:: LEX :: КВАЛІФІКУЮЧІ ТА ОСОБЛИВО КВАЛІФІКУЮЧІ ОЗНАКИ БЕЗДІЯЛЬНОСТІ ВІЙСЬКОВОЇ ВЛАДИ
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 43)

Термін подання матеріалів

21 вересня 2022

До початку конференції залишилось днів 35


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

КВАЛІФІКУЮЧІ ТА ОСОБЛИВО КВАЛІФІКУЮЧІ ОЗНАКИ БЕЗДІЯЛЬНОСТІ ВІЙСЬКОВОЇ ВЛАДИ
 
28.06.2021 12:31
Автор: Надоєв Артур Автонділович, аспірант, кафедра кримінально-правових дисциплін, юридичний факультет, Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди
[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Медичне право. Судові та правоохоронні органи. Адвокатура]

Досліджуючи структуру складу кримінального правопорушення, слід звернути увагу і на поняття кваліфікуючих обставин, під якими у теорії кримінального права розуміють передбачені кримінальним законом, притаманні частині злочинів відповідного виду суттєві обставини, які відбивають типовий, значно змінений порівняно з основним складом кримінального правопорушення ступінь суспільної небезпечності вчиненого й особи винного та вплив на законодавчу оцінку вчиненого й міру відповідальності. Кваліфікуючі обставини, поряд з іншими кримінально-правовими засобами, виконують функцію диференціації кримінальної відповідальності, встановлюючи нові, підвищені, порівняно з передбаченими санкціями за кримінальне правопорушення з основним складом, а також й межі типового покарання [1]. Кваліфікуючі обставини можуть бути пов’язані з різними елементами складів кримінального правопорушення. Військовим кримінальним правопорушенням притаманні: вчинення кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб (суб’єктивна сторона), спричинення тяжких наслідків та істотної шкоди; вчинення діяння у воєнному стані або у бойовій обстановці (об’єктивна сторона), вчинення діяння певним спеціальним суб’єктом (суб’єкт) та інші. У зв’язку з тим, що окремі із факультативних ознак прямо вказані у диспозиції ст. 426 КК України та випливають із її змісту (воєнний стан, бойова обстановка), ці ознаки набувають значення обов’язкових ознак об’єктивної сторони здійснення бездіяльності військової влади [2].

Особливо кваліфікуючими ознаками злочину, передбаченого ст. 426 КК України є вчинення його: 1) в умовах особливого періоду, крім воєнного стану (ч. 3 ст. 246 КК); 2) в умовах воєнного часу (ч. 3 ст. 426 КК); 3) в бойовій обстановці (ч. 3 ст. 426 КК) [3].

Розглянемо більш детально кожну особливо кваліфікуючу ознаку об’єктивної сторони бездіяльності військової влади. Відповідно до положень Закону України «Про оборону України» (ст. 1) особливий період настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні, або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнний дій [4]. У контексті вищесказаного доречно зауважити, що з моменту оголошення мобілізацій (окрім цільової, яка проводиться в мирний час для ліквідації наслідків стихійного лиха, аварій та катастроф) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, органів і сил Цивільної оборони, галузей національної економіки, підприємств, установ і організацій [5]. Щодо визначення тривалості особливого періоду в Україні то вважаємо за необхідне привести правову позицію Верховного суду на звернення Начальника Генерального штабу – Головноко мандувачу Збройних Сил України [6], Генералу армії України Муженку В. М. Так, в Листі від 13 липня 2018 р. № 60-1543/0/2-18 Верховний Суд однозначно зазначив, що - в постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 205/1993/17-ц (касаційне провадження № 61-1664св17) установлено, що особливий період діє в Україні від 17.03.2014, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію». Також у цій справі наголошується, що Президент України відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу не приймав. Також, Суд зазначив наступне - посилання на те, що особливий період пов’язується з тривалістю мобілізації (45 діб) є помилковим. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 131/1449/16-ц (касаційне провадження № 61-4157св18); від 14.02.2018 у справі № 727/2187/16-ц (касаційне провадження № 61-3951св18); від 20.02.2018 у справі № 640/4439/16-ц (касаційне провадження № 61-4304св18); від 21.02.2018 у справі № 211/1546/16-ц (касаційне провадження № 61-4255св18) та ін. [8].

Воєнний стан – це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності. Цей стан передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройній агресії та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень [9].

Що стосується бойової обстановки, то під нею слід розуміти як певний стан військових з'єднань, частин (кораблів) та (або) підрозділів, за яким вони ведуть погоджені дії з метою знешкодження (розгрому) військового супротивника, оволодіння важливими районами (рубежами) або утримання їх і виконання інших тактичних завдань. Бойова обстановка може мати місце під час загальновійськового, танкового, протиповітряного, повітряного і морського, а також наступального та оборонного бою, бою у місті, в оточенні; відбиття висаджування морського десанту тощо [10].

Бойова обстановка може виникнути в мирний час, наприклад, при ліквідації прикордонних конфліктів, при порушенні недоторканності повітряного чи морського простору України, у деяких інших випадках. Згідно з законодавством України серед основних завдань забезпечення військової безпеки в мирний час є такі, як забезпечення недоторканності державних кордонів у повітрі, на суходолі та на морі, припинення можливих провокацій та посягань на суверенітет країни. Як один із заходів територіальної оборони допускаються військові заходи, що застосовуються під час загрози або відбиття агресії, зокрема з метою захисту державного кордону від посягань ззовні і боротьби з диверсійно-розвідувальними силами та іншими озброєними формуваннями агресора на території країни. Для виконання цих завдань можуть бути залучені Збройні Сили України та інші військові формування [11].

Слід зауважити, що ознаки «вчинення кримінального правопорушення в умовах воєнного стану» та «вчинення кримінального правопорушення в бойовій обстановці» не застосовуються при кваліфікації кримінального правопорушення, вчинених військовослужбовцями українських миротворчих контингентів під час проходження служби в цих контингентах, оскільки: 

а) Верховною Радою України стан війни ні з однією із країн, на території яких дислокуються ці контингенти, не оголошується; 

б) у вказаних випадках воєнного нападу на Україну не існує, а внутрішні конфлікти в тій чи іншій країні не мають характеру агресії проти країн, з якими Україна підписала договори про спільну оборону від агресії; 

в) зазначені контингенти не призначені для ведення військових дій з метою знешкодження військового супротивника та виконання інших тактичних завдань, взагалі не мають такого супротивника та фактично не ведуть такі дії [11].

Також, важливим елементом є визначення території на яку поширюється вище зазначені правові режими. Так, станом на 23.01.2019до Розпорядження Кабінету міністрів України «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» були внесені зміни, якими Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція був зменшений.

Таким чином, проаналізувавши визначення понять «особливий період», «воєнний стан» та «воєнний час», що містяться в законодавстві України, можна зробити висновок, що особливий період, який охоплює і воєнний час, може наставати в державі також і «з моменту введення воєнного стану в Україні, або в окремих її місцевостях». Крім того, воєнний час, що є складовим елементом особливого періоду, на відміну від воєнного стану, може мати місце лише при фактичному початку воєнних дій [11]. Якщо воєнний стан може бути введений в Україні або в окремих її місцевостях і при «загрозі нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності», то за таких обставин можна розрізняти кваліфікуючу обставину злочину, передбаченого ст. 426 КК України, «вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану» (ч. 3 ст. 426 КК) і особливо кваліфікуючу обставину» вчинене в умовах воєнного стану» (ч. 3 ст. 426 КК).

Література:

1. Кудрявцев В.Н. Объективная сторона преступления. Москва : Госюриздат, 1960. 244 с.

2. Коржанський М. Й. Кримінальне право України. Частина загальна: Курс лекцій. Київ : Наук. думк. та Укр. вид. група, 1996. 336 с.

3. Костенко О., Ландіна-Виговська А. Поняття об’єкта злочину: дискусію варто продовжити. Право України. 2008. №4. С. 101-105.

4. «Про оборону України»: Закон України. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12  (дата звернення: 17.03.2021).

5. Коржанський М. Й. Кримінальне право України. Частина загальна: Курс лекцій.  Київ : Наук. думк. та Укр. вид. група, 1996. 336 с.

6. Загородников Н.И. Понятие объекта преступления в советском уголовном праве. Труды военной юридической академии, 1951. вып. XIII. С. 57 – 58.

7. Дячук С. І. Виконання наказу чи розпорядження у кримінальному праві. Київ: Атака, 2001. 174 с.

8. Начальникові Генерального штабу : Верховний суд лист від 13.07.2018 р. № 60-1543/0/2-18 Головнокомандувачу Збройних Сил України, Генералу армії України Муженку В. М. URL : https://docs.dtkt.ua/download/pdf/1077.5629.1 (дата звернення: 17.03.2021).

9. Военные преступления; под ред. Р. Гуймэна и Д. Риффа; пер. с англ. Москва : Текст, 2002. 487 с.

10. Правова доктрина в Україні: у 5 т. Харків: Право, 2013. Т. 5: Кримінально-правові науки в Україні: стан, проблеми та шляхи розвитку / В.Я. Таций, В.І. Борісов, В.С. Батиргареєва та ін..; за заг. ред. В.Я. Тація, В.І. Борісова. 1240 с.

________________ 

Науковий керівник: Павленко Тетяна Анатоліївна, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри кримінально-правових дисциплін, Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПОНЯТТЯ ТА ОЗНАКИ ТАКТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ
30.07.2021 07:51
КЛАСИФІКАЦІЯ ТАКТИЧНИХ ОПЕРАЦІЙ
30.07.2021 07:49
НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОТИДІЇ ЗЛОЧИННОСТІ ОРГАНАМИ ПОЛІЦІЇ В УКРАЇНІ
28.06.2021 12:26
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА КЛЮЧОВІ АСПЕКТИ ПРОЦЕДУРИ ДОБОРУ КАНДИДАТІВ НА ПОСАДУ СУДДІ У ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ
23.06.2021 00:09




© 2006-2022 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше