:: LEX :: ПРО ПОНЯТТЯ  «КІБЕРПРОСТІР» ТА ЗАГРОЗИ КІБЕРБЕЗПЕЦІ НА ГЛОБАЛЬНОМУ Й НАЦІОНАЛЬНОМУ РІВНЯХ
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 61)

Термін подання матеріалів

16 травня 2024

До початку конференції залишилось днів 9


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ПРО ПОНЯТТЯ «КІБЕРПРОСТІР» ТА ЗАГРОЗИ КІБЕРБЕЗПЕЦІ НА ГЛОБАЛЬНОМУ Й НАЦІОНАЛЬНОМУ РІВНЯХ
 
01.11.2023 16:23
Автор: Мельник Олександр Миколайович, науковий співробітник, Український науково-дослідний інститут спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України
[Секція 6. Право інтелектуальної власності та його захист. Інформаційне право. Інформаційні технології]


Актуальність дослідження визначається, з одного боку, загальним спрямуванням сучасних студій на виявлення кіберзагроз і кібервикликів у світовому цифровому просторі та вивчення кібербезпекової проблематики, з іншого – нагальною потребою концептуального осмислення нової безпекової реальності у глобальному кіберсередовищі та в національному сегменті кіберпростору.

Мета даної розвідки полягає у теоретичному предметно-поняттєвому потрактуванні поняття «кіберпростір» у наукових працях українських та зарубіжних дослідників, визначенні загроз у кіберінформаційному середовищі на глобальному й національному рівнях.

У своїй «Стратегії кібербезпеки для Німеччини» від 23.02.2011 р. Федеральний уряд Німеччини трактує кіберпростір як «віртуальний простір усіх ІТ-систем у глобальному масштабі, об’єднаних в мережу на рівні даних» [1, с. 6].

Cтарший науковий співробітник Центру досліджень безпеки (CSS)  Цюріха М. Д. Кавельті у своїй статті [2, с. 167], присвяченій дослідженню матеріальних причин кібервійни та політики кібербезпеки, ототожнює поняття «кіберпростір» та «інтернет», використовує їх у широкому розумінні синонімічно. Однак слушно зауважує, що в соціальних наукових дослідженнях інтернет розуміється як частковий аспект кіберпростору, оскільки кіберпростір має як «віртуальний», так і «фізичний» виміри. Ш. Гойманн додає, що інтернет «краще підкреслює посередництво між різними мережами, як базова структура, аніж поняття «кіберпростір» [3, с. 147]. 

Услід за О. Ткаченком та К. Ткаченком, під кіберпростором у роботі розумітимемо «кіберінформаційне середовище, що відображає семантику (сутність) об’єктів кіберінформаційної інфраструктури та системи відношень і зв’язків між цими об’єктами. До об’єктів кіберінформаційної інфраструктури належать апаратно‐технічні складові (сучасні гаджети, персональні комп’ютери тощо), програмно‐технологічні складові (комп’ютерні мережі, ПЗ), інформаційні складові (інформаційні бази, вебконтенти, інтернет‐відомості тощо)» [4, с. 77].

Загалом кіберзагрози можна поділити на такі види: 1) кібертероризм; 2) кібервійна; 3) атаки на комп’ютерні системи; 4) атаки на дипломатичну інфраструктуру; 5) атаки на банківські системи; 6) атаки на військову інфраструктуру; 7) хактивізм. 

Український вчений Д. В. Дубов кіберзагрози в Україні доцільно поділяє на два ключові рівні: «перший – «класичні» кіберзлочини – як абсолютно оригінальні, так і вже звичні для нас, для своєї реалізації вони потребують лише сучасних інформаційних технологій; другий – злочини, характерні для геополітичної боротьби (або такі злочини на місцевому рівні, які мають потенціал вплинути на політичне становище держави), це хактивізм, кібершпигунство та кібердиверсії» [5, с. 210]. 

Варто зауважити, що у зв’язку з невпинним розвитком інформаційних технологій значення кіберзагроз у загалі загроз національній безпеці тієї чи іншої країни з плином часу лише зростатиме, боротьба за розподіл сфер впливу у кіберпросторі повсякчас вируватиме й набиратиме обертів, адже за нею стоять великі геополітичні інтереси світових центрів сили.

Підсумовуючи викладене вище, зазначимо, що захист від кібератак має бути автоматизованим, для усунення кіберзагроз слід удосконалювати відповідні системи та технології, для забезпечення кібербезпеки, що є пріоритетом у системі національної безпеки країни, необхідно кваліфіковано, компетентно і комплексно використовувати арсенал правових засобів.

Література:

1. Deutscher Bundestag. Ausarbeitung. Cyber-Sicherheit und Streitkräfte. S. 6. URL: https://www.bundestag.de/resource/blob/414822/04afe986fd8aba8fe0c534d95c389309/WD-2-037-11-pdf-data.pdf

2. Cavelty M. D. Die materiellen Ursachen des Cyberkriegs. Cybersicherheitspolitik jenseits diskursiver Erklärungen. Journal of self-regulation and regulation. Volume 01. 2015. pp. 167-184. DOI: 10.11588/josar.2015.0.23486 

3. Heumann S. Sicherheit im Cyberraum: Eine Kritik des nationalstaatlichen Sicherheitsdenken angesichts eines globalen Netzwerks. In: Internationale Sicherheit im 21. Jahrhundert Deutschlands internationale Verantwortung. Bonn University Press.  2016. pp. 141-152.

4. Ткаченко О., Ткаченко К. Цифрова платформа: інформаційні технології в соціокультурній сфері. Кіберпростір і кібербезпека: проблеми, перспективи, технології. №1. 2018. С. 75-86. URL: https://doi.org/10.31866/2617-796x.1.2018.147257

5. Дубов Д. В. Кіберпростір як новий вимір геополітичного суперництва : монографія / Д. В. Дубов. К. : НІСД, 2014. 328 с.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше