:: LEX :: ЩОДО ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВОЇ ПРИРОДИ КРИПТОВАЛЮТИ
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 61)

Термін подання матеріалів

16 травня 2024

До початку конференції залишилось днів 8


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ЩОДО ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВОЇ ПРИРОДИ КРИПТОВАЛЮТИ
 
18.09.2023 15:25
Автор: Добровольська Володимира Володимирівна, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри господарського права і процесу, Національний університет «Одеська юридична академія»
[Секція 5. Господарське право. Господарське процесуальне право. Екологічне право. Земельне право. Аграрне право. Фінансове право. Банківське право]


Суб'єкти господарювання на виконання своїх договірних зобов'язань здійснюють чисельні фінансово-розрахункові операції, які можуть бути в електронній формі, а їх предметом є криптовалюта. На сьогодняшній день правовий статус криптовалюти є невизначеним, адже Закон України «Про віртуальні активи» (надалі – Закон про віртуальні активи) не набрав чинності, тобто на практиці виникають проблеми щодо нормативної невизначеності обігу криптовалюти, що обумовлює актуальність її теоретично-наукового аналізу.

В Законі про віртуальні активи криптовалюта визначена через загальний термін «віртуальний актив» як об'єкт цивільних прав, який існує виключно у віртуальному середовищі. Криптовалюту можливо віднести до різновиду віртуальної валюти, яка розкривається у Директиві (ЄС) 2015/849 від 20.05.2015 р. «Про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей та фінансування тероризму», та «означає цифрову репрезентацію вартості, яка не є випущеною або гарантованою центральним банком або органом публічної влади, не обов’язково прив’язана до законно створеної валюти і не має юридичного статусу валюти або грошей, але приймається фізичними або юридичними особами як засіб обміну, який може передаватися, зберігатися або торгуватися в електронний спосіб» [1] . Представляється, що криптовалюта використвується саме як засіб платежу, а державний він буде чи недержавний, це питання повинна вирішити саме держава з урахуванням сучасних соціально-економічних реалій. Щодо цього В. Скрипник висуває припущення, що існує «загроза потенційної конкуренції криптовалюти з національною грошовою одиницею (гривнею), яка завдяки діям регулятора перетворюється в красиві фантики. Обіг криптовалюти посягає на монополію органів державної влади й управління друку грошей через відсутність будь-яких способів захисту від нього й анонімності операцій, що, у свою чергу, дуже актуально під час протидії незаконному відмиванню грошей і фінансуванню тероризму» [2, с. 42].

У Швейцарії криптовалюта прирівняна до іноземних валют – операції з нею 

звільнені від ПДВ, але оподатковуються як майно. У Фінляндії криптовалюта  визначається як фінансовий інструмент, операції з ними вважаються приватними угодами і звільнені від ПДВ [3].

Уявляється, що криптовалюта широко використовується саме суб'єктами господарювання задля належного здійснення господарської діяльності у вигляді виробництва, надання послуг та здійснення робіт. Тобто, саме за суб'єктно-об'єктною ознакою криптовалюта є об'єктом – предметом господарських відносин, для яких притаманним є комплексний характер. У літературі вчені також звертають увагу саме на економічну складову (чинник) криптовалюти. Слушною є думка про те, що «основні засади економічної та правової політики держави щодо цифровізації мають бути закріплені в законі і, насамперед, у Господарському кодексі України, включно із стратегічними завданнями держави у цій сфері, засобами, що використовуються, принципами поєднання державного регулювання із саморегулюванням, специфіки окремих цифрових ресурсів (зокрема публічних реєстрів) та пріоритетів регулювання відносин на окремих ринках, які потребують спеціальних правових механізмів захисту прав споживачів (електронні фінансові послуги тощо). 

Крім доповнення Господарського кодексу України з цими та іншими положеннями, також доцільно прийняти концепцію саморегулювання в цифровій економіці України, яка має визначати особливості правил та стандартів СРО, етичних кодексів у цій сфері; запровадження єдиної нормативно-правової бази щодо створення, функціонування та інформаційної взаємодії державних, муніципальних та інших публічних цифрових реєстрів, кадастрів та інформаційних систем, запровадження пілотних проектів Дія City, а також максимальна формалізація вимог до самоконтролю та контролю за доступ до основних державних ресурсів» [4, с. 390]. Слушною є думка про те, що «створення належних господарсько-правових механізмів регулювання обігу криптовалют стане запорукою інноваційного розвитку української економіки» [5, с. 101]. 

Таким чином, криптовалюта за суб'єктно-об'єктною ознакою є господарсько-правовою категорією, яка представляє собою різновид немайнових прав та засіб платежу, що застосовується з метою здійснення чисельних фінансово-розрахункових електронних операцій (послуг) та отримання прибутку.

Література:

1. Про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей та фінансування тероризму: Директива Европейского парламенту і Ради  (ЄС) 2015/849 від 20.05.2015 р. URL : https://zakon.rada.gov.ua/

2. Скрипник В. Місце криптовалюти в системі об’єктів цивільних прав. Підприємництво, господарство і право. 2018. Вип. 8. С. 38–43.

3. Ринок криптовалюти:  як  в  країнах  світу  регулюють  віртуальні  активи. Аналітичний портал Слово і діло. URL: https://cutt.ly/2BINjGn (дата звернення 11.08.2023).

4. Vinnyk, O. M., Zadykhaylo, D. V., Honcharenko, O. M., Shapovalova, O. V., & Patsuriia, N. B. (2021). Economic and Legal Policy of the State in the Field of Digital Economy. International Journal of Criminology and Sociology, 10, 383–392.

5. Поліщук Н. Господарсько-правовий режим криптовалют. Підприємництво, господарство і право. 2019. № 6. С. 100–102.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПУБЛІЧНІ ЗАКУПІВЛІ ЯК ПРАВОВИЙ ЗАСІБ РЕАЛІЗАЦІЇ ЦІЛЕЙ ПЛАНУ ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ ЗА НАПРЯМОМ «ПРАВА ЛЮДИНИ»
19.09.2023 14:42
ЩОДО ВИДУ СУДОВИХ РІШЕНЬ, У ЯКИХ МОЖЕ БУТИ СФОРМОВАНО ВИСНОВОК ВЕРХОВНОГО СУДУ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА
18.09.2023 15:29
ДОСТУП ДО ЕКОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ЯК АСПЕКТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
15.09.2023 15:42




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше