:: LEX :: РЕАЛІЗАЦІЯ ВЛАДИ У СУСПІЛЬСТВІ ЧЕРЕЗ ПОЛІТИЧНИЙ РЕЖИМ
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 61)

Термін подання матеріалів

16 травня 2024

До початку конференції залишилось днів 9


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

РЕАЛІЗАЦІЯ ВЛАДИ У СУСПІЛЬСТВІ ЧЕРЕЗ ПОЛІТИЧНИЙ РЕЖИМ
 
16.01.2024 12:04
Автор: Швайко Іван Євгенійович, здобувач І (бакалаврського) рівня вищої освіти, студент 3-го курсу, спеціальності 081 “Право”, Навчально-науковий інститут права Державного податкового університету; Скрипець Владислав Ігорович, здобувач І (бакалаврського) рівня вищої освіти, студент 3-го курсу, спеціальності 293 “Міжнародне право”, Навчально-науковий інститут права Державного податкового університету
[Секція 1. Теорія держави і права. Філософія права]

Влада – одна з фундаментальних засад суспільства. Вона існує скрізь, де є усталені об’єднання людей: у сім’ї, у виробничих колективах, різних організаціях і закладах, у державі. Влада – це здатність системи забезпечити виконання її елементами прийнятих зобов’язань, спрямованих на реалізацію колективних цілей [1].

Суспільство — це відносно стійка система соціальних зв’язків і відносин, що склалися між людьми в процесі історичного розвитку їх спільної життєдіяльності, спрямованої на відтворення умов для існування та задоволення життєвих потреб. Цілісність суспільства тримається завдяки дії звичаїв, традицій, законів тощо.

Специфіка всіх суб'єктів суспільства полягає в тому, що вони виникають та існують для задоволення неполітичних потреб соціальних суб'єктів. Відповідно, вони завжди утворюються та формуються не державою, а з ініціативи громадян або їх груп. Колективні суб'єкти суспільства виникають, як правило, спонтанно й у контексті реалізації потреб та інтересів громадян, які формують такий суб'єкт.

Як політичні системи та режими, так і  суспільство, що існували, існують та існуватимуть, залежно від ступеня демократичності влади та наявності у суспільній структурі механізмів вирішення протиріч. Їх можна розділити на лише на 2 типи демократичні та авторитарні суспільства [2].

Чому саме 2 типи реалізації влади у суспільстві, а не 3 як потрібно? А це через те що 3 типи політичного режиму тоталітарний, він недопустимий для будь-яких форм несанкціонованих дій населення. Тоталітаризм вимагає від людини активних вияв лояльності й відданості режиму. Причому засоби масової інформації є необхідним моментом для існування тоталітаризму взагалі. Завдяки їм проводяться ідеологічна обробка населення, насадження уніфікованих побутових та загальнолюдських стандартів, нівелювання загально цивілізаційних та особистісних цінностей.

Тому демократичне суспільство може визначатись і характеризуватись як вільне, зорієнтоване на конкретну людину, що створює атмосферу поваги до правових традицій і законів, гуманних ідеалів, забезпечує свободу творчої та підприємницької діяльності, можливість реалізації прав людини і громадянина, виробляє механізм обмеження та контролю за діяльністю держави. В такому випадку сучасне громадянське суспільство - це правове, ліберально-демократичне, плюралістичне, відкрите суспільство, основним суб'єктом якого є вільний індивід, який реалізує свої інтереси в межах єдиного для всіх закону та суспільного правопорядку. Людина як член суспільства є повноправним і водночас відповідальним (дотримується та виконує свої обов'язки та поважає права інших) учасником різноманітних суспільних відносин - економічних, духовних, інформаційних тощо.

Зрозуміло, що громадянському суспільству з авторитарним режимом притаманні зовсім інші ознаки. В межах авторитарних режимів громадянське суспільство має інші цілі, завдання та функції щодо держави та різних суспільних груп і класів.

За цього політичного режиму в суспільстві можлива легальна опозиція. За авторитаризму немає уніфікованої ідеології. А через поруйнованість репресивного апарату та несформованість демократичних інститутів мобілізаційні можливості її застосування практично відсутні, а само суспільство характеризується вищим ступенем інертності, ніж за інших політичних режимів.

Попри те, що правлячі структури відкриті для різних угруповань, влада за авторитаризму сконцентрована в руках правлячої еліти, виборча система пристосована до рішень виконавчої влади, демократичні принципи не є абсолютною цінністю, значний обсяг влади перебуває в руках силових структур, принципи законності та конституційності практично завжди спотворюються [3].

Отже, суспільство є стійкою системою соціальних зв’язків і відносин, що склалися між людьми в процесі історичного розвитку їх спільної життєдіяльності, спрямованої на відтворення умов для існування та задоволення життєвих потреб. Ці всі потреби і регулюють різні політичні режими.

Література:

1. Рудич Ф.М. Політичний режим і народовладдя: спроба політологічного аналізу. Політичний менеджмент. 2010. №2. С. 12-14 

2. Шляхтун П. Політичний режим. Політологія: Теорія та історія політичної науки: підр. для студ. вищ. навч. закл. 2012. С.573

3. Гетьманчук М.П., Грищук В.К., Турчин Я.Б. Поняття політичного режиму. Політологія: навч. посібник. 2011. С. 242-262

_______________________

Науковий керівник: Вітюк Дарія Любомирівна, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри теорії та історії держави та права Державного податкового університету



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ЩОДО ПИТАННЯ ФОРМУВАННЯ МОРАЛЬНО-ПРАВОВОЇ КУЛЬТУРИ ЮРИСТА
11.01.2024 12:33
ПРАВОПОРУШЕННЯ ТА ЗАКОНОПОРУШЕННЯ: СПІВВІДНОШЕННЯ ПОНЯТЬ
09.01.2024 12:23
ФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВІ ПОГЛЯДИ І. ФРАНКА
08.01.2024 20:15




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше