:: LEX :: ДОСЛІДЖЕННЯ ВИСНОВКУ СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ПРИ РОЗГЛЯДІ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 34)

Термін подання матеріалів

14 липня 2021

До початку конференції залишилось днів 28


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ДОСЛІДЖЕННЯ ВИСНОВКУ СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ПРИ РОЗГЛЯДІ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
 
02.02.2010 20:34
Автор: Репешко Павло Іванович, експерт Миколаївського відділення Одеського НДІСЕ МЮ України
[Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право]
Статтею 257 чинного КПК України на суд першої інстанції при розгляді справи покладається обов'язок безпосередньо дослідити докази в справі: допи-тати підсудних, потерпілих, свідків, заслухати висновки експертів, оглянути речові докази, оголосити протоколи та інші документи [1]. Таким чином, безпо-середнє дослідження судом висновку судового експерта обумовлює можливість виникнення необхідності отримання від виконавця експертного дослідження будь-яких уточнень чи роз'яснень по суті наданих ним висновків.
З метою реалізації не тільки обов'язку суду щодо дослідження висновку судового експерта, але і права підсудного та його захисника, потерпілого та йо-го представника, а також цивільного позивача, цивільного відповідача і їх пред-ставників, ставити питання експертові, гарантовані окремими нормами КПК, в яких регламентуються права кожного з учасників процесу, статтею 311 КПК передбачено, що після оголошення висновку експертові можуть задаватися пи-тання для роз’яснення і доповнення його висновку. Звичайно, умовою для реа-лізації цієї норми є присутність судового експерта в судовому засіданні.
В стадії судового розгляду кримінальної справи в суді першої інстанції до-пит експерта може бути також лише після оголошення висновку. Проходить він у формі постановки питань експертові, направлених на роз'яснення і доповнен-ня його висновку. Пленум Верховного Суду України у Постанові від 30 травня 1997 року № 8 «Про судову експертизу по кримінальних і цивільних справах» звернув увагу судів, що допит експерта має на меті роз'яснення і доповнення наданого ним висновку. Розглядаючи питання призначення додаткової експер-тизи, Пленум рекомендував нижчестоячим судам призначати її тільки після розгляду судом висновку первинної експертизи, коли з'ясується, що усунути неповноту або неясність висновку шляхом допиту експерта неможливо [2, с. 2-5]. З цього виходить, що предметом допиту експерта як процесуальної дії може бути тільки роз'яснення суду та учасникам судового розгляду, перелік яких на-ведений в частині 2 статті 311 КПК, висновку, який було дано ним раніше у стадії досудового слідства, або у стадії судового розгляду кримінальної справи. У всіх випадках допиту експерта повинне передувати дослідження даного ним висновку.
Л.Е.Ароцкер вважав, що предметом допиту експерта можуть бути найріз-номанітніші по своєму характеру обставини, які вимагають його спеціальних знань, але всі вони повинні відноситися до предмету проведеної експертизи. Л.Е.Ароцкер справедливо визначав, що все різноманіття питань, які суд і учас-ники процесу можуть задавати експертові для роз'яснення і доповнення його висновку, зводиться до питань теоретичного, довідкового, а також методичного характеру [3, с. 108]. А.С.Паневін і Г.Е.Сухова вважають, що експерт може бу-ти допитаний в судовому засіданні у випадках необхідності: а) роз'яснення ви-користаних методик експертного дослідження, спеціальних термінів, характеру висновків (чи є вони категоричними, достовірними, вірогідними, приблизними, умовними або альтернативними); б) встановлення придатності наданих об'єктів для дослідження і дачі висновку; у) доповнення висновку додатковою аргумен-тацією окремих положень; г) повідомлення про встановлені під час досліджен-ня факти, по яким перед експертом не ставилися питання при призначенні екс-пертизи; д) мотивування окремих відповідей на поставлені питання, якщо це не вимагає проведення додаткової експертизи [4, с. 11].
Важливим питанням при дослідженні висновку судового експерта є вста-новлення компетентності судового експерта. В Україні ведеться Реєстр атесто-ваних судових експертів державних і підприємницьких структур і громадян, який знаходиться у веденні Міністерства юстиції України. Мінюст періодично публікує дані Реєстру, доводячи його дані до уваги правозастосовчих органів і посадових осіб. Володіння необхідними знаннями, отже, і кваліфікована компе-тентність фахівця у певній галузі науки, техніки, мистецтва або ремесла, є од-ним з головних умов залучення його у якості судового експерта і призначення йому виконання судової експертизи.
Окрім цього, важливим при дослідженні висновку судового експерта є до-тримання експертом методики проведення судової експертизи. Частиною 2 статті 8 Закону України «Про судову експертизу» встановлено, що методики проведення судових експертиз (окрім судово-медичних і судово-психіатричних) підлягають атестації і державній реєстрації в порядку, який ви-значається Кабінетом Міністрів [5]. Постановою Кабінету Міністрів України від 2 липня 2008 року № 595 затверджено Порядок атестації і державної реєст-рації методик проведення судових експертиз, яким регламентовано процедури атестації і державної реєстрації методик проведення судових експертиз (окрім судово-медичної і судово-психіатричної). Державна реєстрація методик прово-диться Мінюстом, який є утримувачем Реєстру методик проведення судових експертиз і визначає організаційні і методологічні принципи його ведення. [6]. Порядок ведення Реєстру методик проведення судових експертиз затверджено наказом Міністерства юстиції України від 2 жовтня 2008 року № 1666/5. Цим Порядком визначається процедура формування і ведення Реєстру методик про-ведення судових експертиз. Інформація, яка міститься в Реєстрі, є відкритою для запитів правоохоронних органів, судів і зацікавлених юридичних і фізичних осіб [7].
В чинному КПК це прямо не встановлено, але, видається, що предметом допиту експерта може бути тільки роз'яснення експертного висновку, наданого саме цим експертом, але у жодному випадку не іншим експертом, навіть одної з ним спеціальності, або одної експертної установи. У разі неможливості допита-ти експерта, який виконав судову експертизу і дав по ній висновок, допит іншо-го експерта є неприпустимим. Також повинно бути визнано неможливим і про-ведення допиту в судовому засіданні замість експерта, який дав висновок, як експерт керівника експертної установи або відповідного підрозділу експертної установи або експертної служби, де працює або знаходиться на службі експерт.
Статтею 270-1 КПК передбачено, що в необхідних випадках в судове засі-дання може бути викликаний фахівець, який бере участь в судовому слідстві з дотриманням правив, встановлених статтею 128-1 цього Кодексу. Тобто фахі-вець зобов'язаний, використовуючи свої спеціальні знання і навики, сприяти суду в дослідженні і оцінці висновку експерта, давати пояснення з приводу спеціальних питань, які виникають при проведенні дослідження висновку екс-перта. Проте процесуальний статус фахівця і експерта має ряд відмінностей. Головним серед них є те, що експерта можна допитати і у стадії досудового слідства, і в суді, а фахівець не підлягає допиту. Свідчення експерта є джерелом доказів, а пояснення фахівця – ні. Якщо при дослідженні висновку судового експерта фахівцем будуть надані пояснення, на підставі яких у суду виникнуть обґрунтовані сумніви в правильності, повноті, об'єктивності висновку, усунути їх суд може як шляхом допиту експерта, якщо той не був допитаний по обста-винах, що виявилися, так і призначенням повторної або додаткової експертизи.
Таким чином, при дослідженні висновку судового експерта у стадії судо-вого розгляду кримінальної справи в суді першої інстанції в Україні підлягають дослідженню як особа судового експерта, в частині рівня його компетентності, наявності його у Реєстрі судових експертів за відповідною спеціальністю, наяв-ності підстав для відводу, застосована ним при проведенні експертизи методи-ка, повнота, зрозумілість. Процесуальними способами перевірки є допит судо-вого експерта після оголошення даного ним судового висновку, залучення до дослідження судової експертизи фахівців у даній галузі знань, встановлення на-явності зареєстрованої методики експертного дослідження, проведення додат-кової або повторної судової експертизи.

Література:
1. Кримінально-процесуальний кодекс України // Відомості Верховної Ра-ди Української РСР. – 1961. – № 2. – Ст. 15.
2. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних та цивільних справах» // Вісник Верховного Суду України. – 1997. – № 3.
3. Ароцкер Л.Е. Тактика и этика судебного допроса. – М.: Юридическая литература, 1969.
4. Панєвін О.С., Сухова Г.Є. Судова експертиза в кримінальних справах // Вісник Верховного Суду України. – 1997. – № 3.
5. Закон України від 25 лютого 1994 року № 4038-XII «Про судову експер-тизу» // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 28. – Ст. 232.
6. Порядок атестації та державної реєстрації методик проведення судових експертиз, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 2 липня 2008 року № 595 // Офіційний вісник України. – 2008. – № 49. – Ст. 1585.
7. Порядок ведення Реєстру методик проведення судових експертиз, за-тверджений наказом Міністерства юстиції України від 2 жовтня 2008 року № 1666/5 // Офіційний вісник України. – 2008. – № 77. – Ст. 2588.

e-mail: medialaw@mail.ru
допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОБ’ЄКТІВ ПРИ ЗЛОЧИННИХ ПОРУШЕННЯХ АВТОРСЬКОГО ПРАВА ТА СУМІЖНИХ ПРАВ
20.02.2010 09:08
ПРОБЛЕМИ ЕКСПЕРТНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИ ЗЛОЧИННОМУ ПОРУШЕННІ АВТОРСЬКОГО ПРАВА НА КОМП’ЮТЕРНІ ПРОГРАМИ І БАЗИ ДАНИХ
20.02.2010 09:05
АНАЛІЗ ПОШИРЕННЯ ФАЛЬШИВОМОНЕТНИЦТВА В УКРАЇНІ В ПЕРІОД ВВЕДЕННЯ В ОБІГ УКРАЇНСЬКОЇ ГРИВНІ (1995-1997 РОКИ)
20.02.2010 09:03
ПЕРЕВАГИ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОГО ЗАХИСТУ АВТОРСЬКОГО ПРАВА НА КОМП’ЮТЕРНІ ПРОГРАМИ І БАЗИ ДАНИХ
19.02.2010 21:33
ОСОБЛИВОСТІ СЛІДЧОГО ОГЛЯДУ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ ПІДРОБЛЕННЯ ДОКУМЕНТІВ, ПЕЧАТОК, ШТАМПІВ, БЛАНКІВ ТА ЇХ ЗБУТУ
19.02.2010 21:30
ЕТАПИ ПРОВЕДЕННЯ ТАКТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ НЕЗАКОННОГО ЗАВОЛОДІННЯ АВТОТРАНСПОРТНИМ ЗАСОБОМ
19.02.2010 21:27
ОКРЕМІ ПРОБЛЕМИ ПРОТИДІЇ ПІДРОБЛЕННЮ ГРОШЕЙ В УКРАЇНІ
18.02.2010 21:19
СПОСІБ ЗЛОЧИНУ ЯК ЕЛЕМЕНТ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ КОРИСЛИВИХ УБИВСТВ
18.02.2010 21:17
ТАКТИЧНА ОПЕРАЦІЯ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ НЕЗАКОННОГО ЗАВОЛОДІННЯ АВТОТРАНСПОРТНИМ ЗАСОБОМ
18.02.2010 21:15
СЛІДОВА КАРТИНА ЯК СТРУКТУРНИЙ ЕЛЕМЕНТ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ ТЕРОРИСТИЧНОГО АКТУ
18.02.2010 21:11




© 2006-2021 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше