:: LEX :: ПРАВОВИЙ СТАТУС ПОЧЕСНОГО КОНСУЛА
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 42)

Термін подання матеріалів

09 червня 2022

До початку конференції залишилось днів 18


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ПРАВОВИЙ СТАТУС ПОЧЕСНОГО КОНСУЛА
 
13.12.2021 22:13
Автор: Підгородецька Юлія Володимирівна, студентка, юридичний факультет, Західноукраїнський національний університет
[Секція 2. Конституційне право. Конституційне процесуальне право. Адміністративне право. Адміністративне процесуальне право. Митне та податкове право. Міжнародне право. Муніципальне право]

В теперішній час одним із вагомих та значущих складових у розвитку і вдосконаленні міждержавних відносин у двосторонньому форматі у світі є інститут почесних консулів, що здебільшого направлений на розвиток і зміцнення партнерських відносин у важливих сферах економіки, культури, науки, туризму, спорту.

Інститут почесних консулів сформований давно. Прообразом цього інституту можна назвати грецьку «проксенію» і римський «патронат». В Середньовіччі часто використовувся інститут почесного консула, тому не дивно, що це стало поширеним на той час явищем [1, с. 9].

Однією з перших країн, що почала використовувати інститут почесного консула була Австрія. Згодом використання такого інституту розпочали США, Бельгія та інші. В наш час в цілому світі за статистикою нараховується більш ніж 10 тисяч почесних консулів. Надзвичайно широко використовують нештатних консулів скандинавські та латиноамериканські держави. Меншою мірою використовують почесних консулів африканські та азійські країни. В Данії, Нідерландах, Бельгії, Норвегії, Швеції число нештатних консулів доволі значне [1, с. 9-10].

Відновлення використання практики почесного консула іноземних держав в Україні почалось у 90-х роках ХХ століття. В той час в дійсності відбувався процес утвердження і збільшення мережі почесних консулів, оскільки в минулі етапи розвитку української дипломатії такий інститут не одержав широкого визнання та поширення через те, що існували певні причини [2, с. 51].

Наприклад, у часи Радянського Союзу інститут почесного консула не використовували через державну монополію на виконання всіх аспектів зовнішньої політики. З проголошенням Україною незалежності забутий інститут почесного консула отримав вагоме місце в системі зовнішніх відносин. Перш за все, причиною цього стало налагодження та інтенсивність розвитку економічних відносин з іноземними державами [2, с. 51].

З погляду на останнє десятиліття прослідковується ідея розширення мережі почесних консулів іноземних держав, які існують в Україні, почесне місце в яких займають успішні та впливові громадяни, що проявляють зацікавленість до забезпечення розвитку відносин між Україною та іноземними державами у тих сферах, де є спільні думки та інтереси [2, с. 51].

В Україні діяльність почесного консула іноземної держави регулюється Віденською конвенцією про консульські зносини від 24 квітня 1963 року та Положенням про почесних (нештатних) консульських посадових осіб іноземних держав в Україні та консульські установи, що очолюються такими посадовими особами, яке було прийняте у 2007 р.

Звертаючись до Віденської конвенції 1963 року потрібно зауважити, що виразної відмінності у правовому статусі та функціональних обов’язках штатних і почесних консулів не було. Враховуючи це, правовий статус і шляхи діяльності почесного консула у певній державі мають свої особливості, що відбивається у національному законодавстві. Зважаючи на це потрібно проаналізувати характеристики норм, що становлять правовий статус почесного консула в Україні [2, с. 51-52].

Відповідно до Положення 2007 року, почесне консульство - це будь-яка консульська установа держави, що акредитує, заснована на території України, що очолюється почесною консульською посадовою особою. В свою чергу згідно цього ж положення, почесна консульська посадова особа – це посадова особа, яка очолює консульську установу та виконує окремі консульські функції від імені держави, що акредитує, на визначеній території України [3].

Через те, що у Віденській конвенції про консульські зносини не визначені чіткі вимоги до почесних консулів і порядок їх призначення, ці питання визначаються нормами національного законодавства, але зазвичай перевагу надають власним громадянам, які проживають закордоном, мають почесне місце в суспільстві держави, яка його приймає, що надає їх можливість результативно виконувати консульські завдання [4, с. 114].

В законодавстві України достатньо виразно зазначені вимоги до осіб, які висувають свою кандидатуру на посаду почесного консула. Почесним консулом може бути як і громадянин України, так і іноземець, який постійно проживає в Україні протягом останніх п’яти років; проживає на території свого консульського округу протягом терміну виконання ним консульських функцій; не перебувати на державній службі ні в Україні, ні в державі, що акредитує; немає судимості [3].

Головними функціями почесного консула України є: захищати у державі, в якій він перебуває, інтереси України, громадян України, а також юридичних осіб; сприяти розвитку торгівельних, економічних, культурних і наукових зв’язків між Україною та державою-партнером; сприяти розвитку дружніх відносин між державами іншими шляхами згідно з нормами Віденської конвенції про консульські зносини 1963 року; з’ясовувати всіма законними способами умов та подій у торговельній, економічній, культурній та науковій сфері держави перебування, повідомляти про них уряд України в особі Міністра закордонних справ України, крім того надавати відомості заінтересованим особам; надавати допомогу та підтримувати громадян України і юридичних осіб [1, с.11].

До важливих елементів правового статусу почесного консула можна віднести і підстави звільнення з посади. Згідно з Положенням 2007 року функції почесних консулів припиняються у таких випадках: після повідомлення від держави, що акредитує, МЗС України про припинення функцій почесного консула; після анулювання екзекватури; після повідомлення Міністерства закордонних справ держави, що акредитує, про те, що МЗС України припинило вважати його почесним консулом [3].

У встановленому порядку консули іноземних держав не отримують заробітну плату від держав, інтереси яких вони представляють на території України. Проте, в практиці існують різні форми компенсацій, що потрібні для забезпечення діяльності почесних консулів, а саме: надання права на утримання консульських зборів за рахунок відшкодування фактичних витрат почесного консульства; компенсація витрат, які пов’язані з орендою та утриманням приміщення і виплатою заробітної плати співробітникам почесної консульської установи [2, с. 53].

Стосовно почесних консульств іноземних держав в Україні застосовуються певні привілеї, які зазначені у Віденській конвенції 1963 року та Положенням 2007 року. До прикладу, консул має право вільно пересуватися територією України, відповідно до чинного законодавства. Архів почесного консула є недоторканим. Але почесний консул не має імунітету від арешту та виклику до суду, як штатний консул [2, с. 53].

З розвитком в Україні двостороннього співпрацювання інститут почесного консула займають важливу роль в теперішній час. Саме почесні консули є важливим суб’єктом відстоювання економічних інтересів. Їх основною метою є захист громадян та їх інтересів. 

Література:

1. Балабанов К. В., Трофименко М. В. Інститут почесних (нештатних) консулів. Актуальні проблеми міжнародних відносин. Випуск 105 (Частина І). 2012. с. 9-14.

2. Грачевська Т. О. Особливості правового статусу та головні напрямки діяльності почесних консульств іноземних держав в Україні. «Epistemological studies in Philosophy, Social and Political Sciences». 2019, 2 (1). с. 49-58.

3. Про затвердження Положення про почесних (нештатних) консульських посадових осіб іноземних держав в Україні та консульські установи, що очолюються такими посадовими особами: чинне законодавство із змінами та доповненнями станом на 25 травня 2007 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0617-07#Text

4. Грачевська Т. О. Почесні консульства у двосторонньому співробітництві держав: функціональний вимір. Політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку. «Політичне життя» 1, 2018. с. 113-118.

5. Віденська Конвенція про консульські зносини: чинне законодавство, підписання від 24 квітня 1963 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_047#Text

__________________ 

Науковий керівник: Жукорська Ярина Михайлівна, кандидат юридичних наук, доцент, Західноукраїнський національний університет



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПОЛІТИКО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ АКТА ПРО НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ
19.11.2021 22:32
ТРАНСФОРМАЦІЯ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ В ГАЛУЗІ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ В ЄВРОПІ ВНАСЛІДОК ПАНДЕМІЇ COVID-19
14.12.2021 21:38
СУЧАСНІ ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ НА ПРАВОВУ СИСТЕМУ УКРАЇНИ
14.12.2021 21:28
ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОДІЇ НОРМ ПРАВА ЄС ТА НАЦІОНАЛЬНОГО ПРАВА КРІЗЬ ПРИЗМУ СУЧАСНИХ РЕФОРМАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ
14.12.2021 20:02
ЩОДО ВЗАЄМОЗАЛЕЖНОСТІ ЗАПРОВАДЖЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА СЛОВЕСНУ ОБРАЗУ ПРАВООХОРОНЦЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ПРИНЦИПУ «COMMUNITY POLICING» В ДІЯЛЬНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ
09.12.2021 18:50
ДОСВІД ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПОРТУГАЛЬСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ ПРОХОДЖЕННЯ СУДДІВСЬКОЇ КАР’ЄРИ
07.12.2021 22:05




© 2006-2022 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше