:: LEX :: СЛІДОВА КАРТИНА ЯК СТРУКТУРНИЙ ЕЛЕМЕНТ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ ТЕРОРИСТИЧНОГО АКТУ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 35)

Термін подання матеріалів

16 вересня 2021

До початку конференції залишилось днів 50


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

СЛІДОВА КАРТИНА ЯК СТРУКТУРНИЙ ЕЛЕМЕНТ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ ТЕРОРИСТИЧНОГО АКТУ
 
18.02.2010 21:11
Автор: Старушкевич Анатолій Володимирович, кандидат юридичних наук, доцент, докторант кафедри криміналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Літвін Валерій Валерійович, кандидат юридичних наук, заступник керівника департаменту Міністерства внутрішніх справ України
[Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право]
У криміналістичній теорії поширеною є концепція, що слідова картина злочину складається з двох елементів: слідів злочину (у їх слідознавчому розумінні) і обставин злочину (місце, час і умови).
Під обстановкою терористичного акту розуміється частина навколишнього середовища, на тлі якої виникає, протікає злочин та процес його відображення. Елементами такої обстановки можуть бути різні за природою, характером, функціями об’єкти, які мають криміналістичне значення (територія, клімат, демографія, а також обставини, які характеризують місце, час, умови й інші особливості конкретної об’єктивної ситуації), що визначають можливості вчинення терористичного акту.
До типових умов (обстановки) у даній категорії справ відносяться відомості про місце, час і характер кримінальної ситуації. Місце й час підготовки та вчинення терористичного акту, як показує аналіз оперативно-слідчої практики, у більшості випадків спеціально планується злочинцем, виходячи зі своїх можливостей, обраного способу дій, уразливості даної ділянки або жертви й доступності до них, бажання завдати найбільшої шкоди й одержати найбільший застрашливий ефект.
З урахуванням часового фактору активізація терористичної діяльності припадає на періоди проведення важливих політичних кампаній. Саме використання такої обстановки для вчинення терористичних актів є ключовим чинником у протиправній діяльності терористів.
Аналіз терористичних актів, вчинених з використанням вогнепальної зброї й вибухових пристроїв, дозволяє розподілити частоту зустрічальності місць їх здійснення, у бік зменшення, так: 1) у житлових приміщеннях (під’їздах, підвалах, квартирах); 2) на транспортних засобах (повітряних судах, автобусах, залізничних поїздах, метро, автомобілях і біля них); 3) в адміністративних та інших будинках, займаних державними, комерційними та іншими установами; 4) на вулицях і площах.
Аналіз та узагальнення типових даних про обстановку вчинення терористичних актів дозволяють визначити приблизний район, а іноді й конкретні місця їх можливого проведення; одержати відомості про час можливого терористичного акту; усунути виявлені раніше прорахунки; підсилити заходи безпеки, посиливши контроль у вибухонебезпечних місцях (у тому числі з використанням оперативних можливостей) і в остаточному підсумку запобігти новим проявам терору.
Будь-який злочин так чи інакше призводить до зміни об’єкту злочинного впливу й навколишньої обстановки. Зміни у вигляді матеріальних слідів та образів у свідомості очевидців можуть бути специфічними для певної групи злочинів. Це стосується насамперед слідів, які відображають зв’язок між об’єктами — носіями інформації про злочин. Специфічними можуть бути й різноманітні порушення матеріальної обстановки (руйнування, ушкодження), які призводять до невідповідності її початковому стану. Це теж сліди як результат діяльності злочинців.
Терористичні акти також залишають значну кількість різноманітних слідів (у тому числі суто специфічних) сліди вогнепальних, осколкових, ножових і тому подібних поранень на тілі потерпілих, сліди ушкоджень на трупі та його одязі біологічного походження — кров, клітини м’яких тканин, кісткові останки та ін. Вони містять важливу й часом точну інформацію про спосіб, місце, час, знаряддя злочину та ймовірного злочинця. На місці події залишаються сліди застосування вогнепальної зброї: кулі, гільзи, залишки порохового заряду, пижі, вогнепальні пробоїни в перешкодах.
