
Здійсненням сімейних прав є реалізація учасниками сімейних правовідносин спектру можливостей, що належать до змісту конкретних суб’єктивних сімейних прав. Слід звернути увагу на домінування у сімейному законодавстві норм, які мають регулятивний характер, що відображається у особистих немайнових та майнових правах подружжя, правовідносинах батьків і дітей, наданні утримання, визначенні походження дитини та ін. Як зазначає С.В. Клименко, у такий спосіб встановлюються пріоритети або черговість для осіб, що мають значення для забезпечення захисту інтересів та прав відповідних учасників сімейних правовідносин [1, с. 49].
Сімейні права та обов’язки мають певні особливості. В окремих випадках сімейні права можуть бути одночасно й обов’язками. Наприклад, право батьків на особисте виховання дитини (ст. 151 СК України) є одночасно їх обов’язком виховувати дитину з врахуванням інтересів дитини, поважати права дитини та її людську гідність (ст. 155 СК України). Реалізація суб’єктами сімейних правовідносин деяких правомочностей випливає з їх обов’язків. Так, виконуючи обов’язок щодо виховання та розвитку дитини (ст. 150 СК України), батьки, відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 151 СК України, можуть залучати інших осіб для виховання дитини, а також обирати методи виховання, звісно, якщо ці методи не суперечать законодавчим актам або ж моральним приписам суспільства.
Незважаючи на те, що сімейні права та обов’язки тісно пов’язані з особою і не можуть бути передані іншій особі (ст. ст. 14, 15 СК України), існують випадки, коли особа в силу певних об’єктивних або суб’єктивних обставин здійснює їх за допомогою інших осіб – представників. Так, майновий обов’язок недієздатної особи за її рахунок виконує опікун (п. 2 ч. 2 ст. 15 СК України), жінка і (або) чоловік, у випадку неможливості подачі заяви про реєстрацію шлюбу до органу державної реєстрації актів цивільного стану особисто, реалізовують це право через їх представників (ч. 3 ст. 28 СК України).
Поруч з цим, існують випадки, коли представництво не допускається і особа має реалізувати право або виконати обов’язок особисто. Наприклад, в момент реєстрації шлюбу присутність нареченого та нареченої є обов’язковою. Реєстрація шлюбу через представника не допускається (ст. 34 СК України).
Невиконання сімейних обов’язків може призвести до негативних наслідків для особи. Вони виникають у випадку порушення норм сімейного законодавства або договору, який також виступає регулятором сімейних відносин. Серед таких наслідків – позбавлення батьківських прав за невиконання батьками свої обов’язків перед дитиною, притягнення дітей до відповідальності за ненадання допомоги своїм батькам, примусове стягнення аліментів, відповідальність за невиконання умов шлюбного договору та ін.
Однак, у кожного правила є свої виключення. У випадках, встановлених законодавством, особа звільняється від сімейного обов’язку. Так, відповідно до ч. 2 ст. 15 СК України, у особи, визнаної недієздатною, обов’язок особистого немайнового характеру припиняється у зв’язку з неможливістю його виконання.
На відміну від сімейних обов’язків, які виникають на підставі кровного споріднення і виконання яких не завжди є наслідком добровільно взятих на себе зобов’язань (обов’язок повнолітніх дітей утримувати непрацездатних і таких, що потребують допомоги, батьків), сімейні обов’язки, які виникають з факту укладення шлюбу є абсолютно добровільними.
В контексті здійснення сімейних прав та виконання сімейних обов’язків звертають на себе особливу увагу сімейні правовідносини, що виникають на підставі конкубінату. На противагу шлюбу, яким є сімейний союз чоловіка і жінки, зареєстрований у органах державної реєстрації актів сімейного стану, правові наслідки проживання чоловіка і жінки однією сім’єю без реєстрації шлюбу має свої особливості. Майно, що набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними, і на нього поширюються пoложення глaви 8 СК України, якою врегульовані майнові права та обов’язки подружжя щодо спільної сумісної власності (ст. 74 СК України). Не зважаючи на певну законодавчу «захищеність» прав учасників відносин конкубінату, відсутність держaвної реєстрaції шлюбу нерідко призводить дo пoрушення їх прaв тa зaконних інтересiв. Зокрема фaкт спiльного прoживання oднією сiм’єю, належність майнових прав одному із учасників мoже не визнаватись чoловіком або жiнкою, які перебувaють у фактичних шлюбних відносинах, один із учасників може рoзпоряджатися мaйном, що набуте під час конкубінату і належить їм на праві спільної сумісної власності, бeз згoди iншого учасника та ін. [2, с. 196].
Отже, здійснення сімейних прав та виконання сімейних обов’язків є важливою складовою сімейного життя і законодавчо забезпеченою можливістю їх реалізації учасниками сімейних правовідносин.
Література:
1. Клименко С.В. Переважні права у сімейному праві. Молодий вчений. № 5 (20). Частина 3. 2015 р. URL: http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/2015/5/92.pdf
2. Паращук Л.Г., Бенедикт В.В. Відносини конкубінату як одна із тенденцій розвитку сучасної української сім’ї. Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Україна в умовах реформування правової системи: сучасні реалії та міжнародний досвід». 20-21 квітня 2018 р. Тернопіль: Економічна думка. 2018. С. 194–198.
________________
Науковий керівник: Паращук Лілія Георгіївна, старший лаборант, викладач кафедри за сумісництвом Західноукраїнського національного університету
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
