:: LEX :: ХАРАКТЕРИСТИКА ПОТЕРПІЛОГО ВІД ЗНИЩЕННЯ АБО ПОШКОДЖЕННЯ МАЙНА, ЩО НАЛЕЖИТЬ ПРАЦІВНИКОВІ ПРАВООХОРОННОГО ОРГАНУ ЧИ ЙОГО БЛИЗЬКИМ РОДИЧАМ У ст. 347 КК УКРАЇНИ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 35)

Термін подання матеріалів

16 вересня 2021

До початку конференції залишилось днів 0


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ХАРАКТЕРИСТИКА ПОТЕРПІЛОГО ВІД ЗНИЩЕННЯ АБО ПОШКОДЖЕННЯ МАЙНА, ЩО НАЛЕЖИТЬ ПРАЦІВНИКОВІ ПРАВООХОРОННОГО ОРГАНУ ЧИ ЙОГО БЛИЗЬКИМ РОДИЧАМ У ст. 347 КК УКРАЇНИ
 
14.04.2021 20:15
Автор: Чемерис Тетяна Костянтинівна, студентка ІІІ курсу Таращанського державного технічного та економіко-правового коледжу
[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Медичне право. Судові та правоохоронні органи. Адвокатура]

Проблема визначення потерпілого у ст. 347 КК України розробляється всіма науками кримінально-правового циклу оскільки вказана особа її поведінка враховуються при кваліфікації, при призначенні покарання певні її риси часто визначають обставини кримінального правопорушення. Потерпілий - є конструктивною ознакою складу умисного знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу відповідальність за яке встановлена у ст. 347 Кримінального кодексу України, в її диспозиції вказано два види потерпілих - це працівник правоохоронного органу та близькі родичі працівника правоохоронного органу. При характеристиці у ст.347 потерпілого «працівник правоохоронного органу» вітчизняні криміналісти як правило посилаються на положення ЗУ «Про державний захист працівників суду й правоохоронних органів» де надається перелік правоохоронних органів, працівники яких підлягають державному захисту, органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, митні органи, органи охорони державного кордону, органи державної податкової служби тощо. Водночас за висновками М.І.Мельника й М.І.Хавронюка, на підставі аналізу статусних законів України та інших нормативно-правових актів в галузі правоохоронної діяльності чітке визначення поняття правоохоронні органи у законодавстві України відсутнє, а це призводить до неоднозначного розуміння зазначеної правової категорії. Так за визначенням М.І. Мельника та М.І.Хавронюка «правоохоронний орган» - це державний, як правило озброєний орган, виконання яким поряд з профілактичною однієї чи кількох інших головних правоохоронних функцій є визначальним у його діяльності, який у зв’язку з цим потребує специфічного матеріально-технічного та іншого забезпечення до працівників якого законом пред’являються спеціальні вимоги та працівники якого з метою ефективного виконання ними своїх обов’язків згідно з законом наділяються різноманітними специфічними правами, мають відповідні пільги і зовнішні ознаки приналежності до правоохоронних органів, користуються підвищеним правовим захистом. Викладене дозволяє сформувати визначення «працівник правоохоронного органу» - це особа, яка перебуває у трудових відносинах з правоохоронним органом України, іноземним або міжнародним правоохоронним органом, службові обов’язки якої передбачають безпосередню участь в реалізації правоохоронних функцій цього органу. При визначенні кола потерпілих у т.ч. близькі родичі працівника правоохоронного органу як ознаки складу передбаченого у ст.347 КК України в кримінально-правовій літературі є традицією спиратися на положення Кримінального процесуального кодексу України. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КПК «Близькі родичі та члени сім’ї – це чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа яка перебуває під опікою чи піклуванням,а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають спільні права та обовязки, в тому числі особи, які спільно проживають , але не перебувають у шлюбі». 

Література:

1. Горбунов В. А. Особливості кримінально-правової оцінки знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу з урахуванням предмета злочину / В. А. Горбунов // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Право. – 2011. – Вип. 945. – С. 314– 318. 

________________ 

Науковий керівник: Голобородько Наталія Володимирівна, викладач юридичних дисциплін І категорії, Таращанський державний технічний та економіко-правовий коледж



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
НЕЗАКОННИЙ ОБІГ НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ, ПСИХОТРОПНИХ РЕЧОВИН, ЇХ АНАЛОГІВ АБО ПРЕКУРСОРІВ: ІСТОРІОГРАФІЯ ПРОБЛЕМИ
16.04.2021 21:57
К ВОПРОСУ ОБ ИНТЕРПРЕТАЦИИ ОБЪЕКТА УГОЛОВНОГО ПРАВОНАРУШЕНИЯ В УГОЛОВНО-ПРАВОВОЙ НАУКЕ
15.04.2021 20:06
СУБ’ЄКТ ТА СУБ’ЄКТИВНА СТОРОНА НАРУГИ НАД ДЕРЖАВНИМИ СИМВОЛАМИ У СТ. 338 КК УКРАЇНИ
14.04.2021 20:09




© 2006-2021 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше