:: LEX :: ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ СУТНОСТІ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 34)

Термін подання матеріалів

14 липня 2021

До початку конференції залишилось днів 26


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ СУТНОСТІ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
 
10.11.2008 15:09
Автор: Луценко Юрій Васильович, здобувач кафедри кримінального права Національної академії Служби безпеки України
[Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право]
У підручниках кримінального права України за радянських часів надавалася значна увага засудженню особи, як невід’ємної складової кримінальної відповідальності. Зазначалося, що державне засудження (осуд) є основною ознакою (курсив мій. – Ю.Л.) кримінальної відповідальності, якою вона може і обмежитися. Зокрема підкреслювалось, що сутність кримінальної відповідальності визначається насамперед фактом державного засудження суспільно небезпечної поведінки винної особи та публічному осуді цієї особи спеціальними органами правосуддя – судами. Відповідно до чинного кримінального законодавства, як на той час, відповідальність могла бути реалізованою лише у формі засудження без призначення покарання [1, с.45-46].
Відповідна позиція відтворена і в підручниках пізнішого періоду за чинності кримінального закону 1960 р. Зокрема С.Д. Шапченко стверджував, що кримінальна відповідальність – це кримінально-правовий вид юридичної відповідальності, у межах якого здійснюється реагування держави на вчинений особою злочин та надання офіційної оцінки поведінки особи як злочинної та її самої як злочинця в обвинувальному вироку суду. На думку автора, кримінальна відповідальність спричиняє несприятливі наслідки для злочинця, які у певному випадку можуть зводитися лише до визначення особи винною у вчиненні злочину і тим самим її осуду з боку держави, але здебільшого поєднується із застосуванням конкретного заходу кримінально-правового впливу, передбаченого кримінальним законом. До того ж, кримінальна відповідальність є формою реалізації охоронних кримінально-правових відносин, які пов’язані з учиненням злочину, виникають із моменту вступу обвинувального вироку, яким засуджується особа, у законну силу. На підставі зазначеного автор формулює поняття кримінальної відповідальності як форми реалізації охоронних кримінально-правових відносин, пов’язаних із вчиненням злочину, як такої, що завжди полягає у державному осуді злочинця, що здійснюється судом в обвинувальному вироку, і, як правило, втілюється в застосуванні до нього конкретних заходів кримінально-правового впливу [2, с. 73-77].
Ця ж позиція відтворюється також у підручнику з кримінального права за редакцією М.І. Бажанова, В.Я. Тація, В.В. Сташиса, виданого відповідно до чинного Кримінального кодексу (далі − КК). Наголошується на тому, що кримінальна відповідальність – це вимушене зазнавання особою, яка вчинила злочин, державного осуду, а також передбачених КК особистого, майнового або іншого характеру, що визначаються обвинувальним вироком суду і покладаються на винного спеціальними органами [3, с. 27]. Даному питанню належне значення надається в кримінальному законодавстві Республіки Білорусь. Саме ця концепція знайшла своє відтворення у КК цієї держави. Це єдиний з усіх КК пострадянських республік, що містить визначення кримінальної відповідальності. Так ч. 1 ст. 44 КК передбачає, що “кримінальна відповідальність виражається в засудженні від імені Республіки Білорусь за вироком суду особи, яка вчинила злочин, і застосування на підставі засудження покарання чи інших заходів кримінальної відповідальності відповідно до цього Кодексу” [4, с. 116]. Науковці, які не розділяють цієї концепції, уважають, що має місце підміна понять: настання кримінальної відповідальності як стадії її реалізації та самого поняття кримінальної відповідальності як об’єктивно існуючої реальності [5, с. 30]; якщо визнати, що кримінальна відповідальність є реалізованою з моменту засудження особи, то необхідно визнати і припинення кримінальних правовідносин, які є змістом кримінальної відповідальності, оскільки зміст не може існувати без своєї форми; зміст кримінальної відповідальності не є незмінним, з призначенням покарання (іншої міри кримінально-правового характеру) обсяг прав та обов’язків держави та засудженого суттєво змінюється, отже засудження є не єдиною формою кримінальної відповідальності [6, с. 16-17].
З огляду на викладене, можна дійти висновку, що у кримінальному законі поняття “кримінальна відповідальність” не розкривається, хоча і вживається досить широко.
Аналізуючи поняття “кримінальна відповідальність” не можна знайти однакове визначення (курсив мій. – Ю.Л.). У теорії кримінального права це поняття науковці трактують по-різному. У загальному вигляді позиції криміналістів щодо сутності кримінальної відповідальності можна представити так: а) як обов’язок особи не вчиняти злочинів; б) як обов’язок особи відповідати згідно із законом за вчинений злочин; в) як реальний процес такої відповідальності.

Література:
1. Уголовное право Украинской ССР на современном этапе. Часть Общая. − К : Наукова думка, 1985.
2. Кримінальне право України. Загальна частина. Підручник для студентів юрид. Вузів і фак. / За ред.. П.С. Матишевського та ін. – К.: Юрінком Інтер, 1997.
3. Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України. Підручник. Загальна частина. − К.; Харків, 2001.
4. Уголовный кодекс Республики Беларусь. – СПб.: Юридический центр Пресс. 2001.
5. Соловій Я.І. Межі кримінальної відповідальності: Дис... канд. Юрид. Наук, НАВСУ, Київ, 2004.
6. Чугуников И.И. Правоотношения и формы их реализации в уголовном праве Украины: Дисс... канд. Юрид. Наук, ОНЮА, Одесса, 2000.
допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПЕРСПЕКТИВИ ВДОСКОНАЛЕННЯ КВАЛІФІКУЮЧИХ ОЗНАК ЗЛОЧИНІВ, ПЕРЕДБАЧЕНИХ СТ.СТ. 152 ТА 153 КК УКРАЇНИ
30.11.2008 23:44
ВИЗНАЧЕННЯ КВАЛІФІКУЮЧИХ ОЗНАК ХУЛІГАНСТВА: ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД НОРМОТВОРЕННЯ
30.11.2008 23:43
ВИЗНАЧЕННЯ СУБ’ЄКТИВНОЇ СТОРОНИ ГРУПОВОГО ПОРУШЕННЯ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ
30.11.2008 23:41
ОСОБЛИВИЙ ПОРЯДОК ПРИТЯГНЕННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ СУБ’ЄКТІВ ДО КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ТА ПОРУШЕННЯ ЩОДО НИХ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ У ПРИВАТНОМУ ОБВИНУВАЧЕННІ
10.12.2008 23:02
ВІДПОВІДНІСТЬ НОРМ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ МІЖНАРОДНИМ СТАНДАРТАМ З ПРАВ ЛЮДИНИ І ПОВОДЖЕННЯ ІЗ ЗАСУДЖЕНИМИ
09.12.2008 21:07
ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ТАКТИКИ ДОПИТУ ОСІБ ПІДОЗРЮВАНИХ, ОБВИНУВАЧУВАНИХ ТА ПІДСУДНИХ В СПРАВАХ ПРО ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ
08.12.2008 21:27
ПІДСТАВИ ДЛЯ ВИЗНАННЯ ТА СВОЄЧАСНЕ ВИЗНАННЯ ОСОБИ ПОТЕРПІЛОЮ ВІД ЗЛОЧИНУ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
08.12.2008 21:12
ОКРЕМІ ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ЩОДО ЗАПОБІЖНОГО ЗАХОДУ - ВЗЯТТЯ ПІД ВАРТУ
08.12.2008 07:52
ПРОБЛЕМИ РОЗСЛІДУВАННЯ НЕЗАКОННОЇ ПРИВАТИЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОГО ТА КОМУНАЛЬНОГО МАЙНА
07.12.2008 15:16
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАХИСТУ МАЙНОВИХ ПРАВ: ПЕРСПЕКТИВИ ЗБЛИЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ТА ЄС
07.12.2008 15:11




© 2006-2021 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше