:: LEX :: ЗАСТОСУВАННЯ ЗБРОЇ МАСОВОГО ЗНИЩЕННЯ: ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ ОБ’ЄКТУ ЗЛОЧИНУ
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 61)

Термін подання матеріалів

16 травня 2024

До початку конференції залишилось днів 8


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ЗАСТОСУВАННЯ ЗБРОЇ МАСОВОГО ЗНИЩЕННЯ: ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ ОБ’ЄКТУ ЗЛОЧИНУ
 
08.11.2023 22:42
Автор: Шадюк Вікторія Вячеславівна, студентка 2 курсу магістратури економіко-правового факультету Одеського національного університету імені І. І. Мечникова
[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Медичне право. Судові та правоохоронні органи. Адвокатура]

Як відомо кримінальні правопорушення, які розміщені в Особливій частині Кримінального кодексу України розташовані по групам, які маються схожий родовий об’єкт. Так, «використання зброї масового знищення» розташований у розділі ХХ, через що виникає безліч питань щодо самого об’єкту, оскільки законодавець нам не дає прямої вказівки через специфічну назву розділу, який вміщує аж три такі об’єкти. Тому, вважаємо за потрібне його окреслити саме у цьому кримінальному правопорушенні задля уникнення проблем в правильній кваліфікації діянь в майбутньому, оскільки на даний час загроза застосування такої зброї, як ніколи, дуже велика. 

Таким чином, безпосередній об’єкт застосування зброї масового знищення (ст. 439 КК України) характеризується правниками неоднозначно. Велика кількість науковців стверджують, що його безпосереднім об’єктом є безпека людства, а саме стан, коли немає вірогідності початку війни, катастрофи екологічного характеру, або інших схожих подій, які можуть спричинити  знищення людей у великих обсягах, ліквідацію умов для життя населення нашої планети тощо [1, с. 77]. Крім того вказується на «безпеку людства в контексті умов для його життя та відсутності вірогідності знищення людей у великих обсягах» [2, с. 309]. 

Також, у науковій літературі є позиція, за якою вчені намагаються приєднати ст. 439 КК України до «воєнних злочинів». Такі вчені, як В. П. Попович, В. В. Гальцова, С. П. Кучевська, М. В. Піддубна та інші стверджують, що у складі міжнародних злочинів є окрема категорія «воєнні злочини» у яку в якості спеціального складу злочину відноситься ст. 439 КК України, а в якості загального злочину – ст. 438 КК України (Порушення законів та звичаїв війни у формі застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом) [3, с. 36].

У даному випадку доцільно змоделювати дві ситуації, щоб звернути увагу на умову і стан вчинення такого правопорушення:

1. Дві країни мають збройний конфлікт і одна сторона застосовує таку зброю проти іншої задля отримання переваги у наступі або іншої мети.  Застосування цієї зброї призвело до великої кількості загиблих людей (як військових так і цивільного населення). У цьому випадку мова йде про те, що вчинено воєнний злочин із застосування такого знаряддя, як зброя масового знищення і буде розцінено як порушення законів та звичаїв війни.

2. Збройного конфлікту в жодній країні немає. Відбуваються «сутички» між політиками, які погрожують застосуванням такої зброї проти один одного. Одна сторона вирішила зробила це, переслідуючи свою мету. Умовно кажучи така зброя у вигляді «радіаційної бомби масового знищення» впала на одне із міст країни і призвела до великої катастрофи й, крім того, через несприятливі погодні фактори рознесла радіацію на інші сусідні країни або ж на половину планети. У даному випадку такий злочин не буде відповідати жодній ознаці воєнного злочину, що говорить про те, що в дану групу він не входить.

Роблячи висновок з даних ситуацій ми розуміємо, що злочин передбачений ст. 439 КК України є досить складним, а сама стаття не дає нам чіткого поняття як правильно кваліфікувати злочин в частині визначення об’єкта для того, щоб відділити його від інших суміжних злочинів. Через те, що дана тема не знаходить свого поширення серед науковців, вважаємо, необхідним правильно окреслили об’єкт цього злочину. 

Так, застосування зброї масового знищення в умовах збройного конфлікту, що не призвело до тяжких наслідків буде вважатись воєнним злочином і відповідно кваліфікацію потрібно проводити на основі ст. 438 КК України - порушення законів та звичаїв війни, а об’єктом буде – мир. 

Відповідно застосування зброї масового знищення під час збройного конфлікту міжнародного або не міжнародного (внутрішнього) характеру/або без таких, що призвело до неоціненних масштабів катастрофи як у людському (і цивільне населення і військові), тваринному чи рослинному світі буде кваліфікуватись за ст. 439 КК України. Об’єктом буде вважатись – «безпека людства». Тому, на нашу думку, час і обстановка для даного злочину дійсно має значення, а наслідки і мета – найважливіші аспекти.

Отже, ми робимо акцент на тому, що стаття 439 КК України повинна бути змінена в частині уточнення мети та наслідків вчинення такого правопорушення. Беззаперечно, наслідки передбачені в ч. 2 даної статті, але тоді ж якого значення має ч. 1, коли зброю просто застосували. Тобто логіка законодавця відсутня, а тому вважаємо, що дана стаття повинна бути сформульована таким чином: «застосування зброї масового знищення, забороненої міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, що спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки» без наявності ч. 2. Це дозволить уникнути того, що дана стаття буде в одній частинні воєнним злочином, а в іншій злочином проти людства. 

Література:

1. Гальцова В. В. Злочини проти миру і міжнародного правопорядку: лекції / за ред. М. І. Панова. Харків: Юрайт, 2019. 96 с.

2. Попович О. В., Томаш Л. В., Латковський П. П., Бабій А. Ю. Кримінальне право України. Особлива частина: навчальний посібник. Чернівці, 2022. 319 с.

3. Піддубна М. В. Імплементація норм міжнародного кримінального права про воєнні злочини у Кримінальний кодекс України: автореф. дис… канд. юрид. наук: 12.00.08. Київ: Ін-т держ. і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2020. С. 106.

_____________________

Науковий керівник: Чуваков Олег Анатолійович, доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри кримінального права, кримінального процесу і криміналістики Одеського національного університету імені І. І. Мечникова



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ У СФЕРІ ЮВЕНАЛЬНОЇ ЮСТИЦІЇ: АНАЛІЗ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ
27.10.2023 16:48
ДО ПИТАННЯ ВАЖЛИВОСТІ ДОТРИМАННЯ ПРАВ ЗАСУДЖЕНИХ НА ГАРАНТОВАНУ ОСВІТУ
23.10.2023 10:07
НОВІ ПІДХОДИ ДО ВСТАНОВЛЕННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЗА ПРОЄКТОМ НОВОГО КК УКРАЇНИ
09.11.2023 12:06
АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ПРОТИДІЇ КОЛАБОРАЦІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
09.11.2023 11:20
SIGNIFICANCE OF THE ROLE OF THE VICTIM'S BEHAVIOR IN THE PRACTICE OF THE SUPREME COURT AND THE EUROPEAN COURT OF HUMAN RIGHTS
07.11.2023 15:22
РОЛЬ ТА МІСЦЕ КРИМІНОЛОГІЇ В ОСВІТІ ПРАВООХОРОНЦІВ ТА ЇЇ АКТУАЛЬНІСТЬ
06.11.2023 16:54
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЛЕЖНОГО ПРОКУРОРОРСЬКОГО НАГЛЯДУ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
06.11.2023 16:22




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше