ЗАКОНОДАВЧЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОРИСТАННЯ СКОРИНГОВИХ СИСТЕМ В ДІЯЛЬНОСТІ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ – ЯК ЗАПОРУКА ЇХ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ
05.12.2009 09:16
Автор: Патєрікіна Лілія Володимирівна, здобувач Університету економіки та права «КРОК», Кириченко Олександр Анатолійович, доктор економічних наук, професор, науковий консультант Інституту законодавства Верховної Ради України
[Фінансове право. Банківське право]
Ефективне функціонування банківської системи України здебільшого визначається рівнем її правової основи і неможливе без визначення правового статусу суб'єктів кредитної системи та детального регламентування різних аспектів банківської діяльності. Створення повноцінного банківського законодавства є запорукою належного управління економікою держави, побудови механізму сучасної кредитної системи України і формування правової держави.
Банківська система України функціонує на підставі цілої системи нормативно-правових актів, яка визначається терміном банківське законодавство. Загалом його можна визначити як систему нормативних актів, що містять норми, котрі регулюють діяльність банків та інших кредитно-фінансових інститутів, а також їх взаємовідносини з клієнтами, відно¬сини при встановленні структури й функцій кредитно-банківської системи, здійсненні основних банківських операцій, питання правового регулювання розрахункових, кредитних, валютних відносин та операцій з цінними паперами, а також організацію банківського контролю за господарською та фінансовою діяльністю підприємств, організацій.
Банківське законодавство - це значний масив різноманітних за юридичного силою, формою й сферою дії нормативних актів, що мають визначену ієрархічну систему. Згідно з цим банківське законодавство має низку особливостей. Першою особливістю с міжгалузевий характер банківського законодавства, адже воно містить норми різних галузей права. Найбільшого значення тут набувають норми конституційного, адміністративного, цивільного та фінансового права. Водночас багатогранність самої банківської діяльності дає підстави включати до складу банківського законодавства ще й норми кримінального права. При створенні банківської системи перед Україною постала проблема розробки національного банківського законодавства. Перехід країни до ринкових відносин у сфері організації та функціонування народного господарства вимагає, в свою чергу, приведення банківського законодавства у відповідність з потребами ринкової економіки.
На сьогоднішній день комерційні банки України проходять шлях свого бурхливого розвитку. Доказом цього є те, що з’являється велика кількість нових продуктів, комерційні банки почали використовувати в своїй діяльності скорингові системи, які з кожним днем набувають все більшого поширення. Скорингова система або скоринг з англійської мови перекладається як бал. Скоринг це метод класифікації популяції на різні групи, коли не відоме значення основної характеристики, яка здатна розділити цю популяцію на групи, але при цьому значення інших допоміжних характеристик відомі. Система скорингу дозволяє різко збільшити об'єм продажів кредитних продуктів комерційного банку шляхом скорочення термінів перевірки кредитної заявки та індивідуального налаштування параметрів кредиту під кожного позичальника. В свою чергу система скорингу забезпечує швидку й об'єктивну оцінку при ухваленні рішень про видачу позик. На сьогоднішній день використання системи скорингу в діяльності комерційних банків законодавчо не забезпечена. Але в майбутньому вважаю це питання буде висвітлене в нормативно-правових документах.
Банківське законодавство України стоїть на шляху поступового та кардинального реформування. Сучасні тенденції вдосконалення законодавства пов’язують зі створенням нових комплексних галузей законодавства (зокрема, банківського, приватизаційного, податкового тощо), що є значним чинником впливу на реальне вирішення економічних і соціальних питань. У зв’язку із вдосконаленням законодавства, яке тягне за собою зменшення розриву між чинним правом та зміненими суспільними відносинами, система законодавства повинна наближатися до власного ідеалу - до системи права. Отже, необхідно всі норми банківського законодавства систематизувати та кодифікувати в один нормативно-правовий акт - Банківський кодекс.
Мета Банківського кодексу – створити стабільні правові інструменти, необхідні для діяльності всіх учасників банківської системи України на підставі найбільш цінних положень чинного банківського законодавства і нових підходів діяльності банків в Україні. З прийняттям Банківського кодексу, визначиться правовий статус Національного банку України та окремих інститутів банківської системи, а також режим здійснення банківської діяльності, буде фактом, що засвідчує закріплення нових підходів з управління грошово-кредитною системою держави в ринкових відносинах, буде сприяти закріпленню демонополізації банківської системи в цілому, а також забезпеченню її стабільності та правового захисту інтересів клієнтів - юридичних та фізичних осіб. Поступово здійснювана гармонізація національного банківського законодавства в законодавство Європейського Співтовариства, розробка та вдосконалення банківських правил та стандартів, закріплених в Банківському кодексі, все це сприятиме залученню грошових коштів населення та підприємств до кредитної системи, зміцненню ринку позичкових капіталів, а відповідно до фінансової стабільності держави в цілому. Зазначене вище дає підстави висловити думку щодо необхідності подальшого вдосконалення банківського законодавства та його систематизації.
По-перше, центральною ланкою банківського нагляду повинен бути незалежний, політично незаангажований, не корумпований, забезпечений належними професійними кадрами орган державної влади. Вищі посадові особи цього органу (голова, заступники) мають призначатися за участю як законодавчої, так і виконавчої гілок влади.
По-друге, необхідно вдосконалити систему контролю за цим органом, інакше знову й знову доведеться чути про зловживання керівництва. Національний банк як комерційна структура, хоча й державна, також потребує постійного регулювання з боку держави. Внутрішній та зовнішній аудити наразі не спроможні забезпечувати належний рівень нагляду за самим Національним Банком України.
По-третє, процедура призначення на керівні посади має бути більш об’єктивною. За роки існування НБУ склалася практика призначення на керівні посади цього органу осіб, які до призначення на відповідну посаду були засновниками, або посадовими особами, або значними за обсягом капіталу акціонерами того чи іншого комерційного банку. Це не заборонено законодавством, але на яку об’єктивність з їхнього боку щодо банків-конкурентів можна розраховувати залишається питання.
По-четверте, у демократичних, правових державах світу з розвиненою економікою орган, головним завданням якого є банківський нагляд, не тільки відокремлений від центробанку, але й контролює центральний банк нарівні з іншими банками (приклад, Німеччина). Такий плюралізм розподілу наглядово-контрольних повноважень центральним банком та іншим незалежним органом є оптимальною запорукою зменшення кількості зловживань у цій сфері, що, у свою чергу, призводить до оптимізації функціонування банківського нагляду.
Зазначу, що викликає сумнів комерційна природа Національного банку. Адже в НБУ є всі ознаки та атрибути комерційного банку: кошторис, видатки та прибутки, власні підприємства, які ведуть господарську діяльність. Чи правильно те, що одна комерційна структура контролює та ревізує іншу. Хоча у світовій практиці подібне явище є майже типовим, об’єктивність банківського нагляду за таких умов лишається під знаком питання.
Одна з основних причин гальмування розвитку вітчизняної банківської системи полягає у не зовсім адекватній сучасним ринковим умовам системі банківського нагляду та методам управлянні, в якій багато в чому відчувається радянський спадок. Безперечно, нашій країні необхідна максимально ефективна система банківського нагляду, який дозволив би здійснювати раннє діагностування проблем та запобігання банкрутства банківських установ.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
