:: LEX :: ЗАСАДИ НІМЕЦЬКОЇ ПОЛІТИКИ У СХІДНІЙ ГАЛИЧИНІ 1941-1944 РР.
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 61)

Термін подання матеріалів

16 травня 2024

До початку конференції залишилось днів 9


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ЗАСАДИ НІМЕЦЬКОЇ ПОЛІТИКИ У СХІДНІЙ ГАЛИЧИНІ 1941-1944 РР.
 
07.02.2024 16:14
Автор: Лихач Юрій, аспірант, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка
[Секція 8. Історія становлення української державності]

Державна політика в освітній сфері займає вагоме місце у системі політико-адміністративної, культурної, економічної діяльності держави. Завдяки освіті вона має можливість впливати на формування світогляду, цінностей, інтелектуального та творчого потенціалу суспільства, а відтак визначати сучасність і майбутнє. Прикладом цього є поліетнічне населення Східної Галичини, щодо якого нацистська Німеччина здійснювала специфічну освітню політику. Намагаючись поєднати власні стратегічні завдання й інтереси окремих національних громад, зокрема українців та поляків.

Освітньою сферою в Галичині керував відділ науки і навчання уряду дискрикту, який підпорядковувався головному відділу науки і навчання уряду генерал-губернатора в Кракові. Відділ у Львові поділявся на підвідділи для народних, вищих і середніх загальноосвітніх професійних шкіл. Підвідділами керували референти – німці, котрими виділено як співробітництво українських та польських інспекторів. Відділ науки та навчання дискрикту Галичина в царині навчання та виховання зберіг за собою лише керівні та контрольні функції. Зокрема, він затверджував програми навчання, визначав завдання та персональний склад шкільних інспекторів, розподіляв виділені урядом ГГ кошти на освіту.

На рівні округи управління здійснював шкільний інспекторат на чолі з краєвим шкільним радником, що виконував свої функції від імені старости. Цікаво, що серед 144 працівників відділу науки і навчання уряду дискрикту Галичина переважали поляки, яких налічувалося 89 чоловік. Натомість в окружних шульмах галицького дискрикту на 1941/42 навчальний рік, більшість становили українці – 53 особи (німці 17, поляки – 45).

Політика окупаційної в влади щодо культурно-освітньої сфери ГГ спрямовувалася на обмеження відповідних запитів і прагнень, як українців, так і поляків, не кажучи вже про євреїв. Однак у цьому державно-адміністративному утворенні були відносно сприятливіші умови, ніж в інших німецьких окупаційних адміністративно-територіальних утвореннях.

Національне й громадське життя мало в Галичині глибші і міцніші традиції. Тож окупаційна влада змушена була рахуватися з цим фактом і надала українцям можливість займати нижчі щаблі адміністрації краю, займатися кооперацією, утворити свої гімназії та видавництво, культурно-освітню молодіжну організацію. Народні (початкові) і фахові школи, як українсько, так і польськомовні, були державними. При цьому німецькі власті все ж перебували на позиціях колоніалізму й прагнули урізати освітній процес підкореного населення. Ц цьому цілком закономірною була поява розпорядження відділу науки та навчання уряду дискрикту Галичина: «…забороняється приймати у 1942-1943 шкільному році до народних шкіл тих дітей, які закінчили 14-й рік життя. 90% учнів 5-х і 6-х класів мусять кинути науку, не покінчивши школи».

Під контролем УЦК перебувало дошкілля і позашкілля. Він також мав великий вплив і на шкільний процес, хоча школи були державними. Відділ науки і народної освіти Правління ГГ видав розпорядження щодо організації шкіл, згідно з яким визначалось, що у місцевостях, де налічувалося 40 українських дітей, створюватиметься державна українська школа. Там, де було 20 українських дітей, а решту складали польські діти-поляки, навчання української мови тривало три години на тиждень. І навпаки, якщо в школі було 20 польських дітей, там уводились три години на тиждень польської мови.

В окупованих країнах німецька влада дозволяла відкривати лише народні і професійні школи. Шкільною політикою не передбачались середні загальноосвітні й вищі школи, з навчального процесу усувалися будь-які патріотичні мотиви. Отже, слід зазначити, що на підкорених німці намагалися запровадити копію «нової німецької школи». Німецька школа є частиною націонал-соціалістичного виховного ладу. Він відкидав ідею так званої «загальної освіти», а визначав шлях, що «виходить від тіла, охоплює душу та веде до суспільного життя». Однак, саме ця школа повинна була формувати не патріотів – українців і поляків, а покірних рабів нацистського режиму, кваліфіковану дешеву робочу силу, яку окупаційна влада вербувала на роботу до Німеччини. Слід відзначити, що німецькі власті ставили різні завдання перед міськими та сільськими школами. Про це свідчить розпорядження губернатора галицького дискрикту О. Вехтера 1 жовтня 1942 р., в якому говорилося, що сільській школі не слід брати для себе за зразок міську школу, яка має цілком іншу мету. «Сільська школа має справу виключно з сільськими дітьми, які бажають і повинні бути селянами і селянками».

Отже, на окупованих землях нацисти протягом 2-3 місяців розбудували адміністративний апарат, зокрема й для управління освітою. У кожній окрузі діяв «шкільний уряд» на чолі зі шкільним радником, який підпорядковувався і окружному старості і відділу науки та навчання певного дискрикту.

Освітня політика німців була спрямована на створення незначної мережі шкіл для місцевого українського та польського населення, завдання яких обмежувалося наданням елементарних та фахових знань для формування підконтрольних владі працівників-рабів.

Нова освітні система формувалася в умовах тотального терору. Це система брехні, обману, несправедливості. Режим кріпацтва було застосовано для сільського населення, а також ув’язнення майже всієї молоді і вивезення на працю до Німеччини.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПУБЛІЦИСТИКА СТЕПАНА КАЧАЛИ ЯК ДЖЕРЕЛО ВИВЧЕННЯ ЦИВІЛІЗАЦІЙНИХ УЯВЛЕНЬ ГАЛИЦЬКОЇ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ ХІХ СТ.
15.02.2024 12:36
ГНАТ ХОТКЕВИЧ І ЙОГО ІСТОРИЧНА ПРОЗА
07.02.2024 16:20




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше