:: LEX :: ВИЗНАЧЕННЯ ОЗНАК СУБ’ЄКТА ХУЛІГАНСТВА ЗА КК ПОСТРАДЯНСЬКИХ РЕСПУБЛІК
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 61)

Термін подання матеріалів

16 травня 2024

До початку конференції залишилось днів 24


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ВИЗНАЧЕННЯ ОЗНАК СУБ’ЄКТА ХУЛІГАНСТВА ЗА КК ПОСТРАДЯНСЬКИХ РЕСПУБЛІК
 
09.02.2009 15:29
Автор: Кузнецова Лариса Олександрівна, здобувач кафедри кримінального права Київського національного університету внутрішніх справ
[Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право]
Проведений аналіз ознак суб’єкта хуліганства свідчить про наявність подібних ознак за вітчизняним та зарубіжним кримінальним законодавством. На нашу думку, основна відмінність полягає у визначенні мінімального віку притягнення до кримінальної відповідальності за хуліганство.
Так, суб’єктом злочину хуліганства є фізична осудна особа, яка досяга або 14-річного віку (ч.2 та ч.3 ст. 221 КК Азербайджану; ч.2 та ч.3 ст. 257 КК Казахстану; ч.2 та ч.3 ст. 234 КК Киргизії; ч.2 та ч.3 ст. 237 КК Таджикистану; ч.2 та ч.3 ст. 277 КК Узбекистану; ст. 339 КК Білорусі; ч.2 ст. 213 КК РФ; ст. 258 КК Вірменії; ст. 239 КК Грузії; ст. 231 КК Латвії; ст. 296 КК України; ст.ст. 262, 263 Пенітенціарного кодексу Естонії) чи 16-річного віку (ст. 279 КК Туркменістану; ст. 287 КК Молдови; ст. 284 КК Литви; ч.1 ст. 221 КК Азербайджану; ч.1 ст. 257 КК Казахстану; ч.1 ст. 234 КК Киргизії; ч.1 ст. 213 КК РФ; ч.1 ст. 237 КК Таджикистану; ч.1 ст. 277 КК Узбекистану).
У шести пострадянських республік мінімальний вік за кваліфіковане хуліганство визначений з 14 років, а за просте – з 16 років; у шести країнах - мінімальний вік за будь-яке хуліганство визначений з 14 років; у трьох країнах - мінімальний вік за будь-яке хуліганство визначений з 16 років. Тобто у дванадцяти країнах бувшого СРСР мінімальний вік за хуліганство (в залежності від частини) визначений з 14 років, а у дев’яти країнах бувшого СРСР мінімальний вік за хуліганство (в залежності від частини) – з 16 років
Тобто, ми можемо прослідкувати тенденцію щодо зниження віку за хуліганство, особливо, якщо ми маємо кваліфікований склад хуліганства. Чи відповідає це принципам гуманізації кримінально-правової політики держави? На нашу думку, це не зовсім є правильним. Загальноевропейські тендеції гуманізації кримінальної відповідальності свідчать про збільшення мінімального віку притягнення до кримінальної відповідальності.
Також виникає питання щодо можливого визначення спеціальних суб’єктів за хуліганство. Слід зазначити, що у кримінально-правовій науці існує дискусія щодо розуміння спеціального суб'єкта злочину, яка обумовлена тим, що окремі вчені вкладають у зміст поняття велику кількість ознак [1, с. 200].
Так, на думку окремих вчених, спеціальні суб'єкти злочину, за ознаками, слід поділити на певні групи: спеціальні суб'єкти за ознаками, які характеризують правове положення особи; спеціальні суб'єкти за демографічними ознаками, що визначають фізичні властивості особи злочинця; спеціальні суб'єкти за ознаками, що вказують на службове положення, характер роботи і будь-яку професію особи; спеціальні суб'єкти за ознаками, що характеризують особу, яка займалася в минулому антисоціальною діяльністю, а також наявність повторності злочині [2, с. 45-49].
Подібну позицію займають й інші вчені, які відносять судимість за однорідний злочин, а також судимість за неодноразове розкрадання до ознак спеціального суб’єкта злочину [3, с. 286]. Якщо притримуватися такої позиції, то склади хуліганства за кримінальними кодексами країн бувшого СРСР мають спеціального суб’єкта злочину. Це особа, яка є рецидивістом (5 країн у тому числі й Україна) та особа, яка раніше вчиняла хуліганство (6 країн).
Хоча у теорії кримінального права існує й інша позиція, що судимість особи (рецидив) чи повторність не є додатковими ознаками суб'єкта злочину [4, с. 66]. Судимість особи слід розглядати як ознаку кримінально-правової характеристики особи злочинця, що, очевидно, свідчить про його підвищену суспільну небезпеку. При цьому існування в кримінальному праві поняття спеціального суб'єкта, насамперед, обумовлено специфікою вчинення окремих видів злочинів і власне суб'єкта, наділеного додатковими ознаками [1, с. 202].
На нашу думку, друга позиція є більш переконливою. По-перше: повернення до поняття небезпечного рецидивіста (КК Узбекистану) за вітчизняним кримінальним законодавством є неможливим. Пригадаємо цілком справедливу позицію А. Зелінського та О. Литвака, які вважають, що карати потрібно не за минулу суспільно небезпечну поведінку, а за конкретний вчинений злочин [5, с. 30]. По-друге: певний вид множинності характеризує минулу злочинну поведінку особи і повинен впливати на притягнення особи до більш суворої кримінальної відповідальності. Хуліганство може бути вчинено різними суб’єктами злочину, а додаткові негативні властивості особи повинні впливати лише на призначення покарання, а не на кваліфікацію злочинних дій.
Підсумовуючи викладене, слід визначити такі положення:
1. Є сумнівним зниження мінімального віку притягнення до кримінальної відповідальності за хуліганство, що відповідає загальноєвропейським тенденціям гуманізації кримінальної відповідальності.
2. Також, на нашу думку, виділення кваліфікуючих ознак хуліганства не повинно бути пов’язане з особливим статусом особи (наявність судимості).

Література:
1. Павлов В. Г. Субъект преступления / В. Г. Павлов. — СПб. : Юридический центр Пресс, 2001. — 318 с. – (Теория и практика уголовного права и уголовного процесса).
2. Орымбаев Р. Специальный субъект преступления : [монография] / Р. Орымбаев. – Ама-Ата : Наука, 1977. – 153 с.
3. Курс уголовного права : [учебник для вузов]: в 5 т. / [Под ред. Г. Н. Борзенкова и В. С. Комиссарова]. - М. : Зерцало-М, 2002. – Т. 1. : Учение о преступлении. – 2002. – 624 с.
4. Кузнецова Н. Ф. Преступление и преступность / Н. Ф. Кузнецова. - М. : МГУ, 1969. – 232 с.
5. Зелінський А. Яким бути новому Кримінальному кодексу України? / А. Зелінський, О. Литвак // Юридичний вісник України. – 1998. – № 50. – С. 29-32.

е-mail: vitaliykuznetsov@ukr.net

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
МІЖНАРОДНІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ УКРАЇНИ ЩОДО КРИМІНАЛІЗАЦІЇ ДІЙ РАСИСТСЬКОГО ТА КСЕНОФОБНОГО ХАРАКТЕРУ, ВЧИНЕНИХ ЧЕРЕЗ КОМП'ЮТЕРНІ СИСТЕМИ
28.01.2009 20:43
ОСОБЛИВОСТІ ДОПИТУ ПОТЕРПІЛИХ І СВІДКІВ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ ЗЛОЧИНІВ, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ВИБУХОВИХ ПРИСТРОЇВ
28.01.2009 20:38
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ГАРАНТІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ УЧАСНИКІВ ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА В УКРАЇНІ
28.01.2009 20:07
ПРОЦЕСУАЛЬНА КОМПЕТЕНЦІЯ ЕКСПЕРТА ПРИ ВСТАНОВЛЕННІ НИМ ОБСТАВИН, ЩО СПРИЯЛИ СКОЄННЮ ЗЛОЧИНУ
23.01.2009 09:12
ПРЕДМЕТ ЗЛОЧИНУ, ПЕРЕДБАЧЕНОГО СТ. 150 КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ „ЕКСПЛУАТАЦІЯ ДІТЕЙ”
13.02.2009 07:51
ТИПОВІ ПОМИЛКИ, ЯКІ ВИНИКАЮТЬ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ЕКСПЕРТИЗ
12.01.2009 10:57
РЕАЛІЗАЦІЯ ПРАВОВИХ НОРМ ПРО ПІДСУДНІСТЬ В СИСТЕМІ КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ВІДНОСИН
09.02.2009 21:02
ЯКІСТЬ КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНУ ТА ПОВНА СТАТИСТИКА ЯК УМОВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАХИСТУ МАЙНОВИХ ПРАВ ЛЮДИНИ
09.02.2009 20:44
ПИТАННЯ ВІДПОВІДНОСТІ СУЧАСНОГО КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИМ НОРМАМ
09.02.2009 15:27
ВІДПОВІДНІСТЬ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ МІЖНАРОДНИМ КРИТЕРІЯМ ЗАКОННИХ ОБМЕЖЕНЬ ПРАВА ОСОБИ НА ТАЄМНИЦЮ ТЕЛЕФОННИХ ПЕРЕГОВОРІВ
08.02.2009 17:17




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше