:: LEX :: НЕГЛАСНІ СЛІДЧІ (РОЗШУКОВІ) ДІЇ У СТРУКТУРІ ТАКТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ ПО НЕЙТРАЛІЗАЦІЇ ПРОТИДІЇ РОЗСЛІДУВАННЮ ЗЛОЧИННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 61)

Термін подання матеріалів

16 травня 2024

До початку конференції залишилось днів 23


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

НЕГЛАСНІ СЛІДЧІ (РОЗШУКОВІ) ДІЇ У СТРУКТУРІ ТАКТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ ПО НЕЙТРАЛІЗАЦІЇ ПРОТИДІЇ РОЗСЛІДУВАННЮ ЗЛОЧИННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
 
10.06.2022 13:24
Автор: Гребенюк Анна Валентинівна, старший викладач СК-8 Навчально-наукового інституту державної безпеки Національної академії СБ України
[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Медичне право. Судові та правоохоронні органи. Адвокатура]

Аналіз діяльності з виявлення, розкриття і розслідування злочинів показує, що поодинокі слідчі (розшукові) дії, негласні слідчі (розшукові) дії (далі – НС(Р)Д), оперативно-розшукові заходи, окремі тактичні прийоми є ефективними далеко не завжди, і не для всіх слідчих ситуацій. Найшвидше і ефективніше мета розслідування досягається тоді, коли зазначені тактичні засоби реалізуються в сукупності, а ще краще комплексно.

Використання тактико-криміналістичних комплексів є найбільш доцільним в ході розслідування багатоепізодних, організованих, неочевидних, а також групових злочинів. Саме під час розслідування таких злочинів, слідчий практично завжди зіштовхується із протидією його законній діяльності.

Така протидія є навмисною діяльністю, спрямованою на перешкоджання виконанню як окремих завдань розслідування, так і в цілому на встановлення істини у кримінальному провадженні [1, c. 239]. Тому розроблення криміналістичних рекомендацій щодо комплексного використання тактико-криміналістичних засобів в ході розслідування кримінальних правопорушень є актуальним завданням криміналістики, яке обумовлене нагальними потребами слідчої практики.

Відомий дослідник теорії тактичних операцій А. В. Дулов зазначав, що доцільним є розробляти не лише криміналістичні рекомендації щодо проведення окремих слідчих дій, але й такі рекомендації, що сприяють оптимальному виконанню «завдань загального характеру», які постають у слідчій діяльності, до яких безумовно, можна віднести й подолання протидії розслідуванню злочинів. На думку А. В. Дулова, для виконання таких завдань потрібне проведення групи слідчих, оперативно-розшукових, ревізійних та інших дій, які об’єднуються поняттям «тактична операція» [2].

Використання тактичних операцій при виконанні тактичних завдань спрямованих на нейтралізацію протидії розслідуванню злочинної діяльності: а) дозволяє ефективно використовувати мобільність, маневреність і гнучкість оперативних можливостей працівників оперативних підрозділів, що в поєднанні з процесуальними можливостями слідчих органів забезпечує оптимальне виконання тактичних завдань; б) стимулює широке використання криміналістичної й оперативної техніки; в) ефективне в ситуаціях, коли для перевірки тієї або іншої версії доцільно використовувати прямий експеримент, що дозволяє одержати й надати суду наочні й переконливі докази, також безпосередньо свідчить про злочинні дії конкретних осіб і в такий спосіб викриває їх; г) дозволяє уникнути дублювання в збиранні й обробленні фактичних даних, використовуваних слідчим і працівниками оперативних підрозділів; д) найповніше відповідає принципам наукової організації праці [3, с. 112].

Складовою комплексу дій, що утворюють тактичну операцію є, крім інших, – НС(Р)Д. Кримінальний процесуальний кодекс України запровадив новий інститут – НС(Р)Д, який містить чіткий перелік таких процесуальних дій. Така практика розширення переліку слідчих (розшукових) дій за рахунок негласних, що схожі на оперативно-розшукові заходи, враховуючи дотримання конституційних гарантій особи, застосовується у більшості кримінальних процесуальних законів зарубіжних країн (Велика Британія, Франція, США, ФРН). Зазначена практика – прогресивний крок законодавця, спрямований на посилення правоохоронної функції держави та захисту прав свобод окремих осіб, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань [5, с. 14].

НС(Р)Д є різновидом слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких, не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених КПК України [6, с. 7].

Проведення НС(Р)Д в складі тактичної операції дає можливість швидко й ефективно збирати відомості про кримінальне правопорушення та особу чи групу осіб, що його вчинили, надає органами досудового розслідування можливість встановлювати місцезнаходження таких осіб, і місцезнаходження окремих предметів, речей та документів, що є значимими для кримінального провадження. І крім цього, безпосередньо запобігти протидії розслідуванню злочину з боку зацікавлених осіб, а також забезпечити безпеку учасників кримінального провадження і членів їхніх сімей у ситуаціях, коли проведенням інших процесуальних дій це здійснити неможливо або надзвичайно складно.

Разом з тим, використання під час тактичної операції НС(Р)Д накладає на такий тактико-криміналістичний комплекс низку обов’язкових вимог: 1) необхідність дотримання режиму таємності під час підготовки, в ході безпосередньої реалізації, та оцінки результатів тактичної операції; 2) виконання дій лише компетентними і уповноваженими на те особами; 3) дії виконуються не просто з метою отримання криміналістично значимої інформації, а задля збирання, дослідження, оцінки та використання доказів; 4) встановлюється особливий порядок щодо підготовки та проведення процесуальних дій, а також щодо фіксації, збереження та використання отриманих результатів (принаймі до певного часу); 5) утаємничуватися зазначені відомості мають не лише для осіб, стосовно яких проводяться процесуальні дії, а й для будь-яких інших осіб, зокрема й працівників органів досудового розслідування, оперативних підрозділів, посадових осіб правоохоронних органів та інших державних органів, працівники яких беруть участь в підготовці та проведенні тактичної операції; 6) на проведення відповідних процесуальних дій встановлюється особливий порядок та отримуються відповідні дозволи; 7) обирається доцільний спосіб і порядок фіксування ходу і результатів проведення процесуальних дій, зокрема й із застосуванням науково-технічних та спеціальних технічних засобів; 8) створюється особливий режим для зберігання матеріальних носіїв криміналістично значимої інформації; 9) опрацьовуються питання щодо зняття грифу таємності з окремих таких носіїв.

Як бачимо, зазначені вимоги мають враховуватися не лише на стадії безпосереднього проведення тактичної операції по протидії розслідуванню злочинної діяльності, але й заздалегідь, коли слідчий лише аналізує й оцінює виниклу слідчу ситуацію, далі коли визначає тактичне завдання та мету тактичної операції, коли ухвалює рішення про її проведення, ну й звичайно коли створює певну модель тактичної операції і програму її реалізації, і навіть коли оцінює досягнуті в ході операції результати. Недотримання зазначених вимог, не дасть змоги досягнути мети тактичної операції, залишить невиконаним тактичне завдання щодо нейтралізації протидії розслідуванню, призведе до «втрати» доказів, що мають бути сформовані в ході проведення відповідних процесуальних дій, а в окремих випадках й до розголошення слідчої таємниці.

Посилання:

1. Белкин Р. С. Противодействие расследованию и пути его преодоления. Криминалистика: учебник / Т. В. Аверьянова, И. Л. Александрова, Р. С. Белкин и др. / под ред. А. Ф. Волынского. Москва: Закон и право, ЮНИТИ-ДАНА, 1999. С. 239-260.

2. Дулов А. В. О разработке тактических операций при расследовании преступлений. 50 лет Советской прокуратуры и проблемы совершенствования предварительного следствия. Ленинград, 1972. С. 23-29.

3. Дулов А. В. Основы расследования преступлений, совершенных должностными лицами. Минск: изд-во «Университетсткое», 1985. 168 c.

4. Колесник В. А. Негласні слідчі (розшукові) дії: кримінально-процесуальні та криміналістичні аспекти підготовки і проведення: науково-практичний посібник. Київ: ПРЕЦЕДЕНТ, 2014. 135 с.

5. Шерудило В. О. Процесуальний порядок проведення негласних слідчих (розшукових) дій, пов’язаних з втручанням у приватне спілкування: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09. Київ, 2018. 264 с.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПРАВО ДИТИНИ НА ТАЄМНИЦЮ ПРО СТАН ЗДОРОВ’Я: ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ
23.06.2022 19:06
ЩОДО КОНСТИТУЦІЙНОСТІ НОРМ КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
10.06.2022 11:59




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше