Скалатський замок один з багатьох об'єктів, які відображають період розвитку оборонної архітектури др. пол. ХV – кін. ХVІ століть, відноситься до типу ранніх регулярних замків з системою мурованих башт та високих стін. В основу структури башт та мурів, вже були закладені правильні геометричні форми (чотирикутне наближене до квадрату подвір'я, п'ятигранні башти – "пунтони"), однак ще помітно здеформовані у плані. Новітні оборонні елементи виражені наявністю в стінах башт бійниць, призначених для легкої артилерії з допоміжними отворами, в які вставлялись опорні механізми під гармати, однак велика висота чотириярусних башт у співвідношенні до площі ярусів, відверто демонструють прийоми будівництва шестигранних або чотиригранних башт більш раннього нерегулярного типу замків. Між'ярусне перекриття башт ще в основному дерев'яне, для покрівлі застосовані давні форми дерев'яного шатрового даху. Оборонні стіни між баштами мають вже прямолінійну конфігурацію, однак ще відносно велику висоту 9 – 10м, що сягала до верхнього рівня третього ярусу башт, з верхньою обхідною бойовою галереєю. З галереї в стінах прорізані бійниці вже для поширеної на той час ручної вогнепальної зброї.
В порівнянні з чотирикутними в плані стіно-баштовими замками такими, як в Жовкві, Золотому потоці, Збаражі (до перебудови на бастіонну фортецю), які виникли на поч. XVII ст., Скалатський замок виглядає дуже архаїчним. Нововиявлені археологами залишки більш давньої оборонної стіни біля Західної башти, про яку у історичних документах ніякої згадки не має, показали, що первісна конфігурація північно-західної оборонної стіни відрізнялась від сучасної. ЇЇ контур був заломаний вглиб оборонного рову на віддаль більше десяти метрів, таким чином первісно замкове подвір'я мало більшу площу і за формою у плані було п'ятикутним; на розі злому, або поблизу знаходилась первісна в'їзна брама з вежею.
Таким чином, початково мурований замок у Скалаті мав п'ятикутний нарис з чотирма п'ятикутними чотириярусними баштами на наріжниках і надбрамною вежею в стіні поблизу п'ятого наріжника, на якому не було башти. Така форма замку більш подібна до п'ятикутних замків Поділля. Наприклад у Сатанові (XV ст.), Жванці (кін. XVI ст.).
Протягом наступних ХVІІ та ХVІІІ століть стіни та башти замку не зазнали значних трансформацій, викликаних розвитком військової справи, дійшовши до наших днів із збереженою в основному первісною оборонною концепцією. Враховуючи те, що такі трансформації, в більшості випадків, суттєво змінювали архітектурний вигляд комплексів, цілковито переорієнтовували їхню оборонну концепцію, після чого вони безповоротно втрачали початкові риси, замок у Скалаті є рідкісним зразком оборонного комплексу, що демонструє в основному один будівельний період з рисами притаманними одному типу замків.
На теоретичній реконструкції виглядів замку на період 1630-х років ми бачимо: двоповерхову будівлю палацу, високі оборонні стіни між наріжними баштами, будівлю найдавнішої в'їзної вежі з дерев'яним звідним мостом, глибокі оборонні рови.
До нашого часу дійшли: лише чотири наріжні башти, невисокі фрагменти оборонних стін, що були між ними, залишки фундаментів та стін палацу, фрагменти колись великої мережі підземних ходів, та незначні натяки на оборонні рови, які були навколо замку і на сьогодні знівельовані на стільки, що долішні бойові яруси з мушкетними бійницями трьох башт заховані під товщею грунту. Стає очевидним, що в наслідок історичних подій XVIII-XIX століть, руйнувань та відбудов і перебудов різними власниками, а найбільше руйнації світових війн XX століття, колись один із неповторних замків Західного Поділля великою мірою втратив вигляд середньовічної фортеці і не справляє враження цілісного оборонного об'єкта. Башти – єдині споруди, які дійшли до нашого часу у досить належному стані (особливо завдяки реставраційним роботам останніх чотирьох років), однак виглядають вони ніби окремо стоячі вежі.
Навколо замкове оточення безлике неконтрольовано засаджене та забудоване, вкрай неблагоустроєні території. Панорами виглядів замку мальовничі однак сприймаються фрагментарно, роздроблені високорослими самонасіяними насадженнями. Колишня центральна площа, яка була об'єднаним громадським та торговим центром міста і була розкинута перед замком-резиденцією володарів сьогодні виконує господарсько-складську функцію. Скалат не має пристойного культурного, громадського та адміністративного центру.
Дослідницька частина проекту показала, що замок у XVII-XVIII століттях, як і кожен подібний комплекс, складався з споруд, частина яких на сьогодні втрачена і деякі безповоротно. Про найдавніші споруди замку архівні матеріали дуже скупі і суперечливі, тому найбільш результативними і точними виявились археологічні дослідження, що проводились в 2007-08 роках Дочірнім Підприємством "Подільська Археологія" м. Тернопіль.
В процесі проведення комплексних наукових досліджень по визначених попередньо напрямках завдань та запитань виникало багато нових запитань, які поставали після кожної наступної знахідки і, частково відповідаючи на попередні запитання, в більшості випадків лише поглиблювали та розширювали їх коло. На певному етапі стало чітко зрозуміло, що запланований обсяг досліджень та відведений для них час є не до порівняння малий (третій-четвертий квартал 2007 року) для повномасштабного детального віднайдення, розкриття, а потім вивчення, співставлення, осмислення виявленого і т. п. Для цього потрібна некваплива кропітка науково-дослідна робота переважно на основі археологічних розкопів, методика яких потребує багато часу і тривалого вивчення.
Згідно опрацьованих матеріалів даного етапу досліджень архітекторами прийнято рішення відтворити загальну картину замкового комплексу, віднайти його основні складові без необґрунтованого надлишкового деталювання та фантазування, однак при наявності бодай найменшої інформації про існування тієї чи іншої складової комплексу, відтворити її найбільш вірогідний вигляд з застосуванням великої кількості аналогів, дотриманням відповідної стилістики, масштабності та інших параметрів. Таким підходом переслідується лише одна мета – продемонструвати все багатство втраченого і забутого середньовічного вигляду замку, його містобудівельного та ландшафтного оточення, запропонувати напрямки подальших досліджень, вказати на які ділянки необхідно сконцентрувати найбільшу увагу. І саме головне – подати пропозиції по відродженні цієї, як виявилось, цікавої пам’ятки її історичного середовища, повернення центральній частині маленького містечка Скалата історичного значення.
Література:
1. Лещишин А. Хроніки Скалатського замку / А. Лещишин // Місто. – Тернопіль, 2010. – 28 липня (№ 30). – С. 13.
2. Скалат: історичний нарис. / Видання Національного заповідника «Замки Тернопілля». – 2010.
3. Лесик О. В. Замки та монастирі України. / О. В. Лесик. – Львів: Світ, 1993 р. – 176 с.
4. Катрусяк, В. З історії фортеці в місті Скалаті: історична регіоналістика / В. Катрусяк // Історія в шк. України. – 2009. - № 7-8. – С. 47–49.
5. Воронцова Ю. С., Бєліков О. М. Замки, фортеці, палаци України. 70 чудес. / Ю. С. Воронцова, О. М. Бєліков. – Харків.: Книжковий клуб "Клуб сімейного дозвілля". – 191 с.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