До комплексів слідів вибуху відносяться: деформовані фрагменти деталей і частин вибухових пристроїв; конденсовані (тверді) продукти вибуху; не прореагувавші частки вибухових речовин; сліди впливу продуктів вибуху та повітряної ударної хвилі на деталі пристроїв і предмети обстановки місця події; сліди розльоту вражаючих елементів та інших фрагментів вибухового пристрою (осколкова поразка предметів обстановки); сліди впливу вибуху на людину.
Наявність, ступінь виразності, місця локалізації тих або інших слідів вибуху в матеріальній обстановці на місці події в кожному конкретному випадку залежать від хімічної природи та маси вибухової речовини, виду й потужності засобів ініціювання, характеристики корпуса та інших особливостей конструкції вибухового пристрою, обраного злочинцем місця закладки вибухового пристрою, наявності або відсутності поблизу вибухового пристрою предметів обстановки та низки інших факторів, пов’язаних з видом (родом) предметів, які перебували в момент вибуху в безпосередній близькості від вибухового пристрою.
Деформовані фрагменти деталей та частин вибухових пристроїв поділяються на кілька груп за їх можливою приналежністю (відношення до різних частин конструкції пристрою): а) засоби ініціювання — цоколі електролампочок, частини електронагрівальних спіралей, дрібні осколки тонкого металу, уламки пружин, деформовані трубки з отворами, фігурні стрижні із загостреним кінцем, розкуйовджені шматки обгорілої мотузки (залишки вогнепровідного шнура), оплавлені шматочки пластикових трубок, дрібні шматочки електропроводів; б) підривний ініціюючий механізм — уламки радіодеталей, мікросхем, залишки годинникових механізмів (пружини, шестірні, стрілки й т.ін.), фрагменти джерел струму, обривки проводів, деформовані металеві вироби (трубки, скоби, важелі, пластини й т.ін.), обривки електроізоляційних стрічок, уламки пластмаси; в) корпус і камуфляж пристрою — осколки товстостінних металевих труб, шматки жерсті й тонкого металу, обривки картону та паперу, шматки фанери, дерева та пластмаси, частини портфелів, сумок, поліетиленових пакетів і мішків, осколки скла; г) інші елементи вибухового пристрою та супутні об’єкти — деформовані цвяхи, гайки, кульки, шайби, втулки, шматки металу, шматки тканини та частини текстильних виробів, обривки ізоляційних та липких стрічок, частини пластмасових виробів, обривки газет та клаптики паперу.
Конденсовані (тверді) продукти вибуху містять в основному вуглець (сажу) в ультрадисперсному стані, окиси алюмінію, магнію та інших металів (коли металеві порошки входять до рецептурного складу вибухової речовини). Дослідження твердих продуктів вибуху надає інформацію про наявність у складі вибухової речовини відповідних компонентів неорганічної природи.
Газоподібні продукти вибуху — окиси азоту, вуглекислий газ, пари води, окис вуглецю, інші отрутні гази, криміналістичного значення не мають і в практиці дослідження слідів вибуху не використовуються.
Не прореагувавші частки вибухової речовини у слідах вибуху несуть основну криміналістичну інформацію про підірвану вибухову речовину і існують у вигляді чотирьох груп мікрооб’єктів: 1) залишки вибухової речовини у вигляді непрореагувавших шматків та порошку, які являють собою добре видимі неозброєним оком матеріальні утворення, що мають практично всі морфологічні ознаки вибухової речовини (наявність таких об’єктів пов’язана або з відсутністю детонації та вибуху, або із загасанням вибухового перетворення внаслідок дефектного спрацьовування засобів ініціювання або непридатності використаної вибухової речовини); 2) друга група — окремі частки та малі кількості вибухової речовини, які являють собою частки, що відділилися від заряду, вибухові речовини, які несуть інформацію про його морфологічні ознаки (частки мають розмір не більше 1 мм, стійку форму та інші властивості, малі кількості речовини (масою до 0,1 мг) несуть інформацію про якісний та кількісний склад компонентів вибухових пристроїв, присутні в слідах вибуху, коли заряд має неміцну оболонку з паперу або картону); 3) мікрочастинки та мікрокількості вибухової речовини, які являють собою дуже малі за розміром та масою об’єкти, що відділилися від заряду вибухової речовини і несуть інформацію тільки про природу та якісний склад компонентів вибухової речовини (їх розміри менш 0,1 мм, маса менш 0,01 мг, виявляються спеціальними вибухотехнічними методами та засобами); 4) ультрамікрочастинки та слідові кількості вибухової речовини, які являють собою невидимі неозброєним оком непрореагувавші залишки вибухової речовини, що виявляються тільки високочутливими приладами та містять інформацію тільки про природу вибухової речовини (для криміналістичного дослідження таких об’єктів необхідні спеціальні прийоми підготовки проб та особливий порядок поводження з об’єктами-носіями).
Сліди впливу продуктів вибуху та повітряної ударної хвилі на деталі пристрою й предмети обстановки місця події надзвичайно різноманітні. Їх розрізняють за природою фізичного впливу вибуху на предмети навколишнього оточення. Загалом, для вибухів вибухового пристрою із зарядами масою до 10 кг вибухової речовини, виділяють бризантний, тепловий і запальний, фугасний (метальний), мікроструктурний та сейсмічний вплив.
У сукупності осколковий спектр несе цінну інформацію про багато характеристик вибухового пристрою: заряд вибухової речовини та її оболонку, орієнтацію корпуса вибухового пристрою в просторі на момент вибуху, наявність та характеристику додаткових вражаючих елементів та ін.
Сліди впливу вибуху на людину поділяються на дві групи: матеріальні сліди (травми) та уявні образи. Матеріальні сліди розрізняють за видами та інтенсивністю впливу: не сумісні з життям травми (відрив кінцівок, розрив внутрішніх органів, знищення частин тіла); травми середнього та легкого ступеня важкості (переломи кісток, контузія, струс мозку, сильні опіки); тимчасова втрата працездатності (забиті місця, гематоми, контузія, опіки, стресові стани). До слідів вибуху, які відображаються у свідомості потерпілих та свідків, відносяться: акустичний ефект вибуху, світловий вплив (спалах) та запахові відчуття. Ці сліди формуються в умовах сильного стресу й не завжди відповідають реальній дійсності через низку причин об’єктивного та суб’єктивного характеру.
Повніше вивчити обставини підготовки злочину, виготовлення, викрадення (підшукання) вибухонебезпечної або вибухової речовини можна, якщо поряд з пошуком та оглядом речовин, підозрюваних у приналежності до вибухової речовини (вибухонебезпечних сумішей), приділити увагу пошуку та огляду супутніх їм інших об’єктів та матеріалів.
Стосовно різних категорій вибухонебезпечних та вибухових речовин супутніми слідами-об’єктами є: а) порожні корпуси боєприпасів та мін, порожні картонні та паперові коробки з-під патронів та мисливського пороху, зім’яті або розірвані етикетки з маркуванням, безліч порожніх гільз та куль зі слідами інструмента типу пасатижів, які свідчать про роззнарядження боєприпасів або витяг пороху з патронів або стандартних промислових упакувань; б) залишки промислових паперових патронів, клаптики паперу для виготовлення оболонки патронних промислових вибухових речовин, які містять маркувальні позначення та слідові кількості находження в них вибухової речовини, розірвані поліетиленові пакети, паперові та джутові мішки для упакування й транспортування більших кількостей вибухової речовини; в) розкриті картонні корпуси або оболонки від вибухових пакетів та інших навчально-імітаційних, сигнальних, освітлювальних засобів та піротехнічних виробів цивільного або військового призначення; г) спеціальна хімічна та технічна література, яка містить рецептури й технологію виготовлення вибухової речовини (при виявленні таких книг особливо ретельному огляду та фіксації підлягають сторінки, де є закладки, підкреслення тексту, позначки на полях); д) хімічний посуд та лабораторне устаткування: колби, лійки, склянки, мензурки, скляні палички, порцелянові чашки, ступки (при виявленні таких об’єктів огляду й вилученню підлягають ті з них, які мають забруднення речовинами невідомого походження); е) кухонний посуд: каструлі, склянки, тарілки, ложки зі слідами речовин, які мають зовнішні ознаки, аналогічні зовнішнім ознакам типових вибухових речовин; є) ваги різного типу: домашні, кухонні, фотографічні, лабораторно-хімічні; гирі та ваги до них (при огляді варто звертати увагу на наявність пилу, мікрочастинок або розсипу речовин, схожих на саморобну вибухову речовину або її компоненти); ж) скляні банки й інші ємності з фабричними етикетками речовин, які є вихідними компонентами при виготовленні вибухової речовини: концентрована азотна кислота, уротропін, фенол, толуол, гліцерин, ацетон, перекис водню, нітрат срібла, нітрат свинцю, металева ртуть, мідний купорос; з) картонні коробки, банки, пляшки й інші ємності, які містять речовини з ознаками вибухової речовини, а також аналогічні порожні ємності, що містять окремі частки або сліди речовин невідомої природи.
Своєчасне виявлення та криміналістичне дослідження зазначених супутніх об’єктів при розслідуванні терористичного акту дозволяє одержати додаткові дані про характеристики застосованої вибухової речовини. Обов’язковому огляду, вилученню та експертно-криміналістичному дослідженню на предмет виявлення й діагностики слідових кількостей вибухової речовини підлягають: робочий та повсякденний одяг (штани, сорочки, піджаки, халати, рукавички), документи (посвідчення особи, паспорт, водійське посвідчення й технічний паспорт автомобіля), особисті речі повсякденного користування (носові хустки, рушники, бритвені приналежності, ключі від квартири, гаража, машини, дачі та ін.) осіб, підозрюваних у причетності до виготовлення або застосуванню вибухової речовини.
Аналіз практики показує, що нерідко вдається виявити вибухові пристрої, які не вибухнули із причин, що не залежать від волі терористів.
До супутніх слідів відносяться аудіо- та відеозапис переговорів з терористами, аудіозапис переговорів між терористами, які вони здійснювали за допомогою телефонних та радіозасобів; відеозапис, зроблений на місці події представниками засобів масової інформації та співробітниками спецпідрозділів при звільненні заручників.
Більшість відомостей про злочин залишається у свідомості людей: потерпілих і свідків, особливо очевидців злочину, родичів, знайомих терориста, його сусідів і т.ін. (так звані ідеальні сліди). Вони можуть повідомити інформацію про зовнішність злочинця, напрями та шляхи його пересування, місця знаходження в певний час та характер дій там, у тому числі на місці злочину, про спроби придбати зброю, вибухові пристрої або їх деталі; про виготовлення, зберігання та випробування знаряддя злочину; про взаємини з жертвою та погрози на її адресу.
Як свідчить вітчизняна та зарубіжна судово-слідча практика діяльність злочинців при вчиненні терористичного акту знаходила відображення також у свідомості водіїв, пасажирів громадського транспорту; членів екіпажу та пасажирів захопленого повітряного судна; громадян, захоплених у якості заручників і ін. Це можуть бути особи, до яких терористи зверталися з проханням «догляду» за сумками, мішками чи іншими предметами зі схованими у них вибуховими пристроями. Крім того, про зазначені дії злочинців інформацією володіють співробітники служби управління повітряним рухом та інші представниками компаній цивільної авіації, з якими члени екіпажу повітряного судна вели радіопереговори з приводу виниклої ситуації на борту літака (вертольота). Важливу інформацію можуть повідомити представники спеціальних підрозділів, які беруть участь в операції зі звільнення заручників.
Відомості про це знаходять висвітлення в аудіо- та відеозаписах заяв терористів для засобів масової інформації, аудіозаписах їх телефонних переговорів між собою. Крім того, інформація може міститися в записних книжках, на окремих аркушах паперу, у зошитах для конспектів, у належних терористам документах, включаючи електронні носії інформації.
Одна з найбільших потенційних небезпек - хіміко-біологічний тероризм. Найбільш розповсюдженими і доступними хімічними речовинами для проведення терактів є: токсичні гербіциди та інсектициди; аварійно, хімічно небезпечні речовини (хлор, фосген, синильна кислота тощо); отруйні речовини (зарин, зоман, Ві-ікс, іприт, люїзит); психогенні та наркотичні речовини; збудники небезпечних інфекцій: сибірської язви, віспи, туляремії та ін.; природні отрути і токсини (стрихнін, рицин, бутулотоксин, нейротоксини тощо). В Україні зосереджена значна кількість хімічного виробництва, яке є диверсійно уразливим. В Україні значно поширились інфекційні хвороби, які становлять значну загрозу для здоров’я людей. Більшість збудників інфекційних захворювань людини є біологічними агентами, використання яких можливе для біологічного терору.
Таким чином, слідова інформація як «протокол минулого» є першоосновою для оцінки слідчої ситуації й побудови слідчих версій, дозволяє заповнити відсутню інформацію про поведінку злочинця під час злочину. Нарешті, вона служить програмою подальшого розслідування, указуючи на методи та джерела одержання додаткових фактичних даних, шляхи виявлення контингенту осіб, які підлягають перевірці, звуження їх кола, виявлення й викриття терористів.
допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОБ’ЄКТІВ ПРИ ЗЛОЧИННИХ ПОРУШЕННЯХ АВТОРСЬКОГО ПРАВА ТА СУМІЖНИХ ПРАВ
20.02.2010 09:08
ПРОБЛЕМИ ЕКСПЕРТНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИ ЗЛОЧИННОМУ ПОРУШЕННІ АВТОРСЬКОГО ПРАВА НА КОМП’ЮТЕРНІ ПРОГРАМИ І БАЗИ ДАНИХ
20.02.2010 09:05
АНАЛІЗ ПОШИРЕННЯ ФАЛЬШИВОМОНЕТНИЦТВА В УКРАЇНІ В ПЕРІОД ВВЕДЕННЯ В ОБІГ УКРАЇНСЬКОЇ ГРИВНІ (1995-1997 РОКИ)
20.02.2010 09:03
ПЕРЕВАГИ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОГО ЗАХИСТУ АВТОРСЬКОГО ПРАВА НА КОМП’ЮТЕРНІ ПРОГРАМИ І БАЗИ ДАНИХ
19.02.2010 21:33
ОСОБЛИВОСТІ СЛІДЧОГО ОГЛЯДУ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ ПІДРОБЛЕННЯ ДОКУМЕНТІВ, ПЕЧАТОК, ШТАМПІВ, БЛАНКІВ ТА ЇХ ЗБУТУ
19.02.2010 21:30
ЕТАПИ ПРОВЕДЕННЯ ТАКТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ НЕЗАКОННОГО ЗАВОЛОДІННЯ АВТОТРАНСПОРТНИМ ЗАСОБОМ
19.02.2010 21:27
ОКРЕМІ ПРОБЛЕМИ ПРОТИДІЇ ПІДРОБЛЕННЮ ГРОШЕЙ В УКРАЇНІ
18.02.2010 21:19
СПОСІБ ЗЛОЧИНУ ЯК ЕЛЕМЕНТ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ КОРИСЛИВИХ УБИВСТВ
18.02.2010 21:17
ТАКТИЧНА ОПЕРАЦІЯ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ НЕЗАКОННОГО ЗАВОЛОДІННЯ АВТОТРАНСПОРТНИМ ЗАСОБОМ
18.02.2010 21:15
КОМПЛЕКСНИЙ ПІДХІД В ХОДІ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРИЙОМІВ ДАКТИЛОСКОПІЮВАННЯ НЕВПІЗНАНИХ ТРУПІВ
18.02.2010 21:07




© 2006-2021 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше