На жаль, сьогоднi в дiяльностi мiлiцiї iснує значна кiлькiсть випадкiв порушення прав і свобод громадян. У бiльшостi такi порушення вiдбуваються в сферi адміністративно-юрисдикційної дiяльностi мiлiцiї. Значною мiрою це пояснюється наявнiстю певних прогалин у чинному законодавствi про адмiнiстративнi правопорушення, а також порушеннями вимог Закону України "Про боротьбу з корупцією" і нормативних актів МВС України, допущеними працівниками міліції. В адміністративно-правовій літературі науковим опрацюванням окремих проблем, пов’язаних із захистом прав і свобод громадян у провадженнi в справах про адмiнiстративнi правопорушення та їх забезпеченням в дiяльностi міліції, у рiзнi роки займалися: Бахрах Д.М., Голоснiченко I.П., Гончарук С.Т., Додiн Є.В., Дорогих М.М., Ківалов С.В., Клюшнiченко А.П., Коваль Л.В., Комзюк А.Т., Опришко В.Ф., Олефір В.І., та iншi. Права людини в сучасному світі – це не просто актуальна тема, це проблема. Питання дотримання прав людини в Україні, турбує багатьох активістів серед яких Василь Стус, Сергій Руденко, Левко Лук'яненко та інші, вони були першими хто об`єднався в Українську Гельсінську групу для того, щоб спрямувати свою активність на затвердження свобод і відстоювання честі кожної людини в країні. Сьогодні Гельсінська спілка виступає проти тортур і жорстокого поводження, бореться за право на приватність і свободу слова, виступає за свободу мирних зборів і свободу совісті, а також захищає права пацієнтів [1].
Термін «адміністративне розслідування» в законодавстві про адміністративні правопорушення не вживається. В науковій літературі він був введений професором Д. М. Бахрахом. Ще у 1974 р. стадію збирання доказів і встановлення істини у справі про адміністративне правопорушення він назвав «адміністративним доказуванням». Однак тривалий час цей термін у правовій науці не застосовувався. Але в 1995 р. Д. М. Бахрах і С. В. Ківалов у підручнику «Митне право Росії» зазначили що у Митному кодексі Російської Федерації термін «провадження» має вузьке значення, він трактується як адміністративне розслідування, що передує розгляду справи . Фактично з того часу цей термін посів належне місце в правовій літературі. Так, В. К. Колпаков зазначав: «Адміністративне розслідування - це стадія провадження у справах про адміністративні правопорушення, яка є початковою і становить комплекс процесуальних дій, направлених на встановлення обставин правопорушення, їх фіксацію і кваліфікацію» [2].
Аналізуючи наукову літературу, з точки зору теорії, відзначимо, що охорона мiстить у собi сукупнiсть рiзних заходiв, спрямованих на попередження порушення прав і свобод громадян, усунення причин, якi їх спонукали, перешкод у їх реалiзацiї, а захист — це дiяльнiсть спецiальних юрисдикцiйних органiв держави щодо поновлення порушеного або оскарженого права. Отже, охорона, як і захист, передбачає дiяльнiсть, але дiяльнiсть щодо захисту прав і свобод громадян у провадженнi в справах про адмiнiстративнi правопорушення характеризується значним обсягом компетенцiї, її реальнiстю та кiнцевим результатом, який передбачає поновлення порушеного права. Серед важливих рис, що характеризують захист прав і свобод громадян у провадженнi в справах про адмiнiстративнi правопорушення, є те, що захист - це суб'єктивне право осiб, якi беруть участь у провадженнi. Вiн виникає щоразу, коли права і свободи виявилися порушеними, а обов'язок посадових осiб щодо захисту прав і свобод невиконаним або неналежним чином виконаним. Наведене дає підстави зробити висновок про те, що поняття захисту прав i свобод громадян у провадженнi в справах про адмiнiстративнi правопорушення являє собою порядок здiйснення уповноваженими на те органами (посадовими особами), а також громадянами відповідних процесуальних дій, якi спрямованi на припинення незаконного посягання на права i свободи громадян, їх поновлення та примусове виконання невиконаних або неналежним чином виконаних обов'язкiв з притягненням винної особи до вiдповiдальностi. Визначається, що правова основа захисту прав і свобод громадян у адмiнiстративному провадженнi базується на положеннях ст.3 Конституцiї України, в якій людина, її життя і здоров'я, честь і гiднiсть, недоторканнiсть і безпека визнаються в Українi найвищою соцiальною цiннiстю; Закону України "Про звернення громадян", на основних положеннях провадження, що мiстяться в КУпАП - роздiли 4 і 5, а також на процесуальних принципах діяльності суб’єктів провадження. До числа останніх належать: принцип забезпечення громадянам права на правовий захист; принцип осудностi; принцип об'єктивної істини; принцип права на оскарження в судовому та адміністративному порядку рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб, уповноважених законодавством розглядати та вирішувати справи про адміністративні правопорушення; принцип відшкодування за рахунок держави матеріальної та моральної шкоди завданої незаконними рішеннями чи бездіяльністю органів (посадових осіб) громадянинові під час здійснення ними повноважень в процесі провадження по справі про адміністративне правопорушення; принцип законодавчого визначення поняття адміністративного правопорушення (проступку).
З практичного боку ця проблема вирішується управлінським шляхом. Громадська рада при МВС з питань забезпечення прав людини створена ще наприкінці 2005 року. Це консультативно-дорадчий орган при міністерстві, завдання якого – сприяння забезпеченню прав людини в роботі МВС. Загалом було проведено вісім засідань Громадської ради при МВС. У Раді працюють 10 робочих груп – захист прав громадян під час затримання, арешту та досудового слідства; забезпечення прав під час виборчих кампаній та мирних зі6paнь, захист права на приватність; права біженців і мігpaнтів; запобігання домашньому насильству, жорстокому поводженню з дітъми, торгівлі людьми і гендерна рівність в органах внутрішніх справ; освіта в галузі прав людини; правовий та соціальний захист працівників OBC, протидія расизму та ксенофобії; профілактика наркотизації населення. Станом на 23.04.2008 року громадські ради з питань забезпечення прав людини створені в ycіx регіонах. Започатковано діяльність аналогічних рад при вузах системи МВС України, ЛУ УМВС України на транспорті, управліннях (відділах) ДАІ ГУМВС, УМВС. До складу рад входять переважно представники громадськості, які представляють 125 організацій (8 міжнародних, 17 всеукраїнських та 100 регіональних), 23 навчальних заклади, 41 3MІ (теле- та радіоканалів, газет, прес-центрів). Активно працюють громадські ради у 11 регіонах – Автономній Республіці Крим, Вінницькій, Житомирській, Київській, Луганській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Чернівецькій, Чернігівській областях. Лише у Львівській області за час своєї роботи помічниками Міністра було перевірено 374 підрозділи ОВС, прийнято понад 1790 громадян, ініційовано 470 службові перевірки за фактами порушення прав людини працівниками міліції. Одночасно було активізовано роботу мобільних груп та розширено представництво в обласних громадських радах при ГУМВС, УМВС активістів правозахисних організацій. За безпосередньою участю помічників Міністра відбулося 63 засідання громадських рад, здійснено 170 виїздів мобільних груп, з них 140 – лише за серпень-вересень 2008 р. У Харківській області помічником Міністра перевірено 12 підрозділів ОВС, прийнято 69 громадян, ініційовано 13 службових перевірок, організовано проведення 2 засідань Громадської ради з питань забезпечення прав людини та здійснено 9 виїздів у складі мобільних груп (серед них – 2 спільні за участі помічників Міністра з інших регіонів України), а також моніторингове відвідування службових приміщень розташування працівників міліції в Харківському метрополітені [4].
Але на противагу плідній роботі Міністерства Внутрішніх Справ , існують недоліки в законодавстві, подолати які дуже не легко. Як і раніше, існує невизначеність щодо фундаментальних основ затримання в зв'язку з розслідуванням адміністративних правопорушень. У Кодексі України про адміністративні правопорушення зберігаються положення, що допускають затримання без рішення суду. Правоохоронні органи зберігають значні повноваження утримувати підозрюваних у вчиненні адміністративного правопорушення доволі тривалий термін. Стаття 263 КУпАП передбачає, що «осіб, які порушили правила обігу наркотичних засобів і психотропних речовин», можуть затримати «на строк до десяти діб з санкції прокурора, якщо правопорушник не має документів, що посвідчують його особу». Поширене затримання й тримання під вартою бродяг на підставі статті 11 Закону України «Про міліцію». Для такого затримання закон – як і раніше – не вимагає постанови суду. Через невизначеність у законодавстві терміну «бродяга» багато осіб тримається у приймальниках розподільниках лише на тій підставі, що не змогли на вимогу працівника міліції пред’явити документи, що посвідчують особу. За повідомленням МВС, упродовж 2003 року утримувалось 23,6 тис. осіб, які підозрювались у занятті бродяжництвом і жебрацтвом, за 2004 рік – 32,2 тис., за 2005 рік – 17,2 тис. таких осіб. В середньому близько 17% з них затримувалися повторно [5].
Справжні масштаби і характер порушень прав людини й українського законодавства в даній галузі встановити досить важко. Ми можемо відзначити три основні канали одержання інформації щодо подій : 1) журналістські розслідування і публікації; 2) матеріали правозахисних організацій; 3) соціологічні дослідження. З огляду на проблему ми окреслили її масштаби з боку статистичних даних отриманих з офіційних сайтів Інтернету. Гадаємо, найбільш важливим напрямом вдосконалення діяльності правоохоронних органів у сучасних умовах є зосередження їх зусиль на безумовному забезпеченні прав та свобод людини і громадянина в Україні. Проте, механізм їх реалізації, який становить основу правоохоронної діяльності, на жаль, далеко не досконалий.
Література:
1. human-rights.unian.net/ukr/detail/185723 - 51k
2. http://www.apcourtkiev.gov.ua/control/uk/publish/article;jsessionid=7FD34EF0623935E043ECB7990A42CC4A?art_id=36967&cat_id=36658&search_param=%F1%F3%E4%E8&searchPublishing=1 Апеляційний суд міста Києва
3. http://www.khpg.org/ru/index.php?id=1211531627
4. http://www.police.kharkov.com/inside.php?action=cgz&id=1030
5. www.khpg.org/index.php?id=1152340641 - 33k
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
