:: LEX :: ПІДТРИМАННЯ ДЕРЖАВНОГО ОБВИНУВАЧЕННЯ В СУДІ  ЯК ОДНА ІЗ ФУНКЦІЙ ПРОКУРАТУРИ УКРАЇНИ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 42)

Термін подання матеріалів

09 червня 2022

До початку конференції залишилось днів 18


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ПІДТРИМАННЯ ДЕРЖАВНОГО ОБВИНУВАЧЕННЯ В СУДІ ЯК ОДНА ІЗ ФУНКЦІЙ ПРОКУРАТУРИ УКРАЇНИ
 
09.12.2008 19:56
Автор: Ковальчук Наталія, студентка юридичного факультету Тернопільського національного економічного університету
[Конституційне право. Конституційне процесуальне право. Міжнародне право]
Прокурор! Скільки емоцій пов’язано з цим словом. Одних воно кидає в піт, у інших виникають приємні сподівання на справедливість.
Участь прокурора у суді сприяє вирішенню справедливого вироку суду у кримінальній справі, адже забезпечує змагальність судового процесу, об’єктивному розгляду справи тощо. Досліджували інститут прокуратури такі вчені як М.І. Мичко [4], Г.П. Середа, Л.А. Хруслова [5], В.Т. Маляренко, І.В. Вернидубов [6] тощо. Предметом мого дослідження є такий напрямок прокурорського нагляду як підтримання державного обвинувачення в суді України.
Конституція України чітко визначила одну із основних функцій прокуратури – підтримання державного обвинувачення в суді (ст. 121 Конституції), ця функція знайшла своє закріплення і в Законі України «Про прокуратуру» (ст. 5), а також у кримінально-процесуальному кодексі (ст. 264 КПК). Участь прокурора у всіх кримінальних справах та при будь-якому розгляді їх у суді (за винятком справ приватного обвинувачення, або у випадках відмови прокурора від обвинувачення) є обов’язковою.
Завданням державного обвинувача відповідно до ст. 34 Закону України «Про прокуратур» вважається сприяння у постановленні судових рішень що грунтуються на законі, шляхом:
• пред’явлення суду доказів, що підтверджують винуватість особи, їх систематизація та аналіз;
• спростування доказів сторони захисту, усунення протиріч у доказовому матеріалі;
• правильної кваліфікації дій підсудного, об’єктивної й обгрунтованої думки щодо виду і міри покарання;
• аргументованих пропозицій щодо вирішення цивільного позову, інших питань, які буде вирішувати суд;
• здійснення права на внесення апеляції, касаційного подання чи ініціювання перегляду справи у виключному провадженні;
• участь прокурора у роботі апеляційної, касаційної інстанції та при розгляді справи судом у виключному провадженні та в порядку виконання вироку [3].
Норми кримінального процесу України мають змішаний характер, так як зобов’язують прокурора в суді першої інстанції не тільки доказувати винність підсудного, але і попереджувати безпідставне при відсутності доказів визнання підсудного винним та його засудження.
Прокурор виступає гарантом прав і свобод підсудного, а також інших громадян, які беруть участь у кримінальному судочинстві, тобто прокурор у суді здійснює правозахисну функцію. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави (ст. 3 Конституції України). Крім цього, прокурор реалізує в суді профілактичну та правовиховну функцію.
Підтримання державного обвинувачення в суді прокурором нерозривно пов’язане з покладенням на нього обов’язків сприяти виконанню вимог закону про всебічний і об’єктивний розгляд справи та постановлення судових рішень, що грунтуються на законі. Зазначена обставина істотно впливає на саму сутність державного обвинувачення в суді і спростовує досить поширені уявлення, що прокурор – не більше як сторона в процесі, оскільки він має рівні права з іншими його учасниками, насамперед з підсудним і його захисником. Це положення закріплене в ч.1 ст.35 Закону про прокуратуру слід розуміти так, що і прокурор, і захисник повинні мати рівні можливості для пошуку і дослідження доказів та обгрунтування перед судом своєї позиції.
Підтримання державного обвинувачення в суді складається з таких етапів:
1. підготовка прокурора до участі в судовому процесі;
2. участь прокурора в судовому слідстві;
3. участь прокурора в судових дебатах.
При вивченні матеріалів справи прокурор перевіряє законність проведеного розслідування і обгрунтованість обвинувального висновку, що забезпечує належне проходження справи в суді. Добре знання матеріалів справи – це одна з можливих умов успішного підтримання державного обвинувачення, тому вивчення кримінальної справи повинно бути всебічним і повним[6, c.25].
Найважливіша частина розгляду кримінальної справи – це судове слідство, яке починається з оголошення прокурором обвинувального висновку (ст. 297 КПК). Під час судового слідства перевіряється обгрунтованість обвинувачення, пред’явленого підсудному, і досліджуються усі докази у справі. Тому немає підстав стверджувати, що судове слідство зводиться тільки до перевірки матеріалів, зібраних на стадії досудового розслідування. Це нове, самостійне дослідження доказів.
Судові дебати являють собою ту частину судового розгляду, у якій обвинувачення та захист дають оцінку дослідженим у судовому розгляді доказам, висловлюють доводи щодо підтвердження своєї позиції. Дебати полягають у промовах прокурора, потерпілого та його представника, цивільного позивача, цивільного відповідача або їх представників, захисника, підсудного (ст. 318 КПК). Учасники судових дебатів висловлюють думки щодо доведення або не доведення злочину, кваліфікації злочину, наявності обставин, що обтяжують або пом’якшують винність підсудного; міри покарання підсудному, а також з інших питань, які вирішуються у судовому розгляді.
Після винесення судом вироку прокурор зобов'язаний вжити у встановленому законом порядку заходів щодо виправлення помилок, які мали місце, висловити свою незгоду з мірою покарання, визначеною судом, якщо вона не відповідає тяжкості злочину та суспільній небезпеці особи, яка його вчинила. Для цього прокуратура має визначені законом повноваження, незалежно від того, чи набрав вирок законної сили, чи ні[5, с.84].
Таким чином, підтримання державного обвинувачення — це діяльність прокуратури у встановлених кримінально-процесуальним законом формах, яка складається з аналізу матеріалів справи та доказування вини особи в судових орга¬нах, сприяння постановленню законного, обгрунтованого та справедливого вироку. Образно кажучи, державне обвинувачення – пік прокурорської діяльності у кримінальному судочинстві тому, що судовий розгляд – центральна частина кримінального судочинства, де досліджуються всі зібрані докази та вирішується питання про винність або невинуватість особи. І якщо в ньому не будуть створені умови для ухвалення законного та обґрунтованого вироку, то вся попередня, здебільшого довга складна та кропітка робота по розкриттю, розслідуванню злочину, може стати нікчемною, не дасть бажаних результатів.

Джерела:
1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №30. – Ст.141.
2. Кримінально-процесуальний кодекс України: Офіційний текст. — К.: Атака, 2007. – 200 с.
3. Закон України “Про прокуратуру” від 5 листопада 1991 р. із змінами і доповненнями станом на 12 липня 2001. // Юридичний вісник України. – 2001. – 4-10 серпня. - № 31 (319).
4. Мичко М.І. Функції та організаційний устрій прокуратури. – Донецьк, 2002. – 271с.
5. Середа Г.П., Хруслова Л.А. Підтримання прокурором державного обвинувачення у суді першої інстанції.– К.: АПУ, 2005. – 124с.
6. Маляренко В.Т., Вернидубов І.В. Прокурор у кримінальному судочинстві. Деякі проблеми та шляхи їх вирішення. – К.: Юрінком Інтер, 2001.

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ДЕЯКІ НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ПРАВОСУДДЯ В УКРАЇНІ
25.10.2008 19:37
СИСТЕМА ГАРАНТІЙ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ
15.11.2008 11:59
УПОВНОВАЖЕНИЙ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПРАВ ЛЮДИНИ ТА ВИРІШЕННІ КОНФЛІКТІВ МІЖ ОСОБОЮ ТА ОРГАНАМИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ
12.12.2008 22:34
ПРОБЛЕМА РЕАЛІЗАЦІЇ ІНСТИТУТУ СУДУ ПРИСЯЖНИХ В УКРАЇНІ
09.12.2008 20:03
КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ: ПЕРЕВАГИ І НЕДОЛІКИ ЯК ОРГАНУ КОНСТИТУЦІЙНОЇ ЮРИСДИКЦІЇ
09.12.2008 19:58
ПРАВОВИЙ ЗМІСТ МЕТОДУ ВІДКРИТОЇ КООРДИНАЦІЇ ЯК ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ
09.12.2008 19:04
ІНТЕРПОЛ ЯК ОСНОВНА ІНСТИТУЦІЙНА СТРУКТУРА У БОРОТЬБІ ІЗ МІЖНАРОДНОЮ ОРГАНІЗОВАНОЮ ЗЛОЧИННІСТЮ
08.12.2008 21:40
ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПРАВ ІНДИВІДА У СУЧАСНОМУ МІЖНАРОДНОМУ ПРАВІ
08.12.2008 21:19
ПРОБЛЕМИ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ
02.12.2008 20:13




© 2006-2022 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше