:: LEX :: ЛЮСТРАЦІЯ І ПРАВО НА ПОВАГУ ДО ПРИВАТНОГО ЖИТТЯ: ДОСВІД ДЕРЖАВ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 60)

Термін подання матеріалів

16 квітня 2024

До початку конференції залишилось днів 19


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ЛЮСТРАЦІЯ І ПРАВО НА ПОВАГУ ДО ПРИВАТНОГО ЖИТТЯ: ДОСВІД ДЕРЖАВ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ
 
08.02.2010 21:21
Автор: Кочкодан Ігор Вікторович, студент Київського національного університету імені Тараса Шевченка
[Теорія та історія держави і права. Історія політичних і правових вчень. Філософія права]
Люстрація – система заходів, що спрямовані на усунення із ключових публічних посад осіб, причетних до протиправної діяльності попереднього політичного режиму, та встановлення щодо них обмежень на зайняття таких посад у майбутньому – сколихнула постсоціалістичні держави Європи на початку 90-х рр. ХХ століття. Необхідність люстраційних заходів їхні прихильники аргументували тим, що збереження при владі старої політичної еліти може загальмувати, а то й унеможливити демократичні перетворення, прагненням відновлення справедливості та покаранням осіб, причетних до масових порушень прав людини. Для посткомуністичних держав, де зміна політичних еліт затягнулася, можливість і доцільність проведення люстрації залишається досить актуальною проблемою. До таких держав належить і Україна.
Люстрація – досить суперечливе явище, оскільки вона спрямована на утвердження демократії за допомогою методів, які за своєю суттю демократичними не є. Найбільші дискусії викликала правомірність люстраційних заходів у контексті заборони дискримінації за ознакою політичних поглядів, гарантування права на працю та права на повагу до приватного життя [1, c. 452-453].
Про порушення права на повагу до приватного життя, гарантованого ст. 8 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, може йти мова у двох випадках: 1) якщо люстраційні закони встановлюють заборону займати низку посад в приватному секторі економіки, а також займатися окремими видами діяльності; 2) якщо люстраційні процедури передбачають оприлюднення інформації про минуле особи.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, приватне життя особи не обмежується її “внутрішнім колом”, а й включає діяльність професійного та ділового характеру; оскільки саме через свою роботу більшість людей має переважну, якщо не найбільшу, можливість розвивати відносини з зовнішнім світом. На підставі таких міркувань Суд визнав, що “зважаючи, зокрема, на поняття, котрі переважають на даний момент у демократичних державах”, “далекосяжна заборона на працевлаштування в приватному секторі дійсно впливає на приватне життя” (див., напр., справи Sidabras and Dћiautas v. Lithuania, Rainys and Gasparavičius v. Lithuania). [2, с. 73]
Заради справедливості варто зазначити, що в ч. 2 ст. 8 Конвенції передбачені випадки , в яких втручання в приватне життя є виправданим, а саме «коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб» [3]. Жодної уваги на це положення Суд в своєму рішенні не звернув.
Оприлюднення інформації про діяльність особи в минулому, як правило, невідворотне у випадку застосування до особи люстраційних заходів. Неоднозначним є тлумачення самої категорії оприлюднення. Постає питання: до відома скількох осіб має бути доведена інформація, щоб вважати її такою, що була оприлюднена? Чи можливе оприлюднення особистої інформації, якщо так, то в яких випадках? Практика органів конституційної юрисдикції більшості європейських держав іде шляхом легалізації такого оприлюднення, якщо цього вимагає публічний інтерес. [4, c. 273]

Джерела:
1. F. Andreu-Guzmán. Due Process and Vetting // Justice as Prevention: Vetting Public Employees in Transitional Societies. – New York: SSRC, 2007. – 568 р.
2. Шевчук С. Люстрація та ретроактивна справедливість: європейські стандарти захисту прав людини при переході до демократ. правління // Юридичний журнал – 2006. – № 2. – C.65-81.
3. Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод.. http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_004
4. E. Barrett, P. Hack, Á. Munkácsi. Lustration as Political Competition: Vetting in Hungary // Justice as Prevention: Vetting Public Employees in Transitional Societies. – New York: SSRC, 2007. – 578 p.

e-mail: igorkochkodan@ukr.net

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПРОБЛЕМИ САМОВРЯДУВАННЯ ТРЕТЕЙСЬКОГО СУДДІВСТВА В УКРАЇНІ
31.01.2010 23:24
ТРАКТУВАННЯ КАТЕГОРІЇ «ВЛАДА» У ЮРИДИЧНІЙ НАУЦІ
14.01.2010 18:43
ВИДИ ЕФЕКТИВНОСТІ НОРМ ЗАКОНОДАВСТВА
06.02.2010 18:16
ВИДИ ДОГОВОРІВ В РИМСЬКОМУ ПРИВАТНОМУ ПРАВІ
06.02.2010 13:52
ДЕЯКІ ПИТАННЯ ІСТОРІЇ ТРУДОВОГО СУДУ НА БУКОВИНІ У СКЛАДІ РУМУНІЇ (1933-1940 РР.)
04.02.2010 21:30
МЕТА ПОКАРАННЯ ДЛЯ ЖІНКИ, ЩО ВЧИНИЛА ЗЛОЧИН ЗА ЛИТОВСЬКИМ СТАТУТОМ
04.02.2010 21:02
РЕЛІГІЙНА ПРАВОСВІДОМІСТЬ – ЯК ОСОБЛИВИЙ СТРУКТУРНИЙ ЕЛЕМЕНТ ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ
03.02.2010 08:18




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше